1 Год был по воцарении Саула, и другой год царствовал он над Израилем, как выбрал Саул себе три тысячи из Израильтян: 2 две тысячи были с Саулом в Михмасе и на горе Вефильской, тысяча же была с Ионафаном в Гиве Вениаминовой; а прочий народ отпустил он по домам своим. 3 И разбил Ионафан охранный отряд Филистимский, который был в Гиве; и услышали об этом Филистимляне, а Саул протрубил трубою по всей стране, возглашая: да услышат Евреи! 4 Когда весь Израиль услышал, что разбил Саул охранный отряд Филистимский и что Израиль сделался ненавистным для Филистимлян, то народ собрался к Саулу в Галгал. 5 И собрались Филистимляне на войну против Израиля: тридцать тысяч колесниц и шесть тысяч конницы, и народа множество, как песок на берегу моря; и пришли и расположились станом в Михмасе, с восточной стороны Беф-Авена. 6 Израильтяне, видя, что они в опасности, потому что народ был стеснен, укрывались в пещерах и в ущельях, и между скалами, и в башнях, и во рвах; 7 а некоторые из Евреев переправились за Иордан в страну Гадову и Галаадскую; Саул же находился еще в Галгале, и весь народ, бывший с ним, находился в страхе. 8 И ждал он семь дней, до срока, назначенного Самуилом, а Самуил не приходил в Галгал; и стал народ разбегаться от него. 9 И сказал Саул: приведите ко мне, что назначено для жертвы всесожжения и для жертв мирных. И вознес всесожжение. 10 Но едва кончил он возношение всесожжения, вот, приходит Самуил; и вышел Саул к нему навстречу, чтобы приветствовать его. 11 Но Самуил сказал: что ты сделал? Саул отвечал: я видел, что народ разбегается от меня, а ты не приходил к назначенному времени; Филистимляне же собрались в Михмасе; 12 тогда подумал я: «теперь придут на меня Филистимляне в Галгал, а я еще не вопросил Господа», и потому решился принести всесожжение. 13 И сказал Самуил Саулу: худо поступил ты, что не исполнил повеления Господа Бога твоего, которое дано было тебе, ибо ныне упрочил бы Господь царствование твое над Израилем навсегда; 14 но теперь не устоять царствованию твоему; Господь найдет Себе мужа по сердцу Своему, и повелит ему Господь быть вождем народа Своего, так как ты не исполнил того, что было повелено тебе Господом. 15 И встал Самуил и пошел из Галгала в Гиву Вениаминову; [оставшиеся люди пошли за Саулом навстречу неприятельскому ополчению, которое нападало на них, когда они шли из Галгала в Гиву Вениаминову;] а Саул пересчитал людей, бывших с ним, до шестисот человек. 16 Саул с сыном своим Ионафаном и людьми, находившимися при них, засели в Гиве Вениаминовой [и плакали]; Филистимляне же стояли станом в Михмасе. 17 И вышли из стана Филистимского три отряда для опустошения земли: один направился по дороге к Офре, в округ Суаль, 18 другой отряд направился по дороге Вефоронской, а третий направился по дороге к границе долины Цевоим, к пустыне. 19 Кузнецов не было во всей земле Израильской, ибо Филистимляне опасались, чтобы Евреи не сделали меча или копья. 20 И должны были ходить все Израильтяне к Филистимлянам оттачивать свои сошники, и свои заступы, и свои топоры, и свои кирки, 21 когда сделается щербина на острие у сошников, и у заступов, и у вил, и у топоров, или нужно рожон поправить. 22 Поэтому во время войны [Михмасской] не было ни меча, ни копья у всего народа, бывшего с Саулом и Ионафаном, а только нашлись они у Саула и Ионафана, сына его. 23 И вышел передовой отряд Филистимский к переправе Михмасской.
Початок війни із филистимцями
1 Закінчувалась друга річниця після того, як Саул став царем над Ізраїлем .
2 Саул вибрав собі з Ізраїльтян три тисячі воїнів: дві тисячі були з Саулом в Міхмасі та на горі Бетеля, а тисяча була з Йонатаном у Гіві Веніяміновій. Решту народу він відпустив, – кожного до свого дому (намету ).
3 Йонатан розгромив загін филистимців, який був у Гіві, і всі филистимці довідались, що євреї збунтувались . Тому Саул засурмив у ріг по всій країні, мовляв: Хай почують євреї!
4 Коли всі Ізраїльтяни дізнались, що Саул наказав розгромити загін филистимців, через що Ізраїль став ненависним серед филистимців, то народ відгукнувся на заклик Саула й зібрався в Ґілґалі.
5 Филистимці також зібрались, щоб воювати з Ізраїлем, – тридцять тисяч колісниць, шість тисяч вершників на конях, а піших воїнів було так багато, наче піску на березі моря. Вирушивши, вони стали табором у Міхмасі, на схід від Бет-Авена.
Саул не дотримується Божого наказу
6 Коли ж Ізраїльтяни побачили, що вони опинились у скрутному становищі, оскільки на них готується наступ, то люди почали ховатись у печерах, у хащах, в ущелинах скель, у ярах та в ямах;
7 євреї навіть переправлялись через Йордан у поселення Ґада, в Гілеаді. В той час Саул далі перебував у Ґілґалі, а всі військові, що були з ним, тремтіли від жаху.
8 Він чекав сім днів, визначених Самуїлом, а Самуїл все не приходив у Ґілґал; тим часом військовий народ став від нього розпорошуватись.
9 Тож Саул сказав: Приготуйте мені жертви для всепалення, а також мирні жертви! І він сам приніс всепалення.
10 Але сталося так: щойно він закінчив приносити всепалення, як надійшов Самуїл. Саул вийшов йому назустріч, аби його привітати.
11 Але Самуїл сказав: Що ти наробив?! Саул відповів: Коли я побачив, що моє військо розбігається, а ти в умовлений час не прийшов, тоді як филистимці зібралися в Міхмасі,
12 тому я подумав, що филистимці незабаром вирушать на мене в Ґілґал, а я ще не встиг попросити Господнього заступництва, тому я насмілився принести всепалення!
13 Самуїл же сказав Саулові: Ти вчинив нерозумно! Ти не дотримався наказу Господа, твого Бога, який Він тобі дав. Адже сьогодні Господь утвердив би твоє владарювання над Ізраїлем навіки.
14 Але тепер твоє царство не втримається. Господь знайшов Собі мужа по Своєму серцю. Саме йому Господь доручить стати володарем над Своїм народом, адже ти не дотримався того, що звелів тобі Господь!
15 Після цього Самуїл підвівся і вирушив з Ґілґала до Гіви Веніямінової. Саул же порахував військових людей, що були з ним, – їх виявилось близько шестисот чоловік.
Ізраїль залишився без зброї
16 Саул зі своїм сином Йонатаном та загоном війська, що був з ними, також розташувались у Гіві Веніяміновій, а филистимці таборували в Міхмасі.
17 І от з филистимського табору вирушили три грабіжницьких загони: один загін прямував по дорозі до Офри в край Шуала;
18 другий загін пішов по дорозі в Бет-Хорон; а третій рухався по дорозі, що проходить по краю Цевоїмської долини і далі в пустелю.
19 В усьому Ізраїльському краю не було ковалів, оскільки филистимці боялись, що євреї почнуть виготовляти собі мечі та списи!
20 Тому всі Ізраїльтяни мусили ходити до филистимців, коли потрібно було нагострити свого лемеша в плузі, чи свою лопату, свою мотику, свою сокиру чи свій серп після того,
21 як притупиться чи вищербиться леміш, мотика, тризубні вила, сікач чи заступ .
22 У результаті так сталося, що під час війни у жодного з воїнів Саула та Йонатана в руках не було ні меча, ні списа, – вони виявились лише в Саула та його сина Йонатана…
23 Отже, передовий загін филистимців уже підходив до ущелини неподалік Міхмаса.