1 И пошел Ровоам в Сихем, потому что в Сихем сошлись все Израильтяне, чтобы поставить его царем. 2 Когда услышал о сем Иеровоам, сын Наватов, — он находился в Египте, куда убежал от царя Соломона, — то возвратился Иеровоам из Египта. 3 И послали и звали его; и пришел Иеровоам и весь Израиль, и говорили Ровоаму так: 4 отец твой наложил на нас тяжкое иго; но ты облегчи жестокую работу отца твоего и тяжкое иго, которое он наложил на нас, и мы будем служить тебе. 5 И сказал им Ровоам : чрез три дня придите опять ко мне. И разошелся народ. 6 И советовался царь Ровоам со старейшинами, которые предстояли пред лицем Соломона, отца его, при жизни его, и говорил: как вы посоветуете отвечать народу сему? 7 Они сказали ему: если ты [ныне] будешь добр к народу сему и угодишь им и будешь говорить с ними ласково, то они будут тебе рабами на все дни. 8 Но он оставил совет старейшин, который они давали ему, и стал советоваться с людьми молодыми, которые выросли вместе с ним, предстоящими пред лицем его; 9 и сказал им: что вы посоветуете мне отвечать народу сему, говорившему мне так: облегчи иго, которое наложил на нас отец твой? 10 И говорили ему молодые люди, выросшие вместе с ним, и сказали: так скажи народу, говорившему тебе: отец твой наложил на нас тяжкое иго, а ты облегчи нас, — так скажи им: мизинец мой толще чресл отца моего. 11 Отец мой наложил на вас тяжкое иго, а я увеличу иго ваше; отец мой наказывал вас бичами, а я [буду бить вас] скорпионами.
12 И пришел Иеровоам и весь народ к Ровоаму на третий день, как приказал царь, сказав: придите ко мне опять чрез три дня. 13 Тогда царь отвечал им сурово, ибо оставил царь Ровоам совет старейшин, и говорил им по совету молодых людей так: 14 отец мой наложил на вас тяжкое иго, а я увеличу его; отец мой наказывал вас бичами, а я [буду бить вас] скорпионами. 15 И не послушал царь народа, потому что так устроено было от Бога, чтоб исполнить Господу слово Свое, которое изрек Он чрез Ахию Силомлянина Иеровоаму, сыну Наватову.
16 Когда весь Израиль увидел, что не слушает его царь, то отвечал народ царю, говоря: какая нам часть в Давиде? Нет нам доли в сыне Иессеевом; по шатрам своим, Израиль! Теперь знай свой дом, Давид. И разошлись все Израильтяне по шатрам своим. 17 Только над сынами Израилевыми, жившими в городах Иудиных, остался царем Ровоам. 18 И послал царь Ровоам Адонирама, начальника над собиранием даней, и забросали его сыны Израилевы каменьями, и он умер. Царь же Ровоам поспешил сесть на колесницу, чтобы убежать в Иерусалим. 19 Так отложились Израильтяне от дома Давидова до сего дня.
Поради для Ровоама
1 Ровоам подався в Сихем, оскільки, за традицією, в Сихемі зібрався весь Ізраїль, аби проголосити його царем.
2 Так сталося, що про це дізнався Єровоам, син Невата. Він був у Єгипті з того часу, як утік туди від царя Соломона . Отже, Єровоам повернувся з Єгипту.
3 Тому послали за Єровоамом і покликали його, після чого Єровоам разом з усім Ізраїлем звернулись до Ровоама з такими словами:
4 Твій батько поклав на нас тяжке ярмо, а тепер ти полегши тяжку службу, встановлену твоїм батьком, – оте його тяжке ярмо, яке він на нас наклав, – і ми будемо тобі служити.
5 А він їм відповів: Розійдіться на три дні, після чого повернетесь до мене знову! І люди розійшлися.
6 Тоді цар Ровоам порадився зі старійшинами, котрі ще урядували за його батька Соломона, коли той був живим, запитуючи: Як, на ваш розсуд, слід відповісти цьому народові?
7 Вони висловили йому таку пораду: Якщо ти сьогодні виявиш порозуміння до цього народу, будеш доброзичливим до них і говоритимеш до них лагідними словами, то вони служитимуть тобі протягом усього твого життя.
8 Але він знехтував порадою старійшин, яку вони йому давали, та почав радитись з молодими, – своїми ровесниками, що з ним виросли, й тепер з ним урядували.
9 Він запитав їх: А що би ви порадили відповісти цьому народові, який звернувся до мене з проханням полегшити ярмо, яке мій батько поклав на них?
10 А молоді люди, котрі виросли з ним, порадили йому, сказавши: Цьому народові, який висловив до тебе прохання полегшити ярмо, яке твій батько поклав на них, дай таку відповідь: Мій мізинець грубший за стегно мого батька!
11 Тож, якщо мій батько поклав на вас тяжке ярмо, то я ще додам до вашого ярма! Якщо мій батько карав вас бичами, то я каратиму вас скорпіонами !
12 Через три дні, коли Єровоам з усім народом знову прийшли до Ровоама, як цар і сказав їм, мовляв: Прийдіть до мене на третій день,
13 то цар розмовляв з ними дуже суворо, адже цар Ровоам відкинув пораду старійшин,
14 а відповів так, як порадили молоді люди, говорячи: Мій батько поклав на вас тяжке ярмо, а я ще додам до вашого ярма! Якщо мій батько карав вас бичами, то я вас каратиму скорпіонами!
15 Таким чином цар не послухався народу, що й було передбачено Богом; отже, слово Господа, яке Він провістив через шілонійця Ахію до Єровоама, Неватового сина, збулося.
Увесь Ізраїль окрім Юдиного племені відвертається від Ровоама
16 Коли ж увесь Ізраїль зрозумів, що цар на них не зважає, то народ, відповідаючи цареві, проголосив: Що в нас спільного з Давидом?! Немає в нас спадщини із сином Єссея! Ізраїлю, повертайся до своїх наметів! А ти, Давиде, сам турбуйся за власний дім! Тож Ізраїльтяни розійшлися по своїх поселеннях.
17 Ровоам же почав владарювати над тими Ізраїльтянами, котрі мешкали в містах Юдеї.
18 Коли цар Ровоам послав до інших Ізраїльтян податківця Гадорама, який відповідав за примусові роботи, то вони закидали його камінням до смерті. Сам цар Ровоам ледве встиг ускочити на колісницю, і втік у Єрусалим.
19 Відтоді Ізраїль остаточно відпав від Давидового роду аж до сьогодні.