1 После сего умер Наас, царь Аммонитский, и воцарился сын его вместо него. 2 И сказал Давид: окажу я милость Аннону, сыну Наасову, за благодеяние, которое отец его оказал мне. И послал Давид послов утешить его об отце его; и пришли слуги Давидовы в землю Аммонитскую, к Аннону, чтобы утешить его. 3 Но князья Аммонитские сказали Аннону: неужели ты думаешь, что Давид из уважения к отцу твоему прислал к тебе утешителей? Не для того ли пришли слуги его к тебе, чтобы разведать и высмотреть землю и разорить ее? 4 И взял Аннон слуг Давидовых и обрил их, и обрезал одежды их наполовину до чресл и отпустил их. 5 И пошли они. И донесено было Давиду о людях сих, и он послал им навстречу, так как они были очень обесчещены; и сказал царь: останьтесь в Иерихоне, пока отрастут бороды ваши, и тогда возвратитесь.
6 Когда Аммонитяне увидели, что они сделались ненавистными Давиду, тогда послал Аннон и Аммонитяне тысячу талантов серебра, чтобы нанять себе колесниц и всадников из Сирии Месопотамской, и из Сирии Мааха, и из Сувы. 7 И наняли себе тридцать две тысячи колесниц и царя Мааха с народом его, которые пришли и расположились станом пред Медевою. И Аммонитяне собрались из городов своих и выступили на войну.
8 Когда услышал об этом Давид, то послал Иоава со всем войском храбрых. 9 И выступили Аммонитяне и выстроились к сражению у ворот города, а цари, которые пришли, отдельно, в поле. 10 Иоав, видя, что предстоит ему сражение спереди и сзади, избрал воинов из всех отборных в Израиле и выстроил их против Сириян. 11 А остальную часть народа поручил Авессе, брату своему, чтоб они выстроились против Аммонитян. 12 И сказал он: если Сирияне будут одолевать меня, то ты поможешь мне, а если Аммонитяне будут одолевать тебя, то я помогу тебе. 13 Будь мужествен, и будем твердо стоять за народ наш и за города Бога нашего, — и Господь пусть сделает, что ему угодно. 14 И вступил Иоав и люди, которые были у него, в сражение с Сириянами, и они побежали от него. 15 Аммонитяне же, увидев, что Сирияне бегут, и сами побежали от Авессы, брата его, и ушли в город. И пришел Иоав в Иерусалим. 16 Сирияне, видя, что они поражены Израильтянами, отправили послов и вывели Сириян, которые были по ту сторону реки, и Совак, военачальник Адраазаров, предводительствовал ими. 17 Когда донесли об этом Давиду, он собрал всех Израильтян, перешел Иордан и, придя к ним, выстроился против них; и вступил Давид в сражение с Сириянами, и они сразились с ним. 18 И Сирияне побежали от Израильтян, и истребил Давид у Сириян семь тысяч колесниц и сорок тысяч пеших, и Совака военачальника умертвил. 19 Когда увидели слуги Адраазара, что они поражены Израильтянами, заключили с Давидом мир и подчинились ему. И не хотели Сирияне помогать более Аммонитянам.
Перемога над аммонійцями та сирійцями
1 Так сталося, що невдовзі після цього помер цар аммонійців Нахаш, і замість нього зійшов на царський престол його син.
2 Давид тоді вирішив: Виявлю доброзичливість до Нахашового сина Хануна, як і його батько колись виявляв прихильність до мене. І Давид відправив послів, аби ті висловили співчуття з приводу смерті його батька. Коли ж Давидові посланці прибули в край аммонійців до Хануна, щоб його потішити,
3 то аммонійські можновладці сказали Ханунові: Невже ти й справді вважаєш, що Давид висловлює тобі співчуття, вшановуючи перед тобою пам’ять твого батька? Швидше за все його слуги до тебе прийшли розвідати, оглянути, а потім оволодіти краєм!
4 Тож Ханун схопив слуг Давида, поголив їхнє волосся і пообтинав їхній одяг на половину, аж до сідниць, і отак відпустив їх.
5 Отже, вони пішли, а Давидові сповістили про все, що сталося з тими мужами. Оскільки вони були вкрай зганьблені то Давид послав їм назустріч гінців з наказом: Затримайтесь в Єрихоні, аж доки не відростуть ваші бороди, і лише після того повернетесь!
6 Коли аммонійці усвідомили, що вони стали ненависними Давидові, то Ханун одностайно з аммонійцями зібрали тисячу талантів срібла, аби найняти собі з Арам-Нагараїма, з Арам-Маахи та Цови військових колісниць та вершників.
7 Тож найняли собі тридцять дві тисячі колісниць, а також царя Маахи з його військом, які прийшли і отаборились перед Медевою; вирушили також зі своїх міст аммонійці, готові вступити у бій.
8 Коли Давид про це дізнався, то послав Йоава з усім найдобірнішим військом.
9 Аммонійці виступили й вишикувались у бойові лави перед самою брамою міста, а царі, які прийшли на поміч, стояли окремо в полі.
10 Коли ж Йоав побачив, що йому загрожує битва спереду і ззаду, то вибрав з-поміж усіх найдобірніших воїнів Ізраїлю, і поставив їх лавами навпроти арамійців,
11 а решту війська передав під командування свого брата Авішая, яке розташувалось бойовими лавами проти аммонійців.
12 Він наказав братові: Якщо арамійці почнуть перемагати мене, то ти прийдеш на допомогу мені, а якщо аммонійці долатимуть тебе, то я допоможу тобі.
13 Отже, будь мужнім і будемо твердо стояти за наш народ і за міста нашого Бога, а Господь учинить те, що вважатиме за найкраще!
14 Таким чином Йоав вступив із частиною війська, що було з ним, у битву з сирійцями, але вони побігли перед ним.
15 А коли аммонійці побачили, що втекли сирійці, то й вони почали втікати від загонів його брата Авішая, і заховались у місті. А Йоав повернувся в Єрусалим.
16 Як же сирійці побачили, що зазнали поразки від Ізраїльтян, то відправили гінців, і покликали підкріплення сирійців, котрі мешкали з іншого боку ріки Євфрат , на чолі з Шофахом, полководцем війська Гададезера.
17 Коли сповістили про це Давидові, то він зібрав усе Ізраїльське військо і перейшов Йордан. Давид наблизився до сирійців, й вишикував проти них військо. Бойові загони Давида кинулись у бій з сирійцями і розпочалась жорстока битва.
18 В результаті сирійці побігли від Ізраїльтян, і Давид знищив сім тисяч військових колісниць сирійців та сорок тисяч піхотинців. В бою загинув і полководець війська, Шофах.
19 Коли воїни Гададезера побачили, що зазнали від Ізраїлю поразки, то уклали з Давидом мир, і підкорились йому. З того часу сирійці більше ніколи не виявляли бажання допомагати аммонійцям.