1 И пробыл ковчег Господень в области Филистимской семь месяцев, [и наполнилась земля та мышами]. 2 И призвали Филистимляне жрецов и прорицателей [и заклинателей] и сказали: что нам делать с ковчегом Господним? научите нас, как нам отпустить его в свое место. 3 Те сказали: если вы хотите отпустить ковчег [завета Господа] Бога Израилева, то не отпускайте его ни с чем, но принесите Ему жертву повинности; тогда исцелитесь и узнаете, за что не отступает от вас рука Его. 4 И сказали они: какую жертву повинности должны мы принести Ему? Те сказали: по числу владетелей Филистимских пять наростов золотых и пять мышей золотых; ибо казнь одна на всех вас и на владетелях ваших; 5 итак, сделайте изваяния наростов ваших и изваяния мышей ваших, опустошающих землю, и воздайте славу Богу Израилеву; может быть, Он облегчит руку Свою над вами и над богами вашими и над землею вашею; 6 и для чего вам ожесточать сердце ваше, как ожесточили сердце свое Египтяне и фараон? вот, когда Господь показал силу Свою над ними, то они отпустили их, и те пошли; 7 итак возьмите, сделайте одну колесницу новую и возьмите двух первородивших коров, на которых не было ярма, и впрягите коров в колесницу, а телят их отведите от них домой; 8 и возьмите ковчег Господень, и поставьте его на колесницу, а золотые вещи, которые принесете Ему в жертву повинности, положите в ящик сбоку его; и отпустите его, и пусть пойдет; 9 и смотрите, если он пойдет к пределам своим, к Вефсамису, то он великое сие зло сделал нам; если же нет, то мы будем знать, что не его рука поразила нас, а сделалось это с нами случайно. 10 И сделали они так: и взяли двух первородивших коров и впрягли их в колесницу, а телят их удержали дома; 11 и поставили ковчег Господа на колесницу и ящик с золотыми мышами и изваяниями наростов. 12 И пошли коровы прямо на дорогу к Вефсамису; одною дорогою шли, шли и мычали, но не уклонялись ни направо, ни налево; владетели же Филистимские следовали за ними до пределов Вефсамиса. 13 Жители Вефсамиса жали тогда пшеницу в долине, и взглянув увидели ковчег Господень, и обрадовались, что увидели его. 14 Колесница же пришла на поле Иисуса Вефсамитянина и остановилась там; и был тут большой камень, и раскололи колесницу на дрова, а коров принесли во всесожжение Господу. 15 Левиты сняли ковчег Господа и ящик, бывший при нем, в котором были золотые вещи, и поставили на большом том камне; жители же Вефсамиса принесли в тот день всесожжения и закололи жертвы Господу. 16 И пять владетелей Филистимских видели это и возвратились в тот день в Аккарон. 17 Золотые эти наросты, которые принесли Филистимляне в жертву повинности Господу, были: один за Азот, один за Газу, один за Аскалон, один за Геф, один за Аккарон; 18 а золотые мыши были по числу всех городов Филистимских — пяти владетелей, от городов укрепленных и до открытых сел, до большого камня, на котором поставили ковчег Господа и который находится до сего дня на поле Иисуса Вефсамитянина. 19 [Не порадовались сыны Иехониины среди мужей Вефсамисских, что видели ковчег Господа]. И поразил Он жителей Вефсамиса за то, что они заглядывали в ковчег Господа, и убил из народа пятьдесят тысяч семьдесят человек; и заплакал народ, ибо поразил Господь народ поражением великим. 20 И сказали жители Вефсамиса: кто может стоять пред Господом, сим святым Богом? и к кому Он пойдет от нас? 21 И послали послов к жителям Кириаф-Иарима сказать: Филистимляне возвратили ковчег Господа; придите, возьмите его к себе.
Ковчег повертається до Ізраїля
1 Господній Ковчег перебував у филистимському краю сім місяців.
2 Нарешті филистимці скликали жерців та ворожбитів й запитали: Що нам робити з Господнім Ковчегом? Скажіть нам, яким чином відіслати його на належне йому місце?
3 А ті відповіли: Якщо вже вирішили відправити Ковчег Бога Ізраїлю, то не відсилайте його без дарунку; обов’язково долучіть до нього пожертву Богу за провину. Лише тоді одужаєте й зрозумієте, чому Його караюча рука тяжіє над вами.
4 А ті запитали: Яку пожертву за провини Йому принести? Вони ж відповіли: За числом филистимських князів – п’ять золотих зображень наростів і п’ять золотих зображень мишей, адже однакове покарання спіткало як усіх вас, так і ваших князів.
5 Тому зробіть зовнішні подоби ваших наростів, як і зображення золотих мишей, які нищать вашу землю, віддайте славу Богові Ізраїлю. Може таким чином Він забере Свою караючу руку, що тяжіє над вами, над вашими богами та над вашим краєм.
6 Навіщо ви робите непоступливими ваші серця, як запеклими були серця єгиптян і фараона? Адже лише після того, як Він (Бог) виявив над ними Свою силу в покаранні, їх відпустили, і вони змогли піти.
7 Тож тепер приготуйте спеціальний новий віз, і дві дійні корови, які мають телят, але яких ще не запрягали у ярмо. Запряжіть тих корів до воза, а їхніх телят поверніть до обори.
8 Тоді візьміть Господній Ковчег і поставте його на віз, а скриньку з золотими предметами, які ви даєте як пожертву за провину, поставте збоку Ковчега й відпустіть корів , – нехай йдуть.
9 Ви ж спостерігайте: Якщо він (Ковчег ) попрямує дорогою в свій край, до Бет-Шемеша, то це означатиме, що, дійсно, Бог учинив нам це велике лихо, а якщо ні, то будемо знати, що то не Його (Божа ) рука тяжіла над нами, а з нами трапилася звичайна випадковість.
10 Ці мужі так і зробили: взяли дві дійні корови, які мають телят, запрягли їх до воза, а їхніх телят замкнули в оборі.
11 На віз вони поставили Господній Ковчег, а також скриньку з золотими мишами та з зображеннями своїх болючих наростів.
12 Тож корови вирушили просто дорогою в напрямку Бет-Шемеша; вони тримались виключно цього шляху, – йдучи, ревіли, проте не звертали ні вправо, ні вліво, – в той час як филистимські князі йшли за ними аж до границь Бет-Шемеша.
13 Мешканці Бет-Шемеша якраз жали в долині пшеницю; вони, звівши свої очі, побачили Ковчег, а побачивши дуже зраділи.
14 Віз прибув на поле мешканця Бет-Шемеша, Ісуса, і там, біля великого каменя, він зупинився. Вони (женці ) порубали дерев’яні частини воза на дрова , а корів принесли у всепалення Господу.
15 Левіти, знявши з воза Господній Ковчег і золоту скриньку, яка була біля нього з золотими предметами, поставили його на той великий камінь. Того дня мешканці Бет-Шемеша принесли Господу всепалення; приносили також інші жертви.
16 П’ять филистимських князів за усім цим спостерігали і того ж дня повернулись до Екрону.
17 А щодо золотих зображень болючих наростів, які филистимці передали Господу як жертву за провину, то вони були: одне за Ашдод, одне за Газу, одне за Ашкелон, одне за Ґат й одне за Екрон.
18 Стільки ж було зображень золотих мишей, – за кількістю всіх филистимських міст, якими правили п’ять князів, починаючи від укріплених міст й до відкритих поселень. А свідком цього досі є великий камінь на полі Ісуса, мешканця Бет-Шемеша, на якому стояв Господній Ковчег.
19 Тим часом мешканці Бет-Шемеша почали заглядати в Господній Ковчег, через що Господь знищив сімдесят мужів із п’ятдесяти тисяч населення міста. Тому народ був у жалобі, оскільки Господь уразив народ дуже великою карою.
20 Через те мешканці Бет-Шемеша почали говорити: Хто зможе встояти перед Господом, – цим святим Богом?! До кого його від нас відіслати?
21 І вони відправили посланців до мешканців Кір’ят-Єаріма, повідомляючи: Филистимці повернули Господній Ковчег, – прийдіть і заберіть його до себе!