A Psalm for Solomon.
1 Give the king thy judgments, O God, and thy righteousness unto the king’s son.
2 He shall judge thy people with righteousness, and thy poor with judgment.
3 The mountains shall bring peace to the people, and the little hills, by righteousness.
4 He shall judge the poor of the people, he shall save the children of the needy, and shall break in pieces the oppressor.
5 They shall fear thee as long as the sun and moon endure, throughout all generations.
6 He shall come down like rain upon the mown grass: as showers that water the earth.
7 In his days shall the righteous flourish; and abundance of peace so long as the moon endureth.
8 He shall have dominion also from sea to sea, and from the river unto the ends of the earth.
9 They that dwell in the wilderness shall bow before him; and his enemies shall lick the dust.
10 The kings of Tarshish and of the isles shall bring presents: the kings of Sheba and Seba shall offer gifts.
11 Yea, all kings shall fall down before him: all nations shall serve him.
12 For he shall deliver the needy when he crieth; the poor also, and him that hath no helper.
13 He shall spare the poor and needy, and shall save the souls of the needy.
14 He shall redeem their soul from deceit and violence: and precious shall their blood be in his sight.
15 And he shall live, and to him shall be given of the gold of Sheba: prayer also shall be made for him continually; and daily shall he be praised.
16 There shall be an handful of corn in the earth upon the top of the mountains; the fruit thereof shall shake like Lebanon: and they of the city shall flourish like grass of the earth.
17 His name shall endure for ever: his name shall be continued as long as the sun: and men shall be blessed in him: all nations shall call him blessed.
18 Blessed be the LORD God, the God of Israel, who only doeth wondrous things.
19 And blessed be his glorious name for ever: and let the whole earth be filled with his glory; Amen, and Amen.
20 The prayers of David the son of Jesse are ended.
1 Псалом Асафа. Який добрий Бог до Ізраїля, до тих, які щирі серцем!
2 А в мене ледь не похитнулися ноги, мало не послизнулися мої стопи.
3 Адже я заздрив беззаконним, коли бачив мирне життя грішників,
4 бо нема вороття в їхній смерті, ні підтримки в їхньому стражданні.
5 Серед людей, які важко працюють, їх нема, і їх не битимуть, як простолюд.
6 Тому їх опанувала гордість, вони вбрані — нарядилися в беззаконня і свою безбожність.
7 Їхнє беззаконня виступить, наче з жиру, вони попрямували за нахилами свого серця.
8 Вони подумали і заговорили лукаво, — пишномовно говорили неправду.
9 Проти неба підняли свої уста, а їхній язик пройшовся по землі.
10 Тому й народ мій повертає сюди, і благодатні дні прийдуть до них.
11 Вони говорили: Як дізнався Бог? Хіба є знання у Всевишнього?
12 Ось такі грішники й процвітають. Навіки заволоділи багатством.
13 Тож я сказав: Невже даремно я заховував у праведності своє серце і вмивав у невинності руки свої,
14 і зазнавав побоїв увесь день і особистих докорів вранці?
15 Якби я казав: Говоритиму так само, — ось був би я віроломним перед родом Твоїх синів.
16 Я розмірковував, як би зрозуміти це, — та воно виявилося важким для мене,
17 аж поки я не ввійшов у Божу святиню і не усвідомив, яким буде їхній кінець.
18 Однак, Ти за підступність віддав їм [злом], і скинув їх, коли вони піднеслися.
19 Як раптово прийшло на них спустошення! Зникли, загинули через своє беззаконня.
20 Як сон зникає після пробудження, так Ти, Господи, матимеш за ніщо і їхній образ у Своєму місті.
21 Адже моє серце запалало, і нутро моє осунулося.
22 Я, нікчемний, не розумів, став перед Тобою, як тварина.
23 Та я постійно з Тобою, Ти взяв мене за праву руку,
24 провадив мене Своєю порадою і прийняв мене зі славою.
25 Бо чим я володію на небі й чого, крім Тебе, я бажав на землі?
26 Моє серце і моє тіло виснажені, Боже мого серця; Боже, Ти моя частка навіки.
27 Ось загинуть ті, які віддаляються від Тебе; Ти повністю вигубив кожного, хто покинув Тебе.
28 Мені ж любо пристати до Бога, покласти на Господа мою надію, звіщати всі хвали Твої при брамах дочки Сіону.