A Song or Psalm for the sons of Korah, to the chief Musician upon Mahalath Leannoth, Maschil of Heman the Ezrahite.
1 O LORD God of my salvation, I have cried day and night before thee:
2 Let my prayer come before thee: incline thine ear unto my cry;
3 For my soul is full of troubles: and my life draweth nigh unto the grave.
4 I am counted with them that go down into the pit: I am as a man that hath no strength:
5 Free among the dead, like the slain that lie in the grave, whom thou rememberest no more: and they are cut off from thy hand.
6 Thou hast laid me in the lowest pit, in darkness, in the deeps.
7 Thy wrath lieth hard upon me, and thou hast afflicted me with all thy waves. Selah.
8 Thou hast put away mine acquaintance far from me; thou hast made me an abomination unto them: I am shut up, and I cannot come forth.
9 Mine eye mourneth by reason of affliction: LORD, I have called daily upon thee, I have stretched out my hands unto thee.

10 Wilt thou shew wonders to the dead? shall the dead arise and praise thee? Selah.
11 Shall thy lovingkindness be declared in the grave? or thy faithfulness in destruction?
12 Shall thy wonders be known in the dark? and thy righteousness in the land of forgetfulness?
13 But unto thee have I cried, O LORD; and in the morning shall my prayer prevent thee.
14 LORD, why castest thou off my soul? why hidest thou thy face from me?
15 I am afflicted and ready to die from my youth up: while I suffer thy terrors I am distracted.
16 Thy fierce wrath goeth over me; thy terrors have cut me off.
17 They came round about me daily like water; they compassed me about together.
18 Lover and friend hast thou put far from me, and mine acquaintance into darkness.
1 Повчання Етана-ізраїльтянина. 2 Господи, повік оспівуватиму Твоє милосердя — з роду в рід своїми устами буду сповіщати Твою правду.
3 Адже Ти сказав: Навіки буде встановлене милосердя. На небесах буде забезпечена Твоя правда.
4 Я уклав завіт зі Своїми вибранцями, поклявся Своєму рабові Давидові:
5 Навіки утверджу твоїх нащадків і буду підтримувати твій престол із роду в рід.
(Музична пауза).
6 Небеса прославлятимуть Твої дивовижні діла, Господи, і Твою правду в зібранні святих.
7 Бо хто на хмарах зрівняється з Господом і хто між Божими синами уподібниться до Господа?
8 Бога прославляють на раді святих, Він — могутній і грізний — понад усіх, хто оточує Його.
9 Господи, Боже сил, хто подібний до Тебе? Ти, Господи, сильний, Твоя правда — довкола Тебе.
10 Ти пануєш над силою моря, Ти втихомирюєш його розбурхані хвилі.
11 Ти впокорив гордого, наче побитого, і Своєю могутньою рукою розсіяв Своїх ворогів.
12 Твої небеса і земля — Твоя. Ти заснував Усесвіт і все, що наповняє його.
13 Ти створив північ і моря; Фавор і Ермон радітимуть Твоїм Ім’ям.
14 У Тебе могутня рука. Нехай переможною буде Твоя рука, нехай високо буде піднята Твоя правиця!
15 Праведність і правосуддя — основа Твого престолу, милосердя і правда йтимуть перед Твоїм обличчям.
16 Блаженний народ, який знає переможний клич! Господи, вони ходитимуть у сяйві Твого обличчя.
17 Твоїм Іменем вони радітимуть увесь день, і Твоєю правдою вони будуть звеличені.
18 Адже Ти — гордість їхньої сили, через Твою прихильність зросте наша міць.
19 Бо допомога від Господа, від святого Ізраїлевого, від нашого царя.
20 Колись Ти сказав у видінні Своїм праведним, Ти промовив: Я поклав допомогу на сильному, Я звеличив вибранця з Мого народу.
21 Я знайшов Давида, Свого раба, Я помазав його Своєю святою олією.
22 Йому допоможе Моя рука, його зміцнить Моя потуга.
23 Ворог нічим не скористає з нього, син беззаконня більше не спричинить йому зла.
24 Постинаю його ворогів, з-перед його обличчя, — прожену тих, хто його ненавидить.
25 Моя правда і Моє милосердя — з ним, у Моєму Імені зросте його міць.
26 Я поставлю його руку на морі, і його правицю — на ріках.
27 Він закличе до Мене: Ти — мій Отець, мій Бог, вершитель мого спасіння!
28 І Я зроблю його первістком, вищим за царів землі.
29 Навіки зберігатиму над ним Своє милосердя, і Мій завіт буде йому вірний.
30 І закріплю навіки-віків його нащадків, а його престол — як дні неба.
31 Якщо ж його сини залишать Мій закон і не підуть за Моїми заповідями,
32 якщо зневажатимуть Мої постанови і не дотримуватимуться Моїх наказів,
33 то палицею відвідаю їхні беззаконня і пройдуся бичем по їхніх гріхах.
34 Однак Свого милосердя не відніму від нього і не вчиню несправедливо у Своїй праведності.
35 Не зневажу Свого завіту — того, що вийшло з Моїх уст, Я не зречуся.
36 Якщо Я поклявся Своєю святістю, то хіба скажу Давидові неправду?
37 Його потомство залишиться навіки, і його престол — наче сонце переді Мною,
38 наче місяць, установлений навіки, — вірний свідок на небі!
(Музична пауза).
39 Однак Ти відкинув і зневажив, — Ти відкинув Свого помазанця,
40 порушив завіт зі Своїм рабом, втоптав у землю його святиню.
41 Ти повалив усі його огорожі, Ти зробив жахом усі його твердині:
42 його грабували всі, які проходили дорогою, — він став посміховиськом для своїх сусідів.
43 Ти звеличив правицю його противників, порадував усіх його ворогів.
44 Ти відняв допомогу від його меча і не підтримав його на війні.
45 Ти позбавив його очищення, Ти повалив його трон на землю.
46 Ти скоротив дні його життя, вкрив його соромом.
(Музична пауза).
47 Невже Ти, Господи, назавжди відвернешся? Доки палатиме, наче вогонь, Твій гнів?
48 Згадай, яка суть мого буття. Хіба отак нінащо Ти створив усіх людських синів?
49 Хіба є людина, яка житиме, і не побачить смерті, — яка врятує свою душу від влади аду?
(Музична пауза).
50 Господи, де Твоє віковічне милосердя, яким Ти у Своїй праведності поклявся Давидові.
51 Господи, згадай про зневагу Своїх рабів від багатьох народів, яку я переніс на самому собі, і
52 якою і Тебе зневажили Твої вороги, Господи, і якою зневажили наступників Твого помазанця.
53 Благословенний же Господь навіки! Нехай буде так , хай так буде!