1 И было после сих происшествий: у Навуфея Изреелитянина в Изреели был виноградник подле дворца Ахава, царя Самарийского. 2 И сказал Ахав Навуфею, говоря: отдай мне свой виноградник; из него будет у меня овощной сад, ибо он близко к моему дому; а вместо него я дам тебе виноградник лучше этого, или, если угодно тебе, дам тебе серебра, сколько он стоит. 3 Но Навуфей сказал Ахаву: сохрани меня Господь, чтоб я отдал тебе наследство отцов моих! 4 И пришел Ахав домой встревоженный и огорченный тем словом, которое сказал ему Навуфей Изреелитянин, говоря: не отдам тебе наследства отцов моих. И [в смущенном духе] лег на постель свою, и отворотил лице свое, и хлеба не ел. 5 И вошла к нему жена его Иезавель и сказала ему: отчего встревожен дух твой, что ты и хлеба не ешь? 6 Он сказал ей: когда я стал говорить Навуфею Изреелитянину и сказал ему: «отдай мне виноградник твой за серебро, или, если хочешь, я дам тебе другой виноградник вместо него», тогда он сказал: «не отдам тебе виноградника моего, [наследства отцов моих]». 7 И сказала ему Иезавель, жена его: что за царство было бы в Израиле, если бы ты так поступал? встань, ешь хлеб и будь спокоен; я доставлю тебе виноградник Навуфея Изреелитянина. 8 И написала она от имени Ахава письма, и запечатала их его печатью, и послала эти письма к старейшинам и знатным в его городе, живущим с Навуфеем. 9 В письмах она писала так: объявите пост и посадите Навуфея на первое место в народе; 10 и против него посадите двух негодных людей, которые свидетельствовали бы на него и сказали: «ты хулил Бога и царя»; и потом выведите его, и побейте его камнями, чтобы он умер. 11 И сделали мужи города его, старейшины и знатные, жившие в городе его, как приказала им Иезавель, так, как писано в письмах, которые она послала к ним. 12 Объявили пост и посадили Навуфея во главе народа; 13 и выступили два негодных человека и сели против него, и свидетельствовали на него эти недобрые люди пред народом, и говорили: Навуфей хулил Бога и царя. И вывели его за город, и побили его камнями, и он умер. 14 И послали к Иезавели сказать: Навуфей побит камнями и умер. 15 Услышав, что Навуфей побит камнями и умер, Иезавель сказала Ахаву: встань, возьми во владение виноградник Навуфея Изреелитянина, который не хотел отдать тебе за серебро; ибо Навуфея нет в живых, он умер. 16 Когда услышал Ахав, что Навуфей [Изреелитянин] был убит, [разодрал одежды свои и надел на себя вретище, а потом] встал Ахав, чтобы пойти в виноградник Навуфея Изреелитянина и взять его во владение.
17 И было слово Господне к Илии Фесвитянину: 18 встань, пойди навстречу Ахаву, царю Израильскому, который в Самарии, вот, он теперь в винограднике Навуфея, куда пришел, чтобы взять его во владение; 19 и скажи ему: «так говорит Господь: ты убил, и еще вступаешь в наследство?» и скажи ему: «так говорит Господь: на том месте, где псы лизали кровь Навуфея, псы будут лизать и твою кровь». 20 И сказал Ахав Илии: нашел ты меня, враг мой! Он сказал: нашел, ибо ты предался тому, чтобы делать неугодное пред очами Господа [и раздражать Его]. 21 [Так говорит Господь:] вот, Я наведу на тебя беды и вымету за тобою и истреблю у Ахава мочащегося к стене и заключенного и оставшегося в Израиле. 22 И поступлю с домом твоим так, как поступил Я с домом Иеровоама, сына Наватова, и с домом Ваасы, сына Ахиина, за оскорбление, которым ты раздражил Меня и ввел Израиля в грех. 23 Также и о Иезавели сказал Господь: псы съедят Иезавель за стеною Изрееля. 24 Кто умрет у Ахава в городе, того съедят псы, а кто умрет на поле, того расклюют птицы небесные; 25 не было еще такого, как Ахав, который предался бы тому, чтобы делать неугодное пред очами Господа, к чему подущала его жена его Иезавель; 26 он поступал весьма гнусно, последуя идолам, как делали Аморреи, которых Господь прогнал от лица сынов Израилевых. 27 Выслушав все слова сии, Ахав [умилился пред Господом, ходил и плакал,] разодрал одежды свои, и возложил на тело свое вретище, и постился, и спал во вретище, и ходил печально. 28 И было слово Господне к Илии Фесвитянину [об Ахаве], и сказал Господь: 29 видишь, как смирился предо Мною Ахав? За то, что он смирился предо Мною, Я не наведу бед в его дни; во дни сына его наведу беды на дом его.
Виноградник Навота
1 Після тих подій сталося таке: Єзреелець Навот мав у Єзреелі виноградник неподалік палацу, царя Самарії Ахава.
2 Якось Ахав звернувся до Навота й запропонував: Відступи мені твій виноградник, і я влаштую собі в ньому огород для овочів, адже він поруч з моїм палацом, а я дам тобі, замість нього, кращий виноградник. Або, якщо побажаєш, я заплачу його вартість сріблом.
3 Але Навот відповів Ахавові: Нехай боронить мене Господь, щоб я віддав тобі спадщину моїх батьків!
4 Ахав пішов до свого палацу пригніченим і сердитим з приводу відповіді, що йому сказав єзреелець Навот, мовляв: Не можу віддати спадщину моїх батьків! Він кинувся на своє ліжко, відвернувшись обличчям до стіни, й не хотів нічого їсти.
5 Коли ж до нього зайшла його дружина Єзавель, то запитала його: Чому це ти такий засмучений, і навіть відмовився від їжі?
6 А він їй відповів: Я мав розмову з єзреельцем Навотом, й запропонував йому відступити для мене свого виноградника за гроші, або, за його бажанням, дати йому натомість інший виноградник, але він відповів: Не можу дати тобі свого виноградника!
7 Але його дружина Єзавель сказала йому: То такий з тебе правитель Ізраїлю?! Встань, споживай їжу й підійми свій настрій! А я вже постараюсь роздобути для тебе виноградник єзреельця Навота!
8 Після цього, від імені Ахава, вона написала листи й запечатала їх його печаткою. Ці листи вона послала до старійшин і вельмож того міста, де мешкав Навот.
9 У тих листах вона написала такі слова: Оголосіть піст і посадіть Навота попереду всього народу.
10 А навпроти нього посадіть двох нікчемних чоловіків, які би засвідчили проти нього такі звинувачення: Ти ганьбив Бога й царя! Після цього виведіть його, і вкаменуйте його до смерті.
11 Отже, мешканці Навотового міста, – старійшини й вельможі, котрі мешкали в його місті, – учинили за наказом Єзавелі, відповідно до написаного в листі, який вона до них послала.
12 Оголосили піст і посадили Навота попереду народа.
13 Після цього прийшли два негідника зі злочинців, й сіли навпроти нього. Ці нікчемні чоловіки виклали перед народом своє свідчення проти Навота в таких словах: Навот ганьбив Бога й царя! Після цього вивели Навота за місто, й побили його камінням до смерті.
14 А тоді послали до Єзевелі повідомлення: Навота побили камінням, й він помер!
15 Щойно Єзевель дізналась, що Навот каменований й помер, то Єзавель сказала Ахавові: Вставай і візьми у володіння виноградник єзреельця Навота, який відмовився віддати його тобі за гроші, адже Навота вже немає, оскільки він помер!
16 Коли Ахав дізнався, що Навот помер, сталося таке: Ахав негайно встав, й вирушив у виноградник єзреельця Навота, аби взяти його у свою власність.
Пророцтво щодо Ахава та Єзавелі
17 Тоді було Господнє слово до тішбійця Іллі такого змісту:
18 Встань і йди, щоб зустрітись з Ізраїльським царем Ахавом, що в Самарії. Зараз він вже перебуває у винограднику Навота, куди він пішов, аби його взяти у свою власність.
19 Тож перекажи йому слова Господа: Невже ти вбив людину задля того, щоб заволодіти її майном ? Далі передай йому вирок, який оголосив Господь: На тому місці, де пси лизали Навотову кров, там пси так само лизатимуть твою власну кров!
20 Ахав же відповів Іллі: Ти, таки мене знайшов, мій вороже!? А той відповів: Знайшов, адже ти цілковито запродався, щоб чинити те, що є злочином перед Господом!
21 Я спроваджу на тебе лихо, – говорить Господь, – й винищу в Ахава всіх нащадків чоловічої статі , – навіть невільників, як і вільних в Ізраїлі.
22 Учиню з твоїм родом так, як і з родом Неватового сина, Єровоама, та з родом Ахієвого сина Вааси, адже ти впровадив Ізраїль у гріх, чим і викликав Мій гнів.
23 А щодо Єзавелі, то Господь провістив такі слова: Пси пожеруть Єзавель біля стін Єзреела!
24 Хто з нащадків Ахава помре в місті, того з’їдять пси, а хто помре на полі, того склюють небесні птахи.
25 Адже, й справді, не було ще такого, як Ахав, котрий так запродався, щоб чинити зло перед Господом, до чого спонукала його дружина Єзавель.
26 Він чинив вкрай огидне, слідуючи за мерзенними ідолами, як робили аморейці, котрих Господь прогнав перед Ізраїльтянами.
27 Коли Ахав почув ті слова, сталося так, що він роздер свій одяг й одягнувся в веретище, – постив, спав у веретищі і ходив пригніченим…
28 Тоді було Господнє слово до тішбійця Іллі такого змісту:
29 Ти бачиш, як упокорився Ахав щодо Мене? Оскільки він дійсно упокорився переді Мною, Я не спроваджу лиха за його життя, але наведу всі ті нещастя на його нащадків, – за життя його сина.