1 И сказал царь Давид всему собранию: Соломон, сын мой, которого одного избрал Бог, молод и малосилен, а дело сие велико, потому что не для человека здание сие, а для Господа Бога. 2 Всеми силами я заготовил для дома Бога моего золото для золотых вещей и серебро для серебряных, и медь для медных, железо для железных, и дерева́ для деревянных, камни оникса и камни вставные, камни красивые и разноцветные, и всякие дорогие камни, и множество мрамора; 3 и еще по любви моей к дому Бога моего, есть у меня сокровище собственное из золота и серебра, и его я отдаю для дома Бога моего, сверх всего, что заготовил я для святого дома: 4 три тысячи талантов золота, золота Офирского, и семь тысяч талантов серебра чистого, для обложения стен в домах, 5 для каждой из золотых вещей, и для каждой из серебряных, и для всякого изделия рук художнических. Не поусердствует ли еще кто жертвовать сегодня для Господа?
6 И стали жертвовать начальники семейств и начальники колен Израилевых, и начальники тысяч и сотен, и начальники над имениями царя. 7 И дали на устроение дома Божия пять тысяч талантов и десять тысяч драхм золота, и серебра десять тысяч талантов, и меди восемнадцать тысяч талантов, и железа сто тысяч талантов. 8 И у кого нашлись дорогие камни, те отдавали и их в сокровищницу дома Господня, на руки Иехиилу Герсонитянину. 9 И радовался народ усердию их, потому что они от всего сердца жертвовали Господу, также и царь Давид весьма радовался.
10 И благословил Давид Господа пред всем собранием, и сказал Давид: благословен Ты, Господи Боже Израиля, отца нашего, от века и до века! 11 Твое, Господи, величие, и могущество, и слава, и победа, и великолепие, и все, что на небе и на земле, Твое : Твое, Господи, царство, и Ты превыше всего, как Владычествующий. 12 И богатство и слава от лица Твоего, и Ты владычествуешь над всем, и в руке Твоей сила и могущество, и во власти Твоей возвеличить и укрепить все. 13 И ныне, Боже наш, мы славословим Тебя и хвалим величественное имя Твое. 14 Ибо кто я и кто народ мой, что мы имели возможность так жертвовать? Но от Тебя все, и от руки Твоей полученное мы отдали Тебе, 15 потому что странники мы пред Тобою и пришельцы, как и все отцы наши, как тень дни наши на земле, и нет ничего прочного. 16 Господи Боже наш! все это множество, которое приготовили мы для построения дома Тебе, святому имени Твоему, от руки Твоей оно, и все Твое. 17 Знаю, Боже мой, что Ты испытуешь сердце и любишь чистосердечие; я от чистого сердца моего пожертвовал все сие, и ныне вижу, что и народ Твой, здесь находящийся, с радостью жертвует Тебе. 18 Господи, Боже Авраама, Исаака и Израиля, отцов наших! сохрани сие навек, сие расположение мыслей сердца народа Твоего, и направь сердце их к Тебе. 19 Соломону же, сыну моему, дай сердце правое, чтобы соблюдать заповеди Твои, откровения Твои и уставы Твои, и исполнить все это и построить здание, для которого я сделал приготовление.
20 И сказал Давид всему собранию: благословите Господа Бога нашего. — И благословило все собрание Господа Бога отцов своих, и пало, и поклонилось Господу и царю. 21 И принесли Господу жертвы, и вознесли всесожжения Господу, на другой после сего день: тысячу тельцов, тысячу овнов, тысячу агнцев с их возлияниями, и множество жертв от всего Израиля. 22 И ели и пили пред Господом в тот день, с великою радостью; и в другой раз воцарили Соломона, сына Давидова, и помазали пред Господом в правителя верховного, а Садока во священника. 23 И сел Соломон на престоле Господнем, как царь, вместо Давида, отца своего, и был благоуспешен, и весь Израиль повиновался ему. 24 И все начальники и сильные, также и все сыновья царя Давида подчинились Соломону царю. 25 И возвеличил Господь Соломона пред очами всего Израиля, и даровал ему славу царства, какой не имел прежде его ни один царь у Израиля.
26 И Давид, сын Иессеев, царствовал над всем Израилем. 27 Времени царствования его над Израилем было сорок лет: в Хевроне царствовал он семь лет, и в Иерусалиме царствовал тридцать три года . 28 И умер в доброй старости, насыщенный жизнью, богатством и славою; и воцарился Соломон, сын его, вместо него.
29 Дела царя Давида, первые и последние, описаны в записях Самуила провидца и в записях Нафана пророка и в записях Гада прозорливца, 30 равно и все царствование его, и мужество его, и происшествия, случившиеся с ним и с Израилем и со всеми земными царствами.
Пожертви на будівництво Храму
1 Після цього цар Давид звернувся до всієї громади зі словами: Цей мій син, Соломон, якого обрав Бог, ще дуже молодий і недосвідчений, а діло для виконання велике, адже ця будова не для людини, але для Господа, Бога!
2 Наскільки був спроможний, я підготував для Храму мого Бога: золото на золоті речі, срібло – для срібних, мідь – для того, що має бути з міді, залізо – для залізних предметів, дерево – для дерев’яних, оніксове каміння та інші коштовні камені – для оправ, різнокольорове коштовне каміння і багато мармуру.
3 До того ж, – у своїй пошані та турботі щодо Храму мого Бога, понад усе те, що я приготував для будівництва Святилища, – зі свого особистого золота та срібла, я передаю для Храму мого Бога:
4 три тисячі талантів золота, і то золота Офірського, та сім тисяч талантів особливим чином очищеного срібла для облицювання стін кімнат Храму,
5 а також на різні золоті вироби, що мають бути золотими, та срібло, що має бути зі срібла мистецьки виготовлене руками майстрів-умільців. А тепер хто сьогодні з вас хотів би щедро відкрити свою руку для Господа?
6 Після цього почали добровільно жертвувати глави родин і начальники племен Ізраїлю, військові командири над тисячами та сотники, а також високі царські можновладці.
7 Всього на будівництво Божого Храму було пожертвувано п’ять тисяч талантів золота і десять тисяч золотих даріїв , десять тисяч талантів срібла, вісімнадцять тисяч талантів міді й сто тисяч талантів заліза.
8 А хто ще мав коштовне каміння, то його поклали у скарбницю Господнього Храму під нагляд Гершонового нащадка Єхіїла.
9 Увесь народ радів з приводу добровільних щедрих дарів, оскільки всі жертвували для Господа від усього щирого серця. Цар Давид також був дуже задоволеним.
Молитва хваління Давида
10 Після цього Давид перед усією громадою проголосив молитву хваління Господу. Давид промовив: Благословенний Ти, Господи, Боже Ізраїлю, батька нашого, від віку й до віку!
11 Твоя, Господи, величність, сила, пишнота, слава, і могутність, адже все, що на небі й на землі Твоє! І Тобі, Господи, належить царство! Ти вищий понад усе, як Владика!
12 Від Тебе походять багатство і слава, Ти володієш усім, і в Твоїх руках сила та потуга; від Твоєї руки залежить учинити когось великим і могутнім!
13 Тепер же, Боже наш, прославляємо Тебе й приносимо подяку та хвалу Твоєму славному Імені!
14 Бо хто такий я, і ким є мій народ, що ми можемо охоче жертвувати? Адже від Тебе це все походить, і ми віддали лише те, що самі отримали з Твоїх рук.
15 Адже ми перед Тобою мандрівники та приходці, як і всі наші батьки. Наче тінь, життя наше на землі, і нічого немає тривалого.
16 Господи, Боже наш, усе це багатство, яке ми зібрали, для будівництва Твого Храму, присвяченого Твоєму святому Імені, походить з Твоїх рук, і воно все – Твоє!
17 Я знаю, Боже мій, що Ти випробовуєш серця і тобі до вподоби щирість. Я від чистого свого серця усе це пожертвував, і з радістю побачив, що і Твій народ, який тут знаходиться, так само охоче жертвує Тобі!
18 Господи, Боже батьків наших, Авраама, Ісаака та Ізраїля, збережи навіки цей напрям думок і щирість почуттів сердець Твого народу, зміцни їхні серця в любові до Тебе.
19 А моєму сину Соломонові дай також щире серце, сповнене рішучості дотримуватись Твоїх Заповідей, Твоїх повелінь та Твоїх постанов, і щоб він виконав усе необхідне для будівництва Храму, для якого я все це приготував.
20 Закінчуючи молитву , Давид запропонував усій громаді: Віддайте і ви хвалу Господу, вашому Богові! Тож уся громада поблагословила Господа, Бога своїх батьків: всі впали долілиць, поклонившись перед Господом і перед царем, після чого
21 народ звершив для Господа жертвоприношення. А наступного дня принесли у всепалення Господу тисячу тельців, тисячу баранів і тисячу ягнят, разом з належними до них жертвами возливання та іншими численними жертвами за весь Ізраїль.
Соломон зійшов на царський престол
22 У той день вони їли й пили перед Господом з великою радістю. Іншим разом ці самі люди проголосили Давидового сина, Соломона, царем. Вони його помазали перед Господом на володаря над Ізраїлем, а Садока – на священика.
23 Отже, Соломон зійшов на царський престол Господа замість свого батька Давида. В усіх справах він був успішним, і весь Ізраїль його слухався.
24 Всі можновладці, військові та всі сини його батька, царя Давида, корилися цареві Соломону.
25 Господь дуже звеличив Соломона в очах усього Ізраїлю, подарувавши йому таку царську славу, якої не мав до нього жоден цар в Ізраїлі.
Смерть Давида
26 Таким чином, Давид, син Єссея, владарював над усім Ізраїлем.
27 Загальний період його царювання над Ізраїлем становив сорок років. Спочатку він сім років владарював у Хевроні, а потім тридцять три роки був царем у Єрусалимі.
28 Він помер у щасливій сивині в похилому віці, в багатстві та славі, а замість нього зійшов на царський престол його син Соломон.
29 Про всі діяння царя Давида, – від першого й до останнього, – були вже описані в Літописі Провидця Самуїла, в Літописі Пророка Натана та в Літописі Провидця Ґада,
30 а саме: про весь період його царювання, про його подвиги та події, що відбувались, з ним самим, з усім Ізраїлем, а також в інших країнах світу.