1 Когда окончил Соломон молитву, сошел огонь с неба и поглотил всесожжение и жертвы, и слава Господня наполнила дом. 2 И не могли священники войти в дом Господень, потому что слава Господня наполнила дом Господень. 3 И все сыны Израилевы, видя, как сошел огонь и слава Господня на дом, пали лицем на землю, на помост, и поклонились, и славословили Господа, ибо Он благ, ибо вовек милость Его.
4 Царь же и весь народ стали приносить жертвы пред лицем Господа. 5 И принес царь Соломон в жертву двадцать две тысячи волов и сто двадцать тысяч овец: так освятили дом Божий царь и весь народ. 6 Священники стояли в служении своем, и левиты с музыкальными орудиями Господа, которые сделал царь Давид для прославления Господа, ибо вечна милость Его, так как Давид славословил чрез них; священники же трубили перед ним, и весь Израиль стоял. 7 Освятил Соломон и внутреннюю часть двора, которая пред домом Господним: ибо принес там всесожжения и тук мирных жертв, так как жертвенник медный, сделанный Соломоном, не мог вмещать всесожжения и хлебного приношения, и туков. 8 И сделал Соломон в то время семидневный праздник, и весь Израиль с ним — собрание весьма большое, сошедшееся от входа в Емаф до реки Египетской; 9 а в день восьмой сделали попразднство, ибо освящение жертвенника совершали семь дней и праздник семь дней. 10 И в двадцать третий день седьмого месяца царь отпустил народ в шатры их, радующийся и веселящийся в сердце о благе, какое сделал Господь Давиду и Соломону и Израилю, народу Своему.
11 И окончил Соломон дом Господень и дом царский; и все, что предположил Соломон в сердце своем сделать в доме Господнем и в доме своем, совершил он успешно. 12 И явился Господь Соломону ночью и сказал ему: Я услышал молитву твою и избрал Себе место сие в дом жертвоприношения. 13 Если Я заключу небо и не будет дождя, и если повелю саранче поядать землю, или пошлю моровую язву на народ Мой, 14 и смирится народ Мой, который именуется именем Моим, и будут молиться, и взыщут лица Моего, и обратятся от худых путей своих, то Я услышу с неба и прощу грехи их и исцелю землю их. 15 Ныне очи Мои будут отверсты и уши Мои внимательны к молитве на месте сем. 16 И ныне Я избрал и освятил дом сей, чтобы имя Мое было там во веки; и очи Мои и сердце Мое будут там во все дни. 17 И если ты будешь ходить пред лицем Моим, как ходил Давид, отец твой, и будешь делать все, что Я повелел тебе, и будешь хранить уставы Мои и законы Мои, 18 то утвержу престол царства твоего, как Я обещал Давиду, отцу твоему, говоря: не прекратится у тебя [муж,] владеющий Израилем. 19 Если же вы отступите и оставите уставы Мои и заповеди Мои, которые Я дал вам, и пойдете и станете служить богам иным и поклоняться им, 20 то Я истреблю Израиля с лица земли Моей, которую Я дал им, и храм сей, который Я освятил имени Моему, отвергну от лица Моего и сделаю его притчею и посмешищем у всех народов. 21 И о храме сем высоком всякий, проходящий мимо него, ужаснется и скажет: за что поступил так Господь с землею сею и с храмом сим? 22 И скажут: за то, что они оставили Господа, Бога отцов своих, Который вывел их из земли Египетской, и прилепились к богам иным, и поклонялись им, и служили им, — за то Он навел на них все это бедствие.
Освячення Храму
1 Щойно Соломон закінчив молитву, як з небес зійшов вогонь і поглинув всепалення та інші жертви, після чого Храм сповнився Господньою славою.
2 І не могли вже священики ввійти в Господній Храм, оскільки Господній Храм наповнювала Господня слава.
3 Побачивши, як сходив з неба вогонь, а також Господню славу над Храмом, Ізраїльтяни попадали долілиць на кам’яну долівку й поклонились, прославляючи Господа: Він дуже добрий, і Його милосердя вічне!
4 Після цього цар з усім народом приносили перед Господом жертви.
5 Тоді цар Соломон приніс у жертву двадцять дві тисячі волів і сто двадцять тисяч овець. Так цар з усім народом здійснили посвячення Божого Храму.
6 Священики в той час перебували на своїх місцях, виконуючи належне до них служіння. Так само й левіти з інструментами для супроводу Господнього співу, які виготовив цар Давид, щоб вони, граючи своїми руками , прославляли Господа піснею Давида: Господнє милосердя вічне. Стоячи перед ними, священики трубили в труби. Слухаючи , всі Ізраїльтяни стояли.
7 Потім Соломон освятив середину двору, що перед Господнім Храмом, бо там він приніс всепалення і жир мирних жертв, адже мідний жертовник, який спорудив Соломон, не міг умістити всіх усепалень, хлібних жертв і жиру принесених тварин .
8 У той час Соломон влаштував разом з усіма Ізраїльтянами, яких зібралось багато з усього краю, – від входу в Хамат і аж до Єгипетського Потоку, – урочисте свято протягом семи днів.
9 А восьмого дня відбулось урочисте зібрання. Адже посвячення жертовника відбувалось сім днів, – тобто сім днів тривало свято.
10 На двадцять третій день сьомого місяця він відпустив народ до своїх поселень. Усі були веселі, й від щирого серця раділи тим, як багато добра Господь учинив Давидові, Соломонові та Своєму народові, Ізраїлю.
Господь удруге з’являється Соломону
11 Отже, коли Соломон закінчив будівництво Господнього Храму й царського палацу; коли в усьому, що Соломон бажав зробити для Господнього Храму та свого палацу, йому щастило,
12 Господь з’явився Соломонові вночі й промовив до нього: Я вислухав твою молитву, і Я, дійсно, обрав Собі цей Храм як місце жертвоприношень.
13 Тому, якщо Я замкну небо, так що не буде дощу, або, коли скажу сарані, щоб спустошила край; якщо Я пошлю моровицю на Мій народ, –
14 але якщо Мій народ, який носить Моє Ім’я, впокориться й почне молитися, шукаючи спілкування зі Мною; якщо відвернеться від своєї дороги зла, то Я почую в небесах, прощу їхні гріхи, й оздоровлю їхню землю.
15 Відтепер Мої очі будуть відкриті, а Мої вуха уважні до всіх молитов з цього місця.
16 Отже, Я обрав і освятив цей Храм, щоб Моє Ім’я перебувало там навіки, як і Мої очі, та Моє серце пробуватимуть там по всі дні.
17 Так само й ти, якщо житимеш переді Мною, як жив твій батько Давид, й діятимеш у відповідності з усім, що Я тобі заповів, дотримуючись Моїх Заповідей і Моїх постанов,
18 то Я зміцню твій царський престол, як Я і заповів твоєму батькові Давидові, говорячи: Не забракне в тебе нащадка чоловічої статі, щоб владарювати в Ізраїлі!
19 Але якщо ви відступите й відкинете Мої постанови і Мої Заповіді, які Я вам дав; відступите й почнете служити іншим богам, поклоняючись їм,
20 то Я викореню вас із Моєї землі, яку Я вам дав, а цей Храм, який Я освятив для Свого Імені, Я геть відкину від Себе, і зроблю його приказкою й посміховиськом між усіма народами.
21 Кожен, хто проходитиме повз нього, – нині такого величного Храму, – жахнеться й промовить: І за що Господь таке учинив з цим краєм та з цим Храмом?!
22 Відповідь буде однозначною: За те, що вони залишили Господа, Бога своїх батьків, Котрий вивів їх із єгипетського краю, а приєднались до інших богів, поклонялися їм і служили їм. Саме тому Господь спровадив на них усе це лихо.