1 По прошествии многих дней было слово Господне к Илии в третий год: пойди и покажись Ахаву, и Я дам дождь на землю. 2 И пошел Илия, чтобы показаться Ахаву. Голод же сильный был в Самарии. 3 И призвал Ахав Авдия, начальствовавшего над дворцом. Авдий же был человек весьма богобоязненный, 4 и когда Иезавель истребляла пророков Господних, Авдий взял сто пророков, и скрывал их, по пятидесяти человек, в пещерах, и питал их хлебом и водою. 5 И сказал Ахав Авдию: пойди по земле ко всем источникам водным и ко всем потокам на земле, не найдем ли где травы, чтобы нам прокормить коней и лошаков и не лишиться скота. 6 И разделили они между собою землю, чтобы обойти ее: Ахав особо пошел одною дорогою, и Авдий особо пошел другою дорогою.
7 Когда Авдий шел дорогою, вот, навстречу ему идет Илия. Он узнал его и пал на лице свое и сказал: ты ли это, господин мой Илия? 8 Тот сказал ему: я; пойди, скажи господину твоему: «Илия здесь». 9 Он сказал: чем я провинился, что ты предаешь раба твоего в руки Ахава, чтоб умертвить меня? 10 Жив Господь Бог твой! нет ни одного народа и царства, куда бы не посылал государь мой искать тебя; и когда ему говорили, что тебя нет, он брал клятву с того царства и народа, что не могли отыскать тебя; 11 а ты теперь говоришь: «пойди, скажи господину твоему: Илия здесь». 12 Когда я пойду от тебя, тогда Дух Господень унесет тебя, не знаю, куда; и если я пойду уведомить Ахава, и он не найдет тебя, то он убьет меня; а раб твой богобоязнен от юности своей. 13 Разве не сказано господину моему, что́ я сделал, когда Иезавель убивала пророков Господних, как я скрывал сто человек пророков Господних, по пятидесяти человек, в пещерах и питал их хлебом и водою? 14 А ты теперь говоришь: «пойди, скажи господину твоему: Илия здесь»; он убьет меня. 15 И сказал Илия: жив Господь Саваоф, пред Которым я стою! сегодня я покажусь ему. 16 И пошел Авдий навстречу Ахаву и донес ему. И пошел Ахав навстречу Илии. 17 Когда Ахав увидел Илию, то сказал Ахав ему: ты ли это, смущающий Израиля? 18 И сказал Илия: не я смущаю Израиля, а ты и дом отца твоего, тем, что вы презрели повеления Господни и идете вслед Ваалам; 19 теперь пошли и собери ко мне всего Израиля на гору Кармил, и четыреста пятьдесят пророков Вааловых, и четыреста пророков дубравных, питающихся от стола Иезавели. 20 И послал Ахав ко всем сынам Израилевым и собрал всех пророков на гору Кармил. 21 И подошел Илия ко всему народу и сказал: долго ли вам хромать на оба колена? если Господь есть Бог, то последуйте Ему; а если Ваал, то ему последуйте. И не отвечал народ ему ни слова. 22 И сказал Илия народу: я один остался пророк Господень, а пророков Вааловых четыреста пятьдесят человек [и четыреста пророков дубравных]; 23 пусть дадут нам двух тельцов, и пусть они выберут себе одного тельца, и рассекут его, и положат на дрова, но огня пусть не подкладывают; а я приготовлю другого тельца и положу на дрова, а огня не подложу; 24 и призовите вы имя бога вашего, а я призову имя Господа Бога моего. Тот Бог, Который даст ответ посредством огня, есть Бог. И отвечал весь народ и сказал: хорошо, [пусть будет так]. 25 И сказал Илия пророкам Вааловым: выберите себе одного тельца и приготовьте вы прежде, ибо вас много; и призовите имя бога вашего, но огня не подкладывайте. 26 И взяли они тельца, который дан был им, и приготовили, и призывали имя Ваала от утра до полудня, говоря: Ваале, услышь нас! Но не было ни голоса, ни ответа. И скакали они у жертвенника, который сделали. 27 В полдень Илия стал смеяться над ними и говорил: кричите громким голосом, ибо он бог; может быть, он задумался, или занят чем-либо, или в дороге, а может быть, и спит, так он проснется! 28 И стали они кричать громким голосом, и кололи себя по своему обыкновению ножами и копьями, так что кровь лилась по ним. 29 Прошел полдень, а они всё еще бесновались до самого времени вечернего жертвоприношения; но не было ни голоса, ни ответа, ни слуха. [И сказал Илия Фесвитянин пророкам Вааловым: теперь отойдите, чтоб и я совершил мое жертвоприношение. Они отошли и умолкли.] 30 Тогда Илия сказал всему народу: подойдите ко мне. И подошел весь народ к нему. Он восстановил разрушенный жертвенник Господень. 31 И взял Илия двенадцать камней, по числу колен сынов Иакова, которому Господь сказал так: Израиль будет имя твое. 32 И построил из сих камней жертвенник во имя Господа, и сделал вокруг жертвенника ров, вместимостью в две саты зерен, 33 и положил дрова [на жертвенник], и рассек тельца, и возложил его на дрова, 34 и сказал: наполните четыре ведра воды и выливайте на всесожигаемую жертву и на дрова. [И сделали так.] Потом сказал: повторите. И они повторили. И сказал: сделайте то же в третий раз. И сделали в третий раз, 35 и вода полилась вокруг жертвенника, и ров наполнился водою. 36 Во время приношения вечерней жертвы подошел Илия пророк [и воззвал на небо] и сказал: Господи, Боже Авраамов, Исааков и Израилев! [Услышь меня, Господи, услышь меня ныне в огне!] Да познают в сей день [люди сии], что Ты один Бог в Израиле, и что я раб Твой и сделал всё по слову Твоему. 37 Услышь меня, Господи, услышь меня! Да познает народ сей, что Ты, Господи, Бог, и Ты обратишь сердце их [к Тебе]. 38 И ниспал огонь Господень и пожрал всесожжение, и дрова, и камни, и прах, и поглотил воду, которая во рве. 39 Увидев это , весь народ пал на лице свое и сказал: Господь есть Бог, Господь есть Бог! 40 И сказал им Илия: схватите пророков Вааловых, чтобы ни один из них не укрылся. И схватили их, и отвел их Илия к потоку Киссону и заколол их там. 41 И сказал Илия Ахаву: пойди, ешь и пей, ибо слышен шум дождя. 42 И пошел Ахав есть и пить, а Илия взошел на верх Кармила и наклонился к земле, и положил лице свое между коленами своими, 43 и сказал отроку своему: пойди, посмотри к морю. Тот пошел и посмотрел, и сказал: ничего нет. Он сказал: продолжай это до семи раз. 44 В седьмой раз тот сказал: вот, небольшое облако поднимается от моря, величиною в ладонь человеческую. Он сказал: пойди, скажи Ахаву: «запрягай [колесницу твою] и поезжай, чтобы не застал тебя дождь». 45 Между тем небо сделалось мрачно от туч и от ветра, и пошел большой дождь. Ахав же сел в колесницу, [заплакал] и поехал в Изреель. 46 И была на Илии рука Господня. Он опоясал чресла свои и бежал пред Ахавом до самого Изрееля.
Ілля йде до Ахава
1 Минуло чимало часу, і на третій рік сталося так, що до Іллі було Господнє слово такого змісту: Йди й покажись Ахаву, адже Я хочу послати на землю дощ!
2 Тож Ілля пішов, щоб стати перед Ахавом, саме тоді, коли в Самарії лютував страшний голод.
3 Якраз у той час Ахав покликав управителя царського палацу Овдія. Овдій же був дуже богобоязливою людиною.
4 Коли відбувалось таке, що Єзавель знищувала Господніх пророків, то Овдій зібрав сто пророків і переховував їх, по п’ятдесят чоловік, у печерах, годуючи їх хлібом та водою.
5 Ахав сказав Овдієві: Давай пройдемося по країні; зокрема, оглянемо водні джерела й перевіримо всі потоки, – можливо, десь знайдемо траву, щоб прогодувати коней і мулів, аби нам не довелось нищити худобу.
6 Вони поділили між собою край, аби весь охопити. Однією дорогою пішов сам Ахав, а іншою дорогою пішов Овдій.
7 І коли Овдій прямував своєю дорогою, його зустрів Ілля. Пізнавши його, Овдій впав долілиць і сказав: Невже це справді ти, мій добродію Ілле?
8 А той йому відповів: Так, це я. Іди й скажи своєму володарю: Я зустрів Іллю!
9 Овдій же сказав: Чим я провинився, що ти хочеш видати свого слугу в руки Ахава, аби він мене вбив?
10 Як живий Господь, Бог твій, немає народу, ані царства, куди ще не посилав людей мій володар, щоб там тебе шукали! А коли йому відповідали, що там тебе немає, то він вимагав від того царства чи народу заприсягнутись, що не знайшли тебе.
11 А тепер ти кажеш йти і повідомити мого володаря, мовляв: Я зустрів Іллю?!
12 Може бути так: щойно я відійду від тебе, як Господній Дух понесе тебе на місце, якого я не знаю. Я прийду й повідомлю Ахава, а тебе тут він вже не застане, то він мене вб’є! Адже твій слуга шанує Господа від самої своєї юності!
13 Хіба не сповістили моєму володарю про те, що я зробив, коли Єзавель убивала Господніх пророків? Тоді я заховав сто Господніх пророків у печерах, по п’ятдесят мужів, годуючи їх хлібом і водою!
14 А тепер ти кажеш: Іди й скажи твоєму володарю, мовляв: Я зустрів Іллю! Тож він, справді мене вб’є!‥
15 Однак Ілля сказав: Як живий Господь Саваот, перед Яким я стою, адже ще сьогодні я з ним зустрінусь.
16 Після цього Овдій пішов аби зустріти Ахава, й сповістити йому про Іллю. Ахав негайно вирушив аби зустрітись з Іллею.
17 Так сталося: щойно Ахав побачив Іллю, то Ахав вигукнув до нього: Це ти винуватець усіх нещасть Ізраїлю?
18 Але той відповів: Не я винуватий в нещастях Ізраїлю, а саме ти, та родина твого батька, оскільки, занедбавши Заповіді Господа, ви пішли за Ваалами!
19 Отже, негайно пошли, й збери до мене весь Ізраїль на горі Кармель, а також чотириста п’ятдесят пророків Ваала, й чотириста пророків священних дібров Ашери, котрі годуються зі столу Єзавелі.
20 Тож Ахав послав до всіх Ізраїльтян, і разом з пророками зібрав усіх на горі Кармель.
21 Тоді Ілля підійшов до всього народу, й сказав: Як довго ви будете кульгати на двох костурах ? Якщо Господь є Богом, ідіть за Ним, а якщо Ваал, – ідіть за ним! Але народ не відповів йому жодного слова.
Ілля та пророки Ваала на горі Кармель
22 Після цього Ілля запропонував народові й пророкам : Я залишився єдиним Господнім пророком, тоді як пророків Ваала – чотириста п’ятдесят чоловік.
23 Нехай нам дадуть два тельці, і з них хай вони виберуть собі одного тельця, розітнуть його на шматки й покладуть на дрова, але не підкладають вогню. Я також приготую іншого тельця, покладу на дрова, але вогню не підкладатиму.
24 Після цього нехай закличуть ім’я свого бога, а я закличу Ім’я Господа. Таким чином, Бог, який відповість вогнем, Той і є справжнім Богом! Тоді весь народ у відповідь вигукнув: Добре, нехай так і буде!
25 Тому Ілля запропонував пророкам Ваала: Вибирайте собі одного тельця і приготуйте його першими, адже вас більше, і волайте до вашого бога, але вогню не підкладайте.
26 Вони взяли тельця з тих, яких їм запропонували, приготували його й почали кликати ім’я Ваала зранку й аж до полудня, лементуючи: Ваале, почуй нас! Але жодної відповіді не було, як не було й того, хто би відповів. Вони й далі продовжували скакати навколо жертовника, якого спорудили.
27 Коли настав полудень, Ілля почав з них глузувати, говорячи: Кричіть голосніше, адже він – бог! А може він над чимось замислився, або чимось зайнятий; а, можливо, він десь у дорозі, або просто спить? Тож нехай пробудиться!
28 Вони не лише голосно кричали, а й за своїм культовим звичаєм завдавали собі ран мечами й списами, так що текла з них кров.
29 Минув полудень, а вони й далі перебували в несамовитому екстазі до часу вечірньої жертви, проте так і не було жодної відповіді, ані того, хто міг би відповісти чи звернув би увагу.
30 Тоді Ілля промовив до всього народу: Підійдіть до мене! І коли весь народ наблизився до нього, він почав відновлювати зруйнований жертовник Господа.
31 Ілля взяв дванадцять каменів за кількістю племен нащадків Якова, до якого колись було Господнє слово такого змісту: Твоє ім’я буде Ізраїль!
32 З тих каменів він відбудував жертовник Господнього Імені, викопав довкола жертовника рівчак, що вміщав би дві міри зерна .
33 Потім розклав дрова, розрубав теля на частини, та поклав на дрова
34 й наказав: Наповніть чотири відра водою і вилийте на жертву всепалення та на дрова! Після цього звелів: Повторіть! Вони повторили. Тоді він знову сказав: Зробіть так третій раз! І вони зробили це втретє,
35 так що вода потекла довкола жертовника, і водою навіть наповнився рівчак.
36 А в час вечірньої жертви сталося таке: пророк Ілля підійшов і заволав: Господи, Боже Авраама, Ісаака та Ізраїля! Нехай сьогодні стане очевидним, що Ти є Богом в Ізраїлі, а я, Твій слуга, усі ці справи робив за Твоєю вказівкою!
37 Тож відізвись, Господи, почуй мене, й нехай цей народ пізнає, що Ти, Господи, є істинним Богом, і Ти хочеш навернути до Себе їхні серця!
38 У ту мить впав вогонь від Господа, пожер всепалення, дрова, камені, висушив землю, і навіть поглинув воду, що була в рівчаку.
39 Коли всі люди усе це побачили, то, попадавши долілиць, стали вигукувати: Господь є Богом! Господь є Богом!
40 Тоді Ілля заволав до людей: Хапайте Ваалових пророків, аби ніхто з них не втік! Тож упіймали їх, після чого Ілля запровадив їх до потоку Кішон, і там усіх їх знищив.
Кінець посухи
41 Після того Ілля сказав Ахавові: Йди, їж і пий, бо вже чути наближення дощу.
42 Отже, Ахав пішов, аби споживати їжу, а Ілля піднявся на вершину Кармелю, опустився на землю й схилив свою голову до своїх колін.
43 Своєму слузі Ілля сказав: Йди й подивись у напрямку моря! Тож слуга пішов й, подивившись, сказав: Там нічого не видно. Але пророк сказав слузі: А ти повтори це сім разів!
44 Так сталося, що на сьомий раз слуга сказав: Бачу маленьку хмаринку, розміром з людську долоню, що наближається з боку моря (зі заходу) . Тоді Ілля сказав: Іди й скажи Ахавові, щоб запрягав колісницю та їхав, інакше його захопить дощ!
45 Так і сталося: незабаром небо потемніло від хмар, подув вітер, і почалась велика злива. Ахав сів на колісницю, й поїхав до Єзреела.
46 У той час Іллю огорнула Господня сила, й він, підібравши поділ одежі, біг перед Ахавом аж до входу в Єзреел.