1 И принесли ковчег Божий, и поставили его среди скинии, которую устроил для него Давид, и вознесли Богу всесожжения и мирные жертвы.
2 Когда Давид окончил всесожжения и приношение мирных жертв, то благословил народ именем Господа 3 и роздал всем Израильтянам, и мужчинам и женщинам, по одному хлебу и по куску мяса и по кружке вина, 4 и поставил на службу пред ковчегом Господним некоторых из левитов, чтобы они славословили, благодарили и превозносили Господа Бога Израилева: 5 Асафа главным, вторым по нем Захарию, Иеиела, Шемирамофа, Иехиила, Маттафию, Елиава, и Ванею, Овед-Едома и Иеиела с псалтирями и цитрами, и Асафа для игры на кимвалах, 6 а Ванею и Озиила, священников, чтобы постоянно трубили пред ковчегом завета Божия.
7 В этот день Давид в первый раздал псалом для славословия Господу чрез Асафа и братьев его; 8 славьте Господа, провозглашайте имя Его; возвещайте в народах дела Его; 9 пойте Ему, бряцайте Ему; поведайте о всех чудесах Его; 10 хвалитесь именем Его святым; да веселится сердце ищущих Господа; 11 взыщите Господа и силы Его, ищите непрестанно лица Его; 12 поминайте чудеса, которые Он сотворил, знамения Его и суды уст Его, 13 вы , семя Израилево, рабы Его, сыны Иакова, избранные Его! 14 Он Господь Бог наш; суды Его по всей земле. 15 Помните вечно завет Его, слово, которое Он заповедал в тысячу родов, 16 то, что завещал Аврааму, и в чем клялся Исааку, 17 и что поставил Иакову в закон и Израилю в завет вечный, 18 говоря: «тебе дам Я землю Ханаанскую, в наследственный удел вам». 19 Они были тогда малочисленны и ничтожны, и пришельцы в ней, 20 и переходили от народа к народу и из одного царства к другому народу; 21 но Он никому не позволил обижать их, и обличал за них царей: 22 «Не прикасайтесь к помазанным Моим, и пророкам Моим не делайте зла». 23 Пойте Господу, вся земля, благовествуйте изо дня в день спасение Его. 24 Возвещайте язычникам славу Его, всем народам чудеса Его, 25 ибо велик Господь и достохвален, страшен паче всех богов. 26 Ибо все боги народов ничто, а Господь небеса сотворил. 27 Слава и величие пред лицем Его, могущество и радость на месте [святом] Его. 28 Воздайте Господу, племена народов, воздайте Господу славу и честь, 29 воздайте Господу славу имени Его. Возьмите дар, идите пред лице Его, поклонитесь Господу в благолепии святыни Его. 30 Трепещи пред Ним, вся земля, ибо Он основал вселенную, она не поколеблется. 31 Да веселятся небеса, да торжествует земля, и да скажут в народах: Господь царствует! 32 Да плещет море и что наполняет его, да радуется поле и все, что на нем. 33 Да ликуют вместе все дерева дубравные пред лицем Господа, ибо Он идет судить землю. 34 Славьте Господа, ибо вовек милость Его, 35 и скажите: спаси нас, Боже, Спаситель наш! Собери нас и избавь нас от народов, да славим святое имя Твое и да хвалимся славою Твоею! 36 Благословен Господь Бог Израилев, от века и до века! И сказал весь народ: аминь! аллилуия!
37 Давид оставил там, пред ковчегом завета Господня, Асафа и братьев его, чтоб они служили пред ковчегом постоянно, каждый день, 38 и Овед-Едома и братьев его, шестьдесят восемь человек ; Овед-Едома, сына Идифунова, и Хосу — привратниками, 39 а Садока священника и братьев его священников пред жилищем Господним, что на высоте в Гаваоне, 40 для возношения всесожжений Господу на жертвеннике всесожжения постоянно, утром и вечером, и для всего, что написано в законе Господа, который Он заповедал Израилю; 41 и с ними Емана и Идифуна и прочих избранных, которые назначены поименно, чтобы славить Господа, ибо навек милость Его. 42 При них Еман и Идифун прославляли Бога, играя на трубах, кимвалах и разных музыкальных орудиях; сыновей же Идифуна поставил при вратах. 43 И пошел весь народ, каждый в свой дом; возвратился и Давид, чтобы благословить дом свой.
Божий Ковчег встановлено у Наметі Свідчення
1 Коли принесли Божий Ковчег і встановили його посеред Намету, який для нього спорудив Давид, то принесли жертви всепалення та мирні жертви перед Богом.
2 А як Давид закінчив приносити жертви всепалення та мирні жертви, то він поблагословив народ Господнім Ім’ям.
3 Після цього роздав усім Ізраїльтянам, – чоловікам і жінкам, – кожному по одному буханцеві хліба, по шматку печеного м’яса та по коржику з родзинками .
4 Тоді ж він настановив деяких левітів звершувати служіння перед Господнім Ковчегом, які би прикликали, дякували та прославляли Господа, Бога Ізраїлю.
5 А ось їхні імена : Асаф був провідником, другим після нього йшов Захарія, а далі: Єіїл, Шемірамот, Єхіїл, Маттатій, Еліяв, Беная, Оведедом і Єіїл, що грали на інструментах, таких як цитри й арфи, тоді як Асаф голосно грав на цимбалах.
6 Священики Беная і Яхазіел повинні були постійно сурмити на трубах перед Ковчегом Божого Заповіту.
Хвалебна пісня Давида
7 Того самого дня, Давид уперше доручив Асафові та його співбратам, щоб вони прославляли Господа у такій хвалебній пісні:
8 Прославляйте Господа, прикликайте Його Ім’я, сповіщайте між народами про Його вчинки!
9 Співайте Йому, грайте Йому, розповідайте про всі Його дивовижні діяння.
10 Хваліться Його святим Іменем; нехай веселяться серця тих, котрі шукають Господа!
11 Шукайте Господа і Його силу, завжди шукайте Його присутності!
12 Згадуйте про Його дивовижні діла, які Він учинив, Його ознаки та присуди Його уст.
13 Нащадки Ізраїля – Його слуги, діти Якова – Його обранці!
14 Він – Господь, наш Бог, і для всієї землі Його закони!
15 Він вічно пам’ятає про Свій Заповіт, – слово, яке Він заповідав на тисячі родів, –
16 Заповіт , який уклав з Авраамом та про Свою клятву, яку дав Ісаакові.
17 Він підтвердив його для Якова як Закон, – як вічний Заповіт для Ізраїлю,
18 кажучи: Тобі дам ханаанський край, як визначену для вас спадщину.
19 Тоді вони були невеличкою купкою людей, – приходцями вони були в тому краю.
20 Вони мандрували від народу до народу, від одного царства – до іншого народу.
21 Він не дозволив жодній людині їх скривдити і за них картав навіть царів, говорячи:
22 Не доторкайтеся до Моїх помазаників і не робіть зла Моїм пророкам!
23 Співай Господеві, вся земле! Щодня сповіщайте про Його спасіння!
24 Розповідайте між народами про Його славу, – серед усіх племен, про Його дивовижні діла.
25 Тому що Господь величний і гідний найвищої пошани. Він грізний понад усі боги.
26 Адже всі боги народів – це ідоли, а Господь створив небеса.
27 Перед Ним – слава і величність, а в Його Святині – сила і радість.
28 Племена народів, визнайте Господа! Визнайте за Господом славу та могутність!
29 Визнайте за Господом славу Його Імені, принесіть дари й приходьте до Нього, та поклоніться Господу в славі Його величі!
30 Нехай затремтить перед Ним уся земля! Тому що Всесвіт стоїть твердо й не захитається.
31 Нехай веселяться небеса, і радіє земля! Нехай скажуть між народами: Господь царює!
32 Нехай вирує море і все, що його наповнює! Нехай радіє поле і все, що на ньому!
33 Нехай веселяться перед Господом усі лісові дерева, бо Він гряде судити землю!
34 Прославляйте Господа, адже Він добрий, і Його милосердя вічне!
35 Та промовляйте: Спаси нас, Боже нашого спасіння, і збери нас! Визволи нас з-поміж народів, щоб ми могли оспівувати Твоє святе Ім’я, і пишатися, що можемо славити Тебе.
36 Благословенний Господь, Бог Ізраїлю, від віку й до віку! І весь народ нехай скаже: Амінь! Хвала Господу!
Постійне священицьке та левітське служіння перед Ковчегом
37 Отже, Давид залишив там перед Ковчегом Господнього Заповіту Асафа з його братами, щоб вони постійно звершували служіння перед Ковчегом відповідно до щоденних вимог.
38 А також Оведедома з його співбратами, в кількості шістдесят вісім осіб; Оведедома, сина Єдутуна та Хоса призначив придверними.
39 Священику Садоку і його співбратам-священикам, що були перед Господнім Наметом ще на пагорбі в Ґівеоні, Давид доручив,
40 аби приносили Господу жертви всепалень на жертовнику всепалень постійно, – вранці та ввечері, згідно з усім, що записано в Господньому Законі, який Він дав Ізраїлю.
41 При них були Геман і Єдутун, а також інші з обраних й названих поіменно, щоб прославляли Господа, бо Його милосердя вічне.
42 У них, тобто в Гемана та Єдутуна, були труби і цимбали для тих, що грали, а також інструменти для вторування пісень на Божу славу . А Єдутунові сини були вартовими при дверях.
43 Після цього весь народ розійшовся, – кожен до свого дому. Повернувся і Давид, аби поблагословити свою родину.