1 И взял народ земли Иоахаза, сына Иосиина, [и помазали его] и воцарили его, вместо отца его, в Иерусалиме. 2 Двадцати трех лет был Иоахаз, когда воцарился, и три месяца царствовал в Иерусалиме. [Имя матери его — Амитал, дочь Иеремии из Ловны. И сделал он лукавое пред Господом по всему, что сделали отцы его. И оковал его фараон Нехао в Девлафе, в земле Емафской, чтобы не царствовать ему в Иерусалиме.] 3 И низложил его царь Египетский в Иерусалиме [и привел его царь в Египет], и наложил на землю пени сто талантов серебра и талант золота. 4 И воцарил царь Египетский над Иудеею и Иерусалимом Елиакима, брата его, и переменил имя его на Иоакима, а Иоахаза, брата его, взял Нехао и отвел его в Египет, [и он умер там. И серебро и золото давал фараону: тогда земля начала давать серебро по слову фараона, и каждый, по власти, требовал серебра и золота от народа земли для дани фараону Нехао].
5 Двадцати пяти лет был Иоаким, когда воцарился, и одиннадцать лет царствовал в Иерусалиме [имя матери его Зехора, дочь Нириева из Рамы]. И делал он неугодное в очах Господа Бога своего [по всему, что делали отцы его. Во дни его пришел Навуходоносор, царь Вавилонский, на землю, и он служил ему три года и отступил от него. И послал Господь на них Халдеев и разбойников Сирских, и разбойников Моавитских, и сынов Аммоновых и Самарийских, и отступили по слову сему, — по слову Господа устами рабов Его, пророков. Впрочем гнев Господа был на Иуде, чтоб отвергнуть его от лица Его, за все грехи Манассии, которые он сделал, и за кровь неповинную, которую пролил Иоаким и наполнил Иерусалим неповинною кровью. Но не восхотел Господь искоренить их]. 6 Против него вышел Навуходоносор, царь Вавилонский, и оковал его оковами, чтоб отвести его в Вавилон. 7 И часть сосудов дома Господня перенес Навуходоносор в Вавилон и положил их в капище своем в Вавилоне.
8 Прочие дела Иоакима и мерзости его, какие он делал и какие найдены в нем, описаны в книге царей Израильских и Иудейских. [И почил Иоаким с отцами своими, и погребен был в Ганозане с отцами своими.] И воцарился Иехония, сын его, вместо него.
9 Восемнадцати лет был Иехония, когда воцарился, и три месяца и десять дней царствовал в Иерусалиме, и делал он неугодное в очах Господних. 10 По прошествии года послал царь Навуходоносор и велел взять его в Вавилон вместе с драгоценными сосудами дома Господня, и воцарил над Иудеею и Иерусалимом Седекию, брата его.
11 Двадцати одного года был Седекия, когда воцарился, и одиннадцать лет царствовал в Иерусалиме, 12 и делал он неугодное в очах Господа Бога своего. Он не смирился пред Иеремиею пророком, пророчествовавшим от уст Господних, 13 и отложился от царя Навуходоносора, взявшего клятву с него именем Бога, — и сделал упругою шею свою и ожесточил сердце свое до того, что не обратился к Господу Богу Израилеву. 14 Да и все начальствующие над священниками и над народом много грешили, подражая всем мерзостям язычников, и сквернили дом Господа, который Он освятил в Иерусалиме. 15 И посылал к ним Господь, Бог отцов их, посланников Своих от раннего утра, потому что Он жалел Свой народ и Свое жилище. 16 Но они издевались над посланными от Бога и пренебрегали словами Его, и ругались над пророками Его, доколе не сошел гнев Господа на народ Его, так что не было ему спасения. 17 И Он навел на них царя Халдейского, — и тот умертвил юношей их мечом в доме святыни их и не пощадил [ни Седекии,] ни юноши, ни девицы, ни старца, ни седовласого: все предал Бог в руку его. 18 И все сосуды дома Божия, большие и малые, и сокровища дома Господня, и сокровища царя и князей его, все принес он в Вавилон. 19 И сожгли дом Божий, и разрушили стену Иерусалима, и все чертоги его сожгли огнем, и все драгоценности его истребили. 20 И переселил он оставшихся от меча в Вавилон, и были они рабами его и сыновей его, до воцарения царя Персидского, 21 доколе, во исполнение слова Господня, сказанного устами Иеремии, земля не отпраздновала суббот своих. Во все дни запустения она субботствовала до исполнения семидесяти лет.
22 А в первый год Кира, царя Персидского, во исполнение слова Господня, сказанного устами Иеремии, возбудил Господь дух Кира, царя Персидского, и он велел объявить по всему царству своему, словесно и письменно, и сказать: 23 так говорит Кир, царь Персидский: все царства земли дал мне Господь Бог небесный, и Он повелел мне построить Ему дом в Иерусалиме, что в Иудее. Кто есть из вас — из всего народа Его, [да будет] Господь Бог его с ним, и пусть он туда идет.
Йоахаз – цар Юдеї
1 Після цього народ краю взяв сина Йосії, Йоахаза, й проголосив його, замість його батька, царем у Єрусалимі.
2 Йоахаз мав двадцять три роки, коли він зійшов на царський престол. Він владарював у Єрусалимі три місяці.
3 Єгипетський цар усунув його від влади в Єрусалимі, а на край наклав данину в розмірі сто талантів срібла й талант золота.
4 Єгипетський цар поставив над Юдеєю та Єрусалимом Йоахазового брата Еліякима, змінивши його ім’я на Єгояким. Що ж до його брата Йоахаза, то Нехо забрав його і відпровадив до Єгипту.
Єгояким – цар Юдеї
5 Єгоякиму було двадцять п’ять років, коли він зійшов на царський престол, і одинадцять років він владарював у Єрусалимі. Він чинив зло, що було не до вподоби Господу, його Богові.
6 Проти нього виступив вавилонський цар Навуходоносор, і, закувавши в мідні кайдани, запровадив його у Вавилон.
7 Крім того, частину посуду Господнього Храму Навуходоносор забрав до Вавилона, й поклав його в своєму капищі у Вавилоні.
8 Всі інші оповіді про Єгоякима, – про всі ті гидкі справи, які він чинив, і що в результаті його спіткало, – записані в Книзі Ізраїльських та Юдейських Царів. Замість нього став царем його син Єгояхін.
Єгояхін – цар Юдеї
9 Єгояхін мав вісімнадцять років , коли він зійшов на царський престол, і три місяці й десять днів владарював у Єрусалимі. Він чинив зло, що було не до вподоби Господу.
10 На зламі календарного року, цар Навуходоносор послав, аби його спровадили у Вавилон разом з коштовним начинням (посудом ) Господнього Храму, а замість нього царем над Юдеєю та Єрусалимом поставив його брата Седекію.
Седекія – цар Юдеї
11 Седекії було двадцять один рік, коли він зійшов на царський престол, і одинадцять років владарював у Єрусалимі.
12 Він чинив зло перед Господом, своїм Богом, і не впокорився навіть після слів пророка Єремії, через якого звертався до нього Господь.
13 Він також збунтувався і проти царя Навуходоносора, якому він присягнувся у вірності Божим Ім’ям, став тугошиїм та жорстокосердим настільки, що відвернувся від Господа, Бога Ізраїлю.
14 Так само й усі можновладці зі священиків і народу постійно грішили, наслідуючи гидкі звичаї чужих народів, оскверняючи й Господній Храм, який Він освятив у Єрусалимі.
Знищення Храму Господнього та стін Єрусалима
15 Проте Господь, Бог їхніх батьків, постійно посилав до них своїх вісників, оскільки жалів і співчував Своєму народові, щадив Своє місцеперебування.
16 Але вони знущались над Божими вісниками, зневажливо ставились до Його застережень й глузували з Його пророків, аж поки Господній гнів не впав на Його народ, так що вже не було порятунку.
17 Тому Він спровадив на них халдейського царя, котрий вражав їхніх юнаків мечем у їхньому святому Храмі, – не щадив ні юнака, ні дівчини, ані людини похилого віку, – всіх Господь віддав у його руки.
18 Усе начиння Божого Храму, – великий і малий посуд, скарби Божого Храму та всі скарби царя і його можновладців, – усе переніс до Вавилона.
19 Халдеї спалили Господній Храм і зруйнували стіни Єрусалима; спалили вогнем усі його палаци, так що вогонь знищив усі набуті коштовності народу.
20 Всіх, уцілілих від меча Навуходоносор полонив у Вавилон. Там вони були йому та його нащадкам рабами аж поки царське владарювання не перейшло до персів.
21 Так виповнилось слово Господа, сказане пророком Єремією, такого змісту: Доки край не задовольниться суботнім спокоєм, увесь час його спустошення, – тобто до завершення сімдесяти років, – буде суботнім часом спокою.
Наказ перського царя Кіра про відбудову Храму у Єрусалимі
22 Першого року владарювання перського царя Кіра, – як виконання Господнього слова, провіщеного пророком Єремією , – Господь спонукав дух перського царя Кіра, аби він оголосив у всьому своєму царстві, усно та письмово, повідомляючи:
23 Так говорить Кір, цар Персії: Господь, Бог небес, дав мені всі царства землі, й Він наказав мені відбудувати Йому Храм у Єрусалимі, що в Юдеї. Хто з усього Його народу є серед нас, нехай відправляється туди, і Господь, його Бог, буде з ним.