1 И известили Давида, говоря: вот, Филистимляне напали на Кеиль и расхищают гумна. 2 И вопросил Давид Господа, говоря: идти ли мне, и поражу ли я этих Филистимлян? И отвечал Господь Давиду: иди, ты поразишь Филистимлян и спасешь Кеиль. 3 Но бывшие с Давидом сказали ему: вот, мы боимся здесь в Иудее, как же нам идти в Кеиль против ополчений Филистимских? [мы попадем в плен к Филистимлянам.] 4 Тогда снова вопросил Давид Господа, и отвечал ему Господь и сказал: встань и иди в Кеиль, ибо Я предам Филистимлян в руки твои. 5 И пошел Давид с людьми своими в Кеиль, и воевал с Филистимлянами, и угнал скот их, и нанес им великое поражение, и спас Давид жителей Кеиля. 6 Когда Авиафар, сын Ахимелеха, прибежал к Давиду [и пошел с ним] в Кеиль, то принес с собою и ефод. 7 И донесли Саулу, что Давид пришел в Кеиль, и Саул сказал: Бог предал его в руки мои, ибо он запер себя, войдя в город с воротами и запорами. 8 И созвал Саул весь народ на войну, чтоб идти к Кеилю, осадить Давида и людей его.
9 Когда узнал Давид, что Саул задумал против него злое, сказал священнику Авиафару: принеси ефод [Господень]. 10 И сказал Давид: Господи Боже Израилев! раб Твой услышал, что Саул хочет придти в Кеиль, разорить город ради меня. 11 Предадут ли меня жители Кеиля в руки его? И придет ли сюда Саул, как слышал раб Твой? Господи Боже Израилев! открой рабу Твоему. И сказал Господь: придет. 12 И сказал Давид: предадут ли жители Кеиля меня и людей моих в руки Саула? И сказал Господь: предадут. 13 Тогда поднялся Давид и люди его, около шестисот человек, и вышли из Кеиля и ходили, где могли. Саулу же было донесено, что Давид убежал из Кеиля, и тогда он отменил поход. 14 Давид же пребывал в пустыне в неприступных местах и потом на горе в пустыне Зиф. Саул искал его всякий день; но Бог не предал Давида в руки его. 15 И видел Давид, что Саул вышел искать души его; Давид же был в пустыне Зиф в лесу. 16 И встал Ионафан, сын Саула, и пришел к Давиду в лес, и укрепил его упованием на Бога, 17 и сказал ему: не бойся, ибо не найдет тебя рука отца моего Саула, и ты будешь царствовать над Израилем, а я буду вторым по тебе; и Саул, отец мой, знает это. 18 И заключили они между собою завет пред лицем Господа; и Давид остался в лесу, а Ионафан пошел в дом свой. 19 И пришли Зифеи к Саулу в Гиву, говоря: вот, Давид скрывается у нас в неприступных местах, в лесу, на холме Гахила, что направо от Иесимона; 20 итак по желанию души твоей, царь, иди; а наше дело будет предать его в руки царя. 21 И сказал им Саул: благословенны вы у Господа за то, что пожалели о мне; 22 идите, удостоверьтесь еще, разведайте и высмотрите место его, где будет нога его, и кто видел его там, ибо мне говорят, что он очень хитер; 23 и высмотрите, и разведайте о всех убежищах, в которых он скрывается, и возвратитесь ко мне с верным известием, и я пойду с вами; и если он в этой земле, я буду искать его во всех тысячах Иудиных. 24 И встали они и пошли в Зиф прежде Саула. Давид же и люди его были в пустыне Маон, на равнине, направо от Иесимона. 25 И пошел Саул с людьми своими искать его . Но Давида известили об этом, и он перешел к скале и оставался в пустыне Маон. И услышал Саул, и погнался за Давидом в пустыню Маон. 26 И шел Саул по одной стороне горы, а Давид с людьми своими был на другой стороне горы. И когда Давид спешил уйти от Саула, а Саул с людьми своими шел в обход Давиду и людям его, чтобы захватить их; 27 тогда пришел к Саулу вестник, говоря: поспешай и приходи, ибо Филистимляне напали на землю. 28 И возвратился Саул от преследования Давида и пошел навстречу Филистимлянам; посему и назвали это место: Села-Гаммахлекоф .
Давид рятує Кеїль
1 Давидові доповіли, що филистимці вчинили облогу навколо Кеїля, і грабують зібраний врожай.
2 Тому Давид звернувся до Господа із запитанням: Чи можу я виступити й перемогти отих филистимців? І Господь відповів Давидові: Йди, – ти розіб’єш филистимців, і врятуєш Кеїль!
3 Але люди Давида заперечували: Якщо нам вже тут, в Юдеї, страшно, а що буде, коли ми підемо в Кеїль проти війська филистимців?
4 Тоді Давид ще раз запитав у Господа, і Господь йому відповів: Вставай і вирушай на Кеїль, і Я віддам филистимців у твої руки!
5 Отже, Давид виступив разом зі своїми людьми на Кеїль, і воював проти филистимців. Він захопив їхню худобу і, завдавши їм нещадної поразки, Давид визволив мешканців Кеїля.
6 Так сталося, що коли Авіятар, син Ахімелеха утікав до Давида в Кеїль, він прихопив із собою ефод.
Саул переслідує Давида
7 Коли ж Саулові повідомили, що Давид увійшов у Кеїль, то Саул сказав: Віддав його Бог у мої руки, адже він сам себе замкнув, увійшовши до міста, де брами мають засуви.
8 І Саул мобілізував усіх чоловіків на війну, аби вчинити облогу Кеїля, й упіймати Давида, а також людей, що з ним.
9 Довідавшись, що Саул готує проти нього лихо, Давид звелів священику Авіятару, аби той приніс ефод!
10 Потім Давид щиро заволав у молитві : Господи, Боже Ізраїлю! Твій слуга достеменно дізнався, що Саул має намір учинити облогу Кеїля, аби через мене зруйнувати ціле місто.
11 Отже , скажи , чи видадуть мене мешканці Кеїля в його руки? Чи, справді, прибуде Саул, як стало відомо Твоєму слузі? Господи, Боже Ізраїлю! Відкрий це Твоєму слузі! А Господь відповів: Він дійсно прийде!
12 Тоді Давид запитав: Чи видадуть мешканці Кеїля мене і моїх людей Саулу? І Господь відповів: Видадуть!
13 Тоді Давид, разом зі своїми воїнами, – близько шестисот чоловік, – зібрались і залишили Кеїль, ховаючись, де прийдеться. Коли повідомили Саулові, що Давид залишив Кеїль, то він відмінив свій похід.
14 Давид же певний час перебував у пустелі в недоступних печерах, потім у нагірній місцевості пустелі Зіф . Хоча Саул щодня шукав його, проте Бог не віддавав Давида в його руки.
15 Якось Давид дізнався, що Саул знову чигає (полює ) на його життя. Тоді Давид якраз знаходився в пустелі, неподалік міста Зіф у лісі (у Хореші ).
16 Йонатан, син Саула, вирішив відвідати Давида в лісі. Він укріпив його дух у надії на Бога,
17 сказавши йому: Не бійся, адже рука мого батька Саула не досягне тебе! Ти будеш царем над Ізраїлем, а я буду другим після тебе. Мій батько Саул також знає про це.
18 Вони ще раз обидва уклали (поновили ) Заповіт перед Господом. Тож Давид залишився у лісі (у Хореші ), а Йонатан повернувся до свого дому.
19 Тим часом мешканці міста Зіф (зіфійці ) прийшли до Саула в Гіву з донесенням: Давид ховається неподалік нас в неприступних руїнах, у лісі (у Хореші ), на узгір’ї Хахіли, що південніше Єшімона.
20 Тому приходь, царю, коли лише побажаєш, а вже нашою справою буде видати його в руки царя!
21 І Саул відповів: Нехай Господь благословить вас за ваше співчуття до мене!
22 Тож ідіть і точно розвідайте, розізнайте і роздивіться ті місця, де він ходить, хто його там бачив, тому що мені сказали, що він дуже хитрий!
23 Тож роздивіться й довідайтесь про всі його криївки, де він ховається, й коли все взнаєте, повертайтесь до мене, – і я піду з вами! А якщо він є у тій місцевості, я знайду його, у якій би області (тисячах ) Юдеї він не знаходився!
24 Вони вирушили й пішли в Зіф раніше за Саула. Що ж до Давида, то він разом зі своїми людьми перебував у пустелі Маон, в Араві, південніше Єшімона.
25 Отже, Саул зі своїми воїнами пішов на пошуки Давида . Коли Давидові про це сказали, він спустився до скелі, що знаходиться в пустелі Маон. Щойно Саул про це дізнався, він вирушив за Давидом у погоню в пустелю Маон.
26 Тож Саул йшов з одного боку гори, а Давид зі своїми людьми – з протилежного боку гори. І от, коли Давид з поспіхом пробував утікати від Саула, а Саул зі своїми людьми старався оточити Давида та його людей, аби їх захопити,
27 до Саула прибув вісник зі словами: Якомога швидше повертайся, адже филистимці вторглись у наш край!
28 Тому Саул припинив переслідування Давида, й поспішив назустріч филистимцям. Тому те місце має назву: Скеля Поділу (Села-Гаммахлекот ).