1 И сказал Самуил всему Израилю: вот, я послушался голоса вашего во всем, что вы говорили мне, и поставил над вами царя, 2 и вот, царь ходит пред вами; а я состарился и поседел; и сыновья мои с вами; я же ходил пред вами от юности моей и до сего дня; 3 вот я; свидетельствуйте на меня пред Господом и пред помазанником Его, у кого взял я вола, у кого взял осла, кого обидел и кого притеснил, у кого взял дар и закрыл в деле его глаза мои, — и я возвращу вам. 4 И отвечали: ты не обижал нас и не притеснял нас и ничего ни у кого не взял. 5 И сказал он им: свидетель на вас Господь, и свидетель помазанник Его в сей день, что вы не нашли ничего за мною. И сказали: свидетель. 6 Тогда Самуил сказал народу: [свидетель] Господь, Который поставил Моисея и Аарона и Который вывел отцов ваших из земли Египетской. 7 Теперь же предстаньте, и я буду судиться с вами пред Господом о всех благодеяниях, которые оказал Он вам и отцам вашим. 8 Когда пришел Иаков в Египет, и отцы ваши возопили к Господу, то Господь послал Моисея и Аарона, и они вывели отцов ваших из Египта и поселили их на месте сем. 9 Но они забыли Господа Бога своего, и Он предал их в руки Сисары, военачальника Асорского, и в руки Филистимлян и в руки царя Моавитского, которые воевали против них. 10 Но когда они возопили к Господу и сказали: «согрешили мы, ибо оставили Господа и стали служить Ваалам и Астартам, теперь избавь нас от руки врагов наших, и мы будем служить Тебе», 11 тогда Господь послал Иероваала, и Варака, и Иеффая, и Самуила, и избавил вас от руки врагов ваших, окружавших вас, и вы жили безопасно. 12 Но увидев, что Наас, царь Аммонитский, идет против вас, вы сказали мне: «нет, царь пусть царствует над нами», тогда как Господь Бог ваш, — Царь ваш. 13 Итак, вот царь, которого вы избрали, которого вы требовали: вот, Господь поставил над вами царя. 14 Если будете бояться Господа и служить Ему и слушать гласа Его, и не станете противиться повелениям Господа, и будете и вы и царь ваш, который царствует над вами, ходить вслед Господа, Бога вашего, [то рука Господа не будет против вас]; 15 а если не будете слушать гласа Господа и станете противиться повелениям Господа, то рука Господа будет против вас, как была против отцов ваших. 16 Теперь станьте и посмотрите на дело великое, которое Господь совершит пред глазами вашими: 17 не жатва ли пшеницы ныне? Но я воззову к Господу, и пошлет Он гром и дождь, и вы узнаете и увидите, как велик грех, который вы сделали пред очами Господа, прося себе царя. 18 И воззвал Самуил к Господу, и Господь послал гром и дождь в тот день; и пришел весь народ в большой страх от Господа и Самуила. 19 И сказал весь народ Самуилу: помолись о рабах твоих пред Господом Богом твоим, чтобы не умереть нам; ибо ко всем грехам нашим мы прибавили еще грех, когда просили себе царя. 20 И отвечал Самуил народу: не бойтесь, грех этот вами сделан, но вы не отступайте только от Господа и служите Господу всем сердцем вашим 21 и не обращайтесь вслед ничтожных богов , которые не принесут пользы и не избавят; ибо они — ничто; 22 Господь же не оставит народа Своего ради великого имени Своего, ибо Господу угодно было избрать вас народом Своим; 23 и я также не допущу себе греха пред Господом, чтобы перестать молиться за вас, и буду наставлять вас на путь добрый и прямой; 24 только бойтесь Господа и служите Ему истинно, от всего сердца вашего, ибо вы видели, какие великие дела Он сделал с вами; 25 если же вы будете делать зло, то и вы и царь ваш погибнете.
Звернення Самуїла до народу
1 Тоді ж Самуїл промовив до всього Ізраїлю: Ось я виконав ваше прохання в усьому, що ви мене просили, й поставив над вами царя.
2 Від сьогодні вашим провідником буде цар. Що ж до мене, то я вже досяг похилого віку, посивів… Між вами залишаються мої сини. Я був вашим провідником з молодих літ й дотепер.
3 І нині я стою перед вами . Засвідчіть зараз перед Господом і перед Його помазаником: У кого я взяв вола? В кого відібрав я осла? Кого з вас я пригноблював, чи може кого я скривдив? З чиїх рук я взяв хабара, аби на його провину закрити свої очі? Скажіть, і я вам усе поверну!
4 Але вони відповіли: Ні, ти нас не пригноблював, нікого не кривдив і ні від кого нічого не взяв!
5 Тоді він промовив до них: Господь є Свідком щодо вас, крім того, сьогодні є свідком і Його помазаник, що ви не знайшли проти мене нічого поганого. А люди відповіли: Так, вони є Свідками!
6 І Самуїл продовжував говорити до народу: Пам’ятайте – це є той самий Господь, Який дав вам Мойсея та Аарона, і Котрий вивів ваших батьків з єгипетського краю!
7 Тепер же приготуйтесь, і я свідчитиму проти вас перед Господом щодо всіх Господніх добродійств, які Він учинив для вас і для ваших батьків.
8 Коли Яків опинився в Єгипті, й ваші батьки волали до Господа, то Господь послав Мойсея та Аарона, і випровадив ваших батьків з Єгипту, й поселив їх у цім краю.
9 Але коли вони забули Господа, свого Бога, то Він віддав їх у руки Сісери, полководця хацорського війська. Пізніше вони потрапили в руки филистимців, та в руки моавського царя, котрі воювали з ними.
10 Тоді вони заволали до Господа, говорячи: Ми згрішили, оскільки залишили Господа, й служили ваалам та астартам! Благаємо, визволь нас з рук наших ворогів, і ми обіцяємо служити Тобі!
11 Змилосердившись , Господь послав Єрувваала, потім Бедана (Варака ), Їфтаха й Самуїла, визволяючи вас з рук ваших навколишніх ворогів; і ви жили в безпеці.
12 А нещодавно, побачивши навалу аммонійського царя Нахаша, який виступив проти вас, ви мені сказали: Не так має бути! Нехай над нами владарює цар! Хоч вашим царем є Господь, ваш Бог!?
13 Так от тепер маєте царя, якого ви собі обрали та якого домагались; Господь поставив над вами царя,
14 сподіваючись при цьому , що ви будете боятися Господа, й будете Йому служити; що будете слухатись Його голосу, і не будете противитись велінням Господа; що ви будете разом зі своїм царем, який владарює над вами, йти за Господом, вашим Богом!
15 Однак, якщо ви не будете слухатись Господнього голосу й почнете противитись наказам Господа, то Господня рука буде спрямована проти вас, як була проти ваших батьків .
16 Тепер же будьте уважні й побачите велике чудо, яке Господь учинить перед вашими очима.
17 Ось тепер пора жнив пшениці, але я попрошу Господа, й Він пошле грім і великий дощ, з чого ви переконаєтесь і зрозумієте, яке велике зло ви вчинили перед Господом, жадаючи для себе царя!
18 Отже, Самуїл помолився Господу, й Господь того ж дня послав громи та велику зливу, так що весь народ дуже налякався Господа і Самуїла.
19 Тоді всі люди почали благати Самуїла: Помолися за твоїх слуг до Господа, твого Бога, щоб нам не померти, адже ми до всіх наших гріхів додали ще одне зло, – домоглися собі царя!
20 І Самуїл сказав народові: Не бійтеся! Ви справді вчинили все це зло, але хоча б надалі не залишайте Господа, не ухиляйтесь від Його шляху, й служіть Господу всім своїм серцем!
21 Не прихиляйтесь до примарних ідолів, які не приносять жодної користі, та які не можуть спасати, оскільки вони ніщо.
22 Адже Господь, заради Свого великого Імені, не залишить Свого народу, позаяк зволив Господь зробити вас Своїм народом.
23 Що ж до мене, то я у жодному разі не допущу гріха перед Господом, аби перестати молитися за вас, вказуючи при цьому вам добру й вірну дорогу.
24 Лише шануйте Господа і служіть Йому щиро від усього свого серця, пам’ятаючи, які величні справи вчинив Він заради вас!
25 Але якщо ви вперто будете чинити зло, то загинете і ви, і ваш цар.