1 Отрок Самуил служил Господу при Илии; слово Господне было редко в те дни, видения были не часты. 2 И было в то время, когда Илий лежал на своем месте, — глаза же его начали смежаться, и он не мог видеть, — 3 и светильник Божий еще не погас, и Самуил лежал в храме Господнем, где ковчег Божий; 4 воззвал Господь к Самуилу: [Самуил, Самуил!] И отвечал он: вот я! 5 И побежал к Илию и сказал: вот я! ты звал меня. Но тот сказал: я не звал тебя; пойди назад, ложись. И он пошел и лег. 6 Но Господь в другой раз воззвал к Самуилу: [Самуил, Самуил!] Он встал, и пришел к Илию вторично, и сказал: вот я! ты звал меня. Но тот сказал: я не звал тебя, сын мой; пойди назад, ложись. 7 Самуил еще не знал тогда голоса Господа, и еще не открывалось ему слово Господне. 8 И воззвал Господь к Самуилу еще в третий раз. Он встал и пришел к Илию и сказал: вот я! ты звал меня. Тогда понял Илий, что Господь зовет отрока. 9 И сказал Илий Самуилу: пойди назад и ложись, и когда [Зовущий] позовет тебя, ты скажи: говори, Господи, ибо слышит раб Твой. И пошел Самуил и лег на месте своем. 10 И пришел Господь, и стал, и воззвал, как в тот и другой раз: Самуил, Самуил! И сказал Самуил: говори, [Господи,] ибо слышит раб Твой. 11 И сказал Господь Самуилу: вот, Я сделаю дело в Израиле, о котором кто услышит, у того зазвенит в обоих ушах; 12 в тот день Я исполню над Илием все то, что Я говорил о доме его; Я начну и окончу; 13 Я объявил ему, что Я накажу дом его на веки за ту вину, что он знал, как сыновья его нечествуют, и не обуздывал их; 14 и посему клянусь дому Илия, что вина дома Илиева не загладится ни жертвами, ни приношениями хлебными вовек. 15 И спал Самуил до утра, [и встал рано] и отворил двери дома Господня; и боялся Самуил объявить видение сие Илию. 16 Но Илий позвал Самуила и сказал: сын мой, Самуил! Тот сказал: вот я! 17 И сказал Илий : что сказано тебе? не скрой от меня; то и то сделает с тобою Бог, и еще больше сделает, если ты утаишь от меня что-либо из всего того, что сказано тебе. 18 И объявил ему Самуил все и не скрыл от него ничего . Тогда сказал [Илий]: Он — Господь; что Ему угодно, то да сотворит.
19 И возрос Самуил, и Господь был с ним; и не осталось ни одного из слов его неисполнившимся. 20 И узнал весь Израиль от Дана до Вирсавии, что Самуил удостоен быть пророком Господним. 21 И продолжал Господь являться в Силоме после того, как открыл Себя Самуилу в Силоме чрез слово Господне. [И уверились во всем Израиле, от конца до конца земли, что Самуил есть пророк Господень. Илий же сделался очень стар, а сыновья его продолжали ходить беззаконным путем своим пред Господом.]
Господь прикликає Самуїла
1 Отрок Самуїл і далі служив Господу під наглядом Ілія. У ті часи Господнє слово було рідкісним. Так само й видіння були не часто.
2 Одного разу, коли Ілій ліг спати на своєму звичному місці, – це був час, коли його зір почав слабшати, так що він майже не бачив,
3 а Божий світильник ще не погас, – Самуїл вже спав у Господньому Святилищі, де стояв Божий Ковчег.
4 У той час Господь покликав Самуїла, а той відповів: Я тут!
5 Він побіг до Ілія й промовив: Ось я, адже ти мене кликав!? А той відповів: Ні, я не кликав, – повертайся й спи! Він пішов і ліг.
6 Але Господь вдруге покликав Самуїла. Самуїл знову встав, пішов до Ілія і каже: Ось я! Ти мене кликав? А той так само відповів: Ні, я не кликав тебе, мій синку, – повертайся й лягай!
7 Справа в тому, що до цього часу Самуїл ще не знав голосу Господа, адже раніше Господнє слово йому не об’являлось.
8 Тому Господь знову, третій раз, покликав Самуїла. Тож він устав, пішов до Ілія і сказав: Я тут, – оскільки ти таки кликав мене! – Тоді Ілій зрозумів, що хлопця кличе Господь.
9 Тому Ілій сказав Самуїлові: Повертайся й лягай, а коли тебе покличуть, то скажи: Говори, Господи, Твій слуга Тебе слухає! Самуїл пішов і ліг на своє місце.
10 Тож Господь прийшов, став і покликав, як попередні рази: Самуїле! Самуїле! Тепер Самуїл відізвався: Говори, адже слухає Твій слуга!
11 Тоді Господь промовив до Самуїла: Незабаром Я учиню в Ізраїлі таке, від чого в кожного, хто про це почує, задзвенить в обох його вухах.
12 Того дня Я здійсню щодо Ілія все, що Я сказав про його родину, – від початку й до кінця!
13 Я вже повідомив йому, що Я здійсню суд над його родиною, відкинувши навіки за беззаконня, про які він знав: адже його сини зневажали Бога, але він їх за це як слід не докоряв!
14 Тому Я присягнувся щодо родини Ілія, що гріхи родини Ілія не будуть викуплені ані жертвами тварин, ані хлібними приношеннями повіки!
15 Після цього Самуїл лежав аж до ранку, потім відчинив двері Господнього Храму, але розповісти видіння Ілію Самуїл боявся.
16 Тому Ілій сам покликав Самуїла, гукнувши: Самуїле, сину мій! А той відповів: Ось я!
17 Ілій запитав: То про що Він говорив з тобою? Не приховуй від мене нічого! Нехай тобі Бог зробить те, чи інше, та ще й додасть, якщо приховаєш від мене хоч щось, з усього того, що Він тобі сказав.
18 І Самуїл розповів йому все, не втаївши нічого. А Ілій сказав: Він – Господь, нехай робить те, що вважає правильним.
19 Отже, Самуїл і далі зростав, а Господь був з ним, і жодне зі сказаних Ним (Господом ) слів не залишилось невиконаним .
20 Таким чином увесь Ізраїль, від Дана й до Версавії, дізнався, що Самуїл – справді Господній пророк.
21 Після того як Господь вперше об’явився Самуїлу в Шіло, провістивши Господню вістку, Господь і далі відкривався йому в Шіло.