1 И послал Езекия по всей земле Израильской и Иудее, и письма писал к Ефрему и Манассии, чтобы пришли в дом Господень, в Иерусалим, для совершения пасхи Господу Богу Израилеву. 2 И положили на совете царь и князья его и все собрание в Иерусалиме — совершить пасху во второй месяц, 3 ибо не могли совершить ее в свое время, потому что священники еще не освятились в достаточном числе и народ не собрался в Иерусалим. 4 И понравилось это царю и всему собранию. 5 И определили объявить по всему Израилю, от Вирсавии до Дана, чтобы шли в Иерусалим для совершения пасхи Господу Богу Израилеву, потому что давно не совершали ее , как предписано. 6 И пошли гонцы с письмами от царя и от князей его по всей земле Израильской и Иудее, и по повелению царя говорили: дети Израиля! обратитесь к Господу Богу Авраама, Исаака и Израиля, и Он обратится к остатку, уцелевшему у вас от руки царей Ассирийских. 7 И не будьте таковы, как отцы ваши и братья ваши, которые беззаконно поступали пред Господом Богом отцов своих; и Он предал их на опустошение, как вы видите. 8 Ныне не будьте жестоковыйны, как отцы ваши, покоритесь Господу и приходите во святилище Его, которое Он освятил навек; и служите Господу Богу вашему, и Он отвратит от вас пламень гнева Своего. 9 Когда вы обратитесь к Господу, тогда братья ваши и дети ваши [будут] в милости у пленивших их и возвратятся в землю сию, ибо благ и милосерд Господь Бог ваш и не отвратит лица от вас, если вы обратитесь к Нему. 10 И ходили гонцы из города в город по земле Ефремовой и Манассииной и до Завулоновой, но над ними смеялись и издевались. 11 Однако некоторые из колена Асирова, Манассиина и Завулонова смирились и пришли в Иерусалим. 12 И над Иудеею была рука Божия, даровавшая им единое сердце, чтоб исполнить повеление царя и князей, по слову Господню.
13 И собралось в Иерусалим множество народа для совершения праздника опресноков, во второй месяц, — собрание весьма многочисленное. 14 И встали и ниспровергли жертвенники, которые были в Иерусалиме; и всё, на чем совершаемо было курение [идолам], разрушили и бросили в поток Кедрон; 15 и закололи пасхального агнца в четырнадцатый день второго месяца. Священники и левиты устыдившись освятились и принесли всесожжения в дом Господень, 16 и стали на своем месте по уставу своему, по закону Моисея, человека Божия. Священники кропили кровью [принимая ее] из рук левитов. 17 Так как много было в собрании таких, которые не освятились, то вместо нечистых левиты закололи пасхального агнца, для посвящения Господу. 18 Многие из народа, большею частью из колена Ефремова и Манассиина, Иссахарова и Завулонова, не очистились; однакоже они ели пасху, не по уставу. 19 Но Езекия помолился за них, говоря: Господь благий да простит каждого, кто расположил сердце свое к тому, чтобы взыскать Господа Бога, Бога отцов своих, хотя и без очищения священного! 20 И услышал Господь Езекию и простил народ.
21 И совершили сыны Израилевы, находившиеся в Иерусалиме, праздник опресноков в семь дней, с великим веселием; каждый день левиты и священники славили Господа на орудиях, устроенных для славословия Господа. 22 И говорил Езекия по сердцу всем левитам, имевшим доброе разумение в служении Господу. И ели праздничное семь дней, принося жертвы мирные и славя Господа Бога отцов своих. 23 И решило все собрание праздновать другие семь дней, и провели эти семь дней в веселии, 24 потому что Езекия, царь Иудейский, выставил для собравшихся тысячу тельцов и десять тысяч мелкого скота, и вельможи выставили для собравшихся тысячу тельцов и десять тысяч мелкого скота; и священников освятилось уже много. 25 И веселились все собравшиеся из Иудеи, и священники и левиты, и все собрание, пришедшее от Израиля, и пришельцы, пришедшие из земли Израильской и обитавшие в Иудее. 26 И было веселие великое в Иерусалиме, потому что со дней Соломона, сына Давидова, царя Израилева, не бывало подобного сему в Иерусалиме. 27 И встали священники и левиты, и благословили народ; и услышан был голос их, и взошла молитва их в святое жилище Его на небеса.
Єзекія святкує Пасху та Свято Опрісноків
1 Єзекія послав до всього Ізраїлю та до Юдеїв гінців з листами, починаючи з Єфрема та Манассії, закликаючи прийти до Господнього Храму в Єрусалим, аби разом справити Пасху для Господа, Бога Ізраїлю.
2 Цар порадився зі своїми можновладцями та з громадою Єрусалима, й було вирішено відзначити Пасху в другому місяці .
3 Адже не було можливості її справити в призначений для цього час, оскільки ще недостатньо було священиків, які освятились, – та й народ не міг прибути вчасно до Єрусалима.
4 Тому така пропозиція була найбільш оптимальною, як для царя, так і для всієї громади.
5 Після цього вирішили оголосити по всьому Ізраїлю, – від Вірсавії й до Дана, – щоб усі прибули в Єрусалим для відзначення Пасхи Господу, Богові Ізраїлю, бо вже давно не святкували її так, як було прописано.
6 Отже, гінці з листами від царя і його можновладців поспішили по всьому Ізраїлю та Юдеї. В листах говорилось: Діти Ізраїля, наверніться до Господа Бога Авраама, Ісаака та Ізраїля, і Він повернеться до вас, – до всіх, котрі залишились живими, врятувавшись від рук ассирійських царів.
7 І не уподібнюйтесь до ваших батьків та до ваших братів, котрі відступили від Господа, Бога своїх батьків, через що Він і віддав їх на спустошення, як ви самі бачите.
8 Тож тепер не будьте тугошиїми, як ваші батьки! Простягніть ваші руки до Господа й прийдіть у Його Святилище, яке Він освятив навіки, та служіть Господу, вашому Богові, й Він відверне від вас Свій палкий гнів.
9 Бо якщо ви навернетесь до Господа, то й ваші брати і ваші діти відчують на собі милосердя з боку тих, котрі їх запровадили в неволю, й вони повернуться в цей край. Адже Господь, ваш Бог, милосердний і співчутливий, і Він не відверне Свого обличчя від вас, якщо ви навернетесь до Нього.
10 Отже, гінці проходили від міста до міста по краях Єфрема, Манассії аж до Завулона, але люди висміювали їх і глузували з них.
11 Проте деякі мужі з племен Асира, від Манассії та від Завулона впокорились і прибули до Єрусалима.
12 Рівно ж і на Юдеях була Божа рука, щоб зробити їх однодушними щодо виконання наказу царя і можновладців, які діяли за Господнім дорученням.
13 Таким чином у другому місяці, в Єрусалимі зібралась величезна кількість народу, щоб справити Свято Опрісноків. Отже, це зібрання виявилось дуже великим.
14 Насамперед, вони піднялись, і знищили всі ідольські жертовники, що були в Єрусалимі, а також усі жертовники для кадіння, – порозбивали їх та повкидали в потік Кедрон.
15 А чотирнадцятого дня другого місяця приготували пасхальне ягня. Засоромлені священики й левіти освятилися, і внесли жертви всепалення до Господнього Храму.
16 Вони знову зайняли належні їм місця і у відповідності з обов’язками, прописаними в законі Божого чоловіка Мойсея, священики кропили кров’ю, яку брали з рук левітів.
17 Оскільки серед зібраних було чимало людей , котрі перед цим не звершили обряду освячення, тому левіти повинні були самі різати пасхальних ягнят за всіх неосвячених, аби й вони стали освяченими для Господа.
18 Адже більша частина народу, переважно з нащадків Єфрема, Манассії, Іссахара та Завулона, не очистились, але їли Пасху не у відповідності з приписами, тому Єзекія молився за них, говорячи: Господи благий! Прости кожного,
19 хто всім своїм серцем бажає шукати Господа, Бога своїх батьків, навіть якщо він належним чином не освятився, аби уживати святиню.
20 І Господь вислухав Єзекію, й простив людям.
21 Отже, Ізраїльтяни, котрі зібрались в Єрусалимі, з великою радістю відзначали Свято Опрісноків протягом семи днів. Щодня левіти разом зі священиками щосили прославляли Господа, граючи на голосних інструментах для Господа.
22 Єзекія ж підбадьорливо розмовляв з усіма левітами, котрі так добре і вміло виконували служіння на честь Господа. Усі сім днів люди споживали святкову їжу, приносячи мирні жертви й прославляючи Господа, Бога своїх батьків.
23 Під кінець усе зібрання на своїй нараді вирішило продовжити святкування ще сім наступних днів. Тож з радістю святкували ще сім днів.
24 З цією метою Юдейський цар Єзекія, дав громаді тисячу тельців і сім тисяч овець; так само і можновладці пожертвували громаді тисячу тельців і десять тисяч овець. За цей час багато священиків також звершили обряд освячення.
25 Тому веселилась уся Юдейська громада разом зі священиками та левітами; раділи також усі ті, котрі зараз прийшли з Ізраїлю разом з усіма приходцями з Ізраїльського краю, котрі вже мешкали в Юдеї.
26 В Єрусалимі панувала велика радість, адже від часу владарювання Давидового сина Ізраїльського царя Соломона, чогось подібного в Єрусалимі ще не було .
27 Нарешті виступили священики та левіти, і поблагословили народ. Голос їхньої молитви був потужний, а їхня молитва досягала святого місцеперебування Господа на небесах!