1 В то время Филистимляне собрали войска свои для войны, чтобы воевать с Израилем. И сказал Анхус Давиду: да будет тебе известно, что ты пойдешь со мною в ополчение, ты и люди твои. 2 И сказал Давид Анхусу: ныне ты узнаешь, что сделает раб твой. И сказал Анхус Давиду: за то я сделаю тебя хранителем головы моей на все время.
3 И умер Самуил, и оплакивали его все Израильтяне и погребли его в Раме, в городе его. Саул же изгнал волшебников и гадателей из страны.
4 И собрались Филистимляне и пошли и стали станом в Сонаме; собрал и Саул весь народ Израильский, и стали станом на Гелвуе. 5 И увидел Саул стан Филистимский и испугался, и крепко дрогнуло сердце его. 6 И вопросил Саул Господа; но Господь не отвечал ему ни во сне, ни чрез урим, ни чрез пророков. 7 Тогда Саул сказал слугам своим: сыщите мне женщину волшебницу, и я пойду к ней и спрошу ее. И отвечали ему слуги его: здесь в Аэндоре есть женщина волшебница. 8 И снял с себя Саул одежды свои и надел другие, и пошел сам и два человека с ним, и пришли они к женщине ночью. И сказал ей Саул : прошу тебя, поворожи мне и выведи мне, о ком я скажу тебе. 9 Но женщина отвечала ему: ты знаешь, что сделал Саул, как выгнал он из страны волшебников и гадателей; для чего же ты расставляешь сеть душе моей на погибель мне? 10 И поклялся ей Саул Господом, говоря: жив Господь! не будет тебе беды за это дело. 11 Тогда женщина спросила: кого же вывесть тебе? И отвечал он: Самуила выведи мне. 12 И увидела женщина Самуила, и громко вскрикнула; и обратилась женщина к Саулу, говоря: зачем ты обманул меня? ты — Саул. 13 И сказал ей царь: не бойся; [скажи,] что ты видишь? И отвечала женщина: вижу как бы бога, выходящего из земли. 14 Какой он видом? — спросил у нее Саул . Она сказала: выходит из земли муж престарелый, одетый в длинную одежду. Тогда узнал Саул, что это Самуил, и пал лицем на землю и поклонился. 15 И сказал Самуил Саулу: для чего ты тревожишь меня, чтобы я вышел? И отвечал Саул: тяжело мне очень; Филистимляне воюют против меня, а Бог отступил от меня и более не отвечает мне ни чрез пророков, ни во сне, [ни в видении]; потому я вызвал тебя, чтобы ты научил меня, что мне делать. 16 И сказал Самуил: для чего же ты спрашиваешь меня, когда Господь отступил от тебя и сделался врагом твоим? 17 Господь сделает то, что говорил чрез меня; отнимет Господь царство из рук твоих и отдаст его ближнему твоему, Давиду. 18 Так как ты не послушал гласа Господня и не выполнил ярости гнева Его на Амалика, то Господь и делает это над тобою ныне. 19 И предаст Господь Израиля вместе с тобою в руки Филистимлян: завтра ты и сыны твои будете со мною, и стан Израильский предаст Господь в руки Филистимлян. 20 Тогда Саул вдруг пал всем телом своим на землю, ибо сильно испугался слов Самуила; притом и силы не стало в нем, ибо он не ел хлеба весь тот день и всю ночь. 21 И подошла женщина та к Саулу, и увидела, что он очень испугался, и сказала: вот, раба твоя послушалась голоса твоего и подвергала жизнь свою опасности и исполнила приказание, которое ты дал мне; 22 теперь прошу, послушайся и ты голоса рабы твоей: я предложу тебе кусок хлеба, поешь, и будет в тебе крепость, когда пойдешь в путь. 23 Но он отказался и сказал: не буду есть. И стали уговаривать его слуги его, а также и женщина; и он послушался голоса их, и встал с земли и сел на ложе. 24 У женщины же был в доме откормленный теленок, и она поспешила заколоть его и, взяв муки, замесила и испекла опресноки, 25 и предложила Саулу и слугам его, и они поели, и встали, и ушли в ту же ночь.
1 Так співпало, що в той час филистимці готували свої військові загони, аби вирушити війною проти Ізраїлю. Тоді Ахіш сказав до Давида: Маєш знати, що ти зі своїм загоном приєднаєшся до мене і до мого війська!
2 І Давид відповів Ахішові: Гаразд, тепер переконаєшся сам, що вчинить твій слуга. Після цього Ахіш сказав Давидові: В такому разі я тебе призначу своїм власним охоронцем назавжди.
Саул радиться з ворожкою із Ен-Дору
3 На той час Самуїл вже помер, увесь Ізраїль його оплакав, і його поховали в родинному місті, в Рамі. А Саул повиганяв з краю чаклунів та ворожбитів.
4 Отже, филистимці зібрали військо, виступили й отаборились у Шунемі. Саул також зібрав увесь Ізраїль, розташувавшись у Ґілбоа.
5 Коли Саул побачив табір филистимців, він злякався, так що його серце стало прискорено битись.
6 Саул почав питати Господа, але Господь не відповідав йому ні через сновидіння, ні через Урім , ні через пророків.
7 Тоді Саул наказав своїм слугам: Пошукайте мені ворожку, яка викликає духів, – я піду до неї, та запитаю її. Його слуги відповіли йому: Є така ворожка в Ен-Дорі!
8 Саул змінив свою зовнішність, одягнувшись в інший одяг, і вирушив з двома мужами. Прийшовши до тієї жінки вночі, він сказав: Поворожи мені, викликавши духа померлого – того, про кого я тобі скажу!
9 Але та жінка йому відповіла: Ти, напевно, знаєш, що зробив Саул, вигубивши в краю чаклунів і тих, що викликають духів?! Тож навіщо ти створюєш небезпеку для мого життя, – щоб мене погубити?
10 Але Саул присягнувся їй Господом, говорячи: Як живий Господь, за це на тебе не впаде жодна провина!
11 Тоді жінка запитала: Кого я маю до тебе привести? А він відповів: Приведи мені Самуїла.
12 І коли жінка побачила Самуїла, то голосно скрикнула і заволала до Саула, говорячи: Навіщо ти мене обманув? Адже ти Саул!
13 А цар сказав їй: Не бійся! Кого ти побачила? А жінка відповіла Саулові: Я бачу, що ніби бог виходить із землі.
14 Він запитав: Який він на вигляд? А вона відповіла: Виходить похилого віку чоловік, зодягнутий у довгий плащ. І Саул зрозумів, що це Самуїл; Саул схилився долілиць, і поклонився.
15 Самуїл запитав Саула: Для чого ти мене турбуєш? Навіщо викликав мене? А Саул відповів: Я дуже в скрутному положенні, – филистимці пішли на мене війною, тоді як Бог від мене відвернувся і більше мені не відповідає ні через пророків, ні в сновидіннях. Тож я тебе покликав, аби ти мені сказав, що маю робити.
16 І Самуїл відповів: Навіщо ти питаєш мене, якщо Господь відступив від тебе і став твоїм ворогом?
17 Господь тобі вчинив так, як провіщав через мене: Господь відняв царство з твоїх рук і віддав його твоєму ближньому, Давидові.
18 Оскільки ти не послухався наказу Господа і не сприяв тому, аби Його обурливий гнів спіткав Амалека, тому й Господь так чинить сьогодні з тобою.
19 Господь видасть Ізраїль разом із тобою в руки филистимців, і завтра ти разом зі своїми синами будете тут зі мною; так само й усе Ізраїльське військо Господь віддасть у руки филистимців.
20 І Саул тут же простягнувся навзнак у повний свій зріст на землі, – його охопив невимовний жах від слів Самуїла. До того ж він підупав на силі, оскільки нічого не їв увесь день і цілу ніч.
21 А коли та жінка підійшла до Саула й побачила, як він сильно стривожений, то вона промовила до нього: Ось я, твоя слугиня, послухала тебе, хоч ризикувала своїм життям; я послухалась твоїх слів, які ти мені сказав.
22 Тому зараз, благаю, послухайся і ти слів своєї слугині, – я покладу перед тобою шматок хліба, аби ти, попоївши, підкріпився силами, після чого вирушиш у дорогу.
23 Однак він відмовлявся й говорив: Не буду їсти! Але його слуги, разом з тією жінкою, вмовили його, і він їх послухав, – устав з землі та сів на ліжку.
24 У тієї жінки в господарстві було вгодоване теля; тож вона поспішно його зарізала. Потім взяла муки, замісила тісто і спекла прісні коржі.
25 Усе це вона поставила перед Саулом та перед його слугами, – вони попоїли й тієї ж ночі встали й подались у дорогу.