1 И взял весь народ Иудейский Озию, которому было шестнадцать лет, и поставили его царем на место отца его Амасии. 2 Он обстроил Елаф и возвратил его Иудее, после того как почил царь с отцами своими.
3 Шестнадцати лет был Озия, когда воцарился, и пятьдесят два года царствовал в Иерусалиме; имя матери его Иехолия из Иерусалима. 4 И делал он угодное в очах Господних точно так, как делал Амасия, отец его; 5 и прибегал он к Богу во дни Захарии, поучавшего страху Божию; и в те дни, когда он прибегал к Господу, споспешествовал ему Бог. 6 И он вышел и сразился с Филистимлянами, и разрушил стены Гефа и стены Иавнеи и стены Азота; и построил города в области Азотской и у Филистимлян. 7 И помогал ему Бог против Филистимлян и против Аравитян, живущих в Гур-Ваале, и против Меунитян; 8 и давали Аммонитяне дань Озии, и дошло имя его до пределов Египта, потому что он был весьма силен. 9 И построил Озия башни в Иерусалиме над воротами уго́льными и над воротами долины и на углу, и укрепил их. 10 И построил башни в пустыне, и иссек много водоемов, потому что имел много скота, и на низменности и на равнине, и земледельцев и садовников на горах и на Кармиле, ибо он любил земледелие. 11 Было у Озии и войско, выходившее на войну отрядами, по счету в списке их, составленном рукою Иеиела писца и Маасеи надзирателя, под предводительством Ханании, одного из главных сановников царских. 12 Все число глав поколений, из храбрых воинов, было две тысячи шестьсот, 13 и под рукою их военной силы триста семь тысяч пятьсот, вступавших в сражение с воинским мужеством, на помощь царю против неприятеля. 14 И заготовил для них Озия, для всего войска, щиты и копья, и шлемы и латы, и луки и пращные камни. 15 И сделал он в Иерусалиме искусно придуманные машины, чтоб они находились на башнях и на углах для метания стрел и больших камней. И пронеслось имя его далеко, потому что он дивно оградил себя и сделался силен.
16 Но когда он сделался силен, возгордилось сердце его на погибель его , и он сделался преступником пред Господом Богом своим, ибо вошел в храм Господень, чтобы воскурить фимиам на алтаре кадильном. 17 И пошел за ним Азария священник, и с ним восемьдесят священников Господних, людей отличных, 18 и воспротивились Озии царю и сказали ему: не тебе, Озия, кадить Господу; это дело священников, сынов Аароновых, посвященных для каждения; выйди из святилища, ибо ты поступил беззаконно, и не [будет] тебе это в честь у Господа Бога. 19 И разгневался Озия, — а в руке у него кадильница для каждения; и когда разгневался он на священников, проказа явилась на челе его, пред лицем священников, в доме Господнем, у алтаря кадильного. 20 И взглянул на него Азария первосвященник и все священники; и вот у него проказа на челе его. И понуждали его выйти оттуда, да и сам он спешил удалиться, так как поразил его Господь. 21 И был царь Озия прокаженным до дня смерти своей, и жил в отдельном доме и отлучен был от дома Господня. А Иоафам, сын его, начальствовал над домом царским и управлял народом земли.
22 Прочие деяния Озии, первые и последние, описал Исаия, сын Амоса, пророк. 23 И почил Озия с отцами своими, и похоронили его с отцами его на поле царских гробниц, ибо говорили: он прокаженный. И воцарился Иоафам, сын его, вместо него.
Уззія – цар Юдеї
1 Тоді, замість Амасії, Юдейський народ взяв його сина Уззію, якому було шістнадцять років, і проголосив його царем.
2 Після того як цар Амасія спочив зі своїми батьками, Уззія відбудував місто Елот, повернувши його під владу Юдеїв.
3 Зійшовши на царський престол у шістнадцятирічному віці, він п’ятдесят два роки владарював у Єрусалимі. Ім’я його матері було Єхолія, з Єрусалима.
4 Він чинив те, що було до вподоби Господу, – в усьому так, як робив його батько Амасія.
5 За життя Захарії він діяв згідно з Божою волею, оскільки пророк навчав його мати Божий страх. І поки він жив за волею Господа, Бог сприяв його успіху.
6 Якось він виступив проти филистимців, і зруйнував стіни міста Ґата, стіни Явни, стіни Ашдода й побудував міста навколо Ашдода, а також в інших місцевостях филистимців.
7 Бог допомагав йому у війні з филистимцями та з арабами, які мешкали в Ґур-Баалі, а також з маонійцями.
8 Аммонійці платили Уззії данину, і слава про нього поширилась аж до самого Єгипту, адже його потуга зростала.
9 Уззія збудував у Єрусалимі башти: над Наріжною Брамою, над Брамою Долини та на розі стіни, зміцнивши їх.
10 Він побудував також башти в пустелі й висік чимало водоймищ, оскільки в нього було багато худоби як у долині, так і на рівнині; він мав хліборобів і виноградарів у горах та в селах, тому що він любив хліборобство.
11 Була в Уззії і боєздатна армія, готова на випадок війни. Вона була поділена на певні загони за своїм числом. Їхні списки були упорядковані писарем Єіїлом та урядовцем Маасеєм під керівництвом Хананії, одного з царських можновладців.
12 Загальна кількість глав родин серед хоробрих воїнів становила дві тисячі шістсот осіб.
13 Вони командували військовою потугою у кількості триста сім тисяч п’ятсот вправних воїнів, здатних воювати і готових прийти на допомогу цареві у війні з ворогом.
14 Уззія споряджав усе військо щитами, списами, шоломами, панцирними обладунками, луками та камінням до пращі.
15 У Єрусалимі вправні майстри виготовили спеціальні військові машини для метання стріл і великого каміння. Їх встановлювали на баштах та на кутах міських стін. Слава про Уззію поширилась навіть у далекі країни, адже він дивовижним чином отримував допомогу, так що Уззія став вельми могутнім.
Покарання за гордість Уззії
16 Але як тільки він зміцнів, його серце загорділо на власну загибель, і він згрішив проти Господа, свого Бога. Уззія ввійшов у Господній Храм, аби самому принести жертву кадіння на кадильному жертовнику.
17 Проте за ним увійшов первосвященик Азарія, разом з іншими вісімдесятьма відважними Господніми священиками.
18 Вони виступили проти царя Уззії й сказали йому: Це не твоя справа, Уззіє, звершувати кадіння Господу; це служіння належить звершувати виключно священикам, нащадкам Аарона, котрі освячені для кадіння! Вийди зі Святилища, адже ти скоїв злочин, і не буде тобі за це честі від Господа Бога!
19 Взявши в свою руку кадильницю для кадіння, Уззія розлютився. Але в мить його обурення і гніву на священиків у Господньому Храмі, перед очима священиків, біля жертовника для кадіння, на його обличчі виступила проказа.
20 Подивились на нього первосвященик Азарія та всі інші священики, й побачили на його обличчі проказу. Вони поквапили його швидше вийти, – та він і сам поспішав вийти, зрозумівши, що Господь його вразив.
21 З того часу цар Уззія залишався прокаженим до самої своєї смерті, й оскільки був прокаженим, мешкав в окремому домі; Уззія взагалі був відлучений від Господнього Храму, в той час як його син Йотам, був розпорядником у царському палаці й правив народом краю.
22 Про всю іншу діяльність Уззії, – від початку й до кінця, – описано пророком Ісаєю, сином Амоса.
23 Нарешті Уззія спочив зі своїми батьками, і його поховали біля його прабатьків на кладовищі царських гробниць, бо сказали: Він був прокаженим. Замість нього став царем його син Йотам.