1 В то время, как Господь восхотел вознести Илию в вихре на небо, шел Илия с Елисеем из Галгала. 2 И сказал Илия Елисею: останься здесь, ибо Господь посылает меня в Вефиль. Но Елисей сказал: жив Господь и жива душа твоя! не оставлю тебя. И пошли они в Вефиль. 3 И вышли сыны пророков, которые в Вефиле, к Елисею и сказали ему: знаешь ли, что сегодня Господь вознесет господина твоего над главою твоею? Он сказал: я также знаю, молчите. 4 И сказал ему Илия: Елисей, останься здесь, ибо Господь посылает меня в Иерихон. И сказал он: жив Господь и жива душа твоя! не оставлю тебя. И пришли в Иерихон. 5 И подошли сыны пророков, которые в Иерихоне, к Елисею и сказали ему: знаешь ли, что сегодня Господь берет господина твоего и вознесет над главою твоею? Он сказал: я также знаю, молчите. 6 И сказал ему Илия: останься здесь, ибо Господь посылает меня к Иордану. И сказал он: жив Господь и жива душа твоя! не оставлю тебя. И пошли оба. 7 Пятьдесят человек из сынов пророческих пошли и стали вдали напротив их, а они оба стояли у Иордана. 8 И взял Илия милоть свою, и свернул, и ударил ею по воде, и расступилась она туда и сюда, и перешли оба посуху. 9 Когда они перешли, Илия сказал Елисею: проси, что сделать тебе, прежде нежели я буду взят от тебя. И сказал Елисей: дух, который в тебе, пусть будет на мне вдвойне. 10 И сказал он: трудного ты просишь. Если увидишь, как я буду взят от тебя, то будет тебе так, а если не увидишь, не будет.
11 Когда они шли и дорогою разговаривали, вдруг явилась колесница огненная и кони огненные, и разлучили их обоих, и понесся Илия в вихре на небо. 12 Елисей же смотрел и воскликнул: отец мой, отец мой, колесница Израиля и конница его! И не видел его более. И схватил он одежды свои и разодрал их на две части. 13 И поднял милоть Илии, упавшую с него, и пошел назад, и стал на берегу Иордана; 14 и взял милоть Илии, упавшую с него, и ударил ею по воде, и сказал: где Господь, Бог Илии, — Он Самый? И ударил по воде, и она расступилась туда и сюда, и перешел Елисей. 15 И увидели его сыны пророков, которые в Иерихоне, издали, и сказали: опочил дух Илии на Елисее. И пошли навстречу ему, и поклонились ему до земли, 16 и сказали ему: вот, есть у нас , рабов твоих, человек пятьдесят, люди сильные; пусть бы они пошли и поискали господина твоего; может быть, унес его Дух Господень и поверг его на одной из гор, или на одной из долин. Он же сказал: не посылайте. 17 Но они приступали к нему долго, так что наскучили ему, и он сказал: пошлите. И послали пятьдесят человек, и искали три дня, и не нашли его, 18 и возвратились к нему, между тем как он оставался в Иерихоне, и сказал им: не говорил ли я вам: не ходите? 19 И сказали жители того города Елисею: вот, положение этого города хорошо, как видит господин мой; но вода нехороша и земля бесплодна. 20 И сказал он: дайте мне новую чашу и положите туда соли. И дали ему. 21 И вышел он к истоку воды, и бросил туда соли, и сказал: так говорит Господь: Я сделал воду сию здоровою, не будет от нее впредь ни смерти, ни бесплодия. 22 И вода стала здоровою до сего дня, по слову Елисея, которое он сказал. 23 И пошел он оттуда в Вефиль. Когда он шел дорогою, малые дети вышли из города и насмехались над ним и говорили ему: иди, плешивый! иди, плешивый! 24 Он оглянулся и увидел их и проклял их именем Господним. И вышли две медведицы из леса и растерзали из них сорок два ребенка. 25 Отсюда пошел он на гору Кармил, а оттуда возвратился в Самарию.
Ілля піднятий на небо на вогненній колісниці
1 Господь у вихорі забрав Іллю на небо. А відбулось це так: Ілля з Єлисеєм подорожували з Ґілґала.
2 Ілля сказав Єлисею: Залишайся тут, оскільки Господь мене посилає в Бетель. Але Єлисей відповів: Як живий Господь, і як живий ти, я не залишу тебе! І вони пішли до Бетеля.
3 Пророчі учні, котрі були в Бетелі, підійшли до Єлисея й сказали йому: Чи ти знаєш, що сьогодні Господь піднесе твого господаря над твоєю головою? А він відповів: Я про це знаю, – мовчіть!
4 Там Ілля сказав Єлисею: Залишайся тут, адже Господь посилає мене в Єрихон. І знову Єлисей відповів: Як живий Господь, і як живий ти, я не залишу тебе! І вони подались до Єрихона.
5 Тут також підійшли до Єлисея пророчі учні, котрі були в Єрихоні, й сказали йому: Чи тобі відомо, що сьогодні Господь забере твого господаря понад твоєю головою? А він відповів: Я про це знаю, – мовчіть!
6 Ілля ще раз запропонував Єлисею: Залишайся тут, тому що Господь посилає мене до Йордану. Однак той відповів: Як живий Господь, і як живий ти, я не залишу тебе! І вони далі пішли вдвох.
7 Пішли також п’ятдесят чоловік пророчих учнів й стали здалека навпроти. Вони ж обидва зупинились над Йорданом.
8 Тоді Ілля взяв свій плащ, згорнув його і вдарив по воді, – вода розступилася в обидва боки, так що вони обидва перейшли по суходолу.
9 Так сталося, що коли вони перейшли, то Ілля промовив до Єлисея: Проси, що я мав би для тебе зробити, перш ніж я буду взятий від тебе! А Єлисей відповів: Нехай на мені подвійною мірою спочине твій дух!
10 Трудного ти жадаєш, – відповів Ілля, – але якщо ти побачиш, як я буду взятий від тебе, то так і станеться. А якщо не побачиш, то цього не буде.
11 Отже, коли вони далі так рухались, розмовляючи між собою, раптом з’явилися вогненна колісниця, і такі ж вогненні коні, й розділили їх між собою. Тож у вихорі Ілля був піднятий на небо.
12 На все це дивлячись, Єлисей закричав: Батеньку мій! Батеньку мій! О, колісниця Ізраїлю і його кіннота! І коли Іллі вже більше не було видно, Єлисей вхопився за свій одяг і роздер його на дві частини.
13 Потім він підняв плащ Іллі, який упав з нього, згорнув його і, повертаючись, зупинився на березі Йордану.
14 Він узяв плащ Іллі, який упав з нього, вдарив по воді й сказав: Де Господь, Бог Іллі? Він так само вдарив по воді, як Ілля , – і вода розступилася в обидва боки, тому Єлисей перейшов.
15 Коли це побачили пророчі учні з Єрихона, що стояли здалеку, то сказали: Дух Іллі спочив на Єлисеєві. Тож вони вийшли йому назустріч, і долілиць поклонилися йому.
16 Вони запропонували йому: Ось серед нас, твоїх слуг, є п’ятдесят хоробрих чоловіків, – нехай вони підуть і пошукають твого господаря. Адже, можливо, Господній Дух підняв його, а потім опустив його на якусь гору, або на якусь долину. Але він відповів: Не посилайте!
17 Оскільки ж вони дуже наполягали, так що аж надокучили йому, то Єлисей сказав: Посилайте! Отже, вони послали п’ятдесят мужів, котрі шукали три дні, але не знайшли його.
18 Коли ж вони повернулись до нього, як він ще перебував у Єрихоні, то Єлисей сказав їм: Хіба я не говорив вам, щоби ви не йшли?
Перші чуда Єлисея
19 У той час мешканці міста сказали Єлисею: Як ти сам бачиш, наш добродію, що розташування міста хороше, але вода в ньому погана, та й земля неродюча.
20 А він сказав до них: Принесіть мені нову посудину й насипте туди солі! Все це принесли йому.
21 Він вийшов до водного джерела, і висипав туди сіль зі словами: Так говорить Господь: Я оздоровлюю цю воду, – більше не буде від неї смерті, ані неврожаю!
22 За словом Єлисея, яке він тоді сказав, та вода стала здоровою аж до сьогодні.
23 Звідти він пішов до Бетеля. Коли Єлисей йшов дорогою, то повибігали з міста малі хлопчаки й глузували з нього, говорячи услід йому: Йди, лисий! Йди, лисий!
24 Він оглянувся, подивився на них і прокляв їх в Ім’я Господнє. Після цього з лісу вийшли дві ведмедиці й розшматували з них сорок два хлопчики.
25 Єлисей же пішов звідси на гору Кармель, а потім повернувся в Самарію.