1 И послал царь, и собрали к нему всех старейшин Иуды и Иерусалима. 2 И пошел царь в дом Господень, и все Иудеи, и все жители Иерусалима с ним, и священники, и пророки, и весь народ, от малого до большого, и прочел вслух их все слова книги завета, найденной в доме Господнем. 3 Потом стал царь на возвышенное место и заключил пред лицем Господним завет — последовать Господу и соблюдать заповеди Его и откровения Его и уставы Его от всего сердца и от всей души, чтобы выполнить слова завета сего, написанные в книге сей. И весь народ вступил в завет.
4 И повелел царь Хелкии первосвященнику и вторым священникам и стоящим на страже у порога вынести из храма Господня все вещи, сделанные для Ваала и для Астарты и для всего воинства небесного, и сжег их за Иерусалимом в долине Кедрон, и велел прах их отнести в Вефиль. 5 И отставил жрецов, которых поставили цари Иудейские, чтобы совершать курения на высотах в городах Иудейских и окрестностях Иерусалима, — и которые кадили Ваалу, солнцу, и луне, и созвездиям, и всему воинству небесному; 6 и вынес Астарту из дома Господня за Иерусалим к потоку Кедрону, и сжег ее у потока Кедрона, и истер ее в прах, и бросил прах ее на кладбище общенародное; 7 и разрушил домы блудилищные, которые были при храме Господнем, где женщины ткали одежды для Астарты; 8 и вывел всех жрецов из городов Иудейских, и осквернил высоты, на которых совершали курения жрецы, от Гевы до Вирсавии, и разрушил высоты пред воротами, — ту, которая у входа в ворота Иисуса градоначальника, и ту, которая на левой стороне у городских ворот. 9 Впрочем жрецы высот не приносили жертв на жертвеннике Господнем в Иерусалиме, опресноки же ели вместе с братьями своими. 10 И осквернил он Тофет, что на долине сыновей Еннома, чтобы никто не проводил сына своего и дочери своей чрез огонь Молоху; 11 и отменил коней, которых ставили цари Иудейские солнцу пред входом в дом Господень близ комнат Нефан-Мелеха евнуха, что в Фаруриме, колесницы же солнца сжег огнем. 12 И жертвенники на кровле горницы Ахазовой, которые сделали цари Иудейские, и жертвенники, которые сделал Манассия на обоих дворах дома Господня, разрушил царь, и низверг оттуда, и бросил прах их в поток Кедрон. 13 И высоты, которые пред Иерусалимом, направо от Масличной горы, которые устроил Соломон, царь Израилев, Астарте, мерзости Сидонской, и Хамосу, мерзости Моавитской, и Милхому, мерзости Аммонитской, осквернил царь; 14 и изломал статуи, и срубил дубравы, и наполнил место их костями человеческими. 15 Также и жертвенник, который в Вефиле, высоту, устроенную Иеровоамом, сыном Наватовым, который ввел Израиля в грех, — также и жертвенник тот и высоту он разрушил, и сжег сию высоту, стер в прах, и сжег дубраву. 16 И взглянул Иосия и увидел могилы, которые были там на горе, и послал и взял кости из могил, и сжег на жертвеннике, и осквернил его по слову Господню, которое провозгласил человек Божий, предрекший события сии, [когда Иеровоам, во время праздника, стоял пред жертвенником. Потом, обратившись, увидел могилу человека Божия, предрекшего сии события]. 17 И сказал Иосия : что это за памятник, который я вижу? И сказали ему жители города: это могила человека Божия, который приходил из Иудеи и провозгласил о том, что ты делаешь над жертвенником Вефильским. 18 И сказал он: оставьте его в покое, никто не трогай костей его. И сохранили кости его и кости пророка, который приходил из Самарии. 19 Также и все капища высот в городах Самарийских, которые построили цари Израильские, прогневляя Господа , разрушил Иосия, и сделал с ними то же, что сделал в Вефиле; 20 и заколол всех жрецов высот, которые там были, на жертвенниках, и сожег кости человеческие на них, — и возвратился в Иерусалим. 21 И повелел царь всему народу, сказав: «совершите пасху Господу Богу вашему, как написано в сей книге завета», — 22 потому что не была совершена такая пасха от дней судей, которые судили Израиля, и во все дни царей Израильских и царей Иудейских; 23 а в восемнадцатый год царя Иосии была совершена сия пасха Господу в Иерусалиме. 24 И вызывателей мертвых, и волшебников, и терафимов, и идолов, и все мерзости, которые появлялись в земле Иудейской и в Иерусалиме, истребил Иосия, чтоб исполнить слова закона, написанные в книге, которую нашел Хелкия священник в доме Господнем. 25 Подобного ему не было царя прежде его, который обратился бы к Господу всем сердцем своим, и всею душею своею, и всеми силами своими, по всему закону Моисееву; и после него не восстал подобный ему. 26 Однакож Господь не отложил великой ярости гнева Своего, какою воспылал гнев Его на Иуду за все оскорбления, какими прогневал Его Манассия. 27 И сказал Господь: и Иуду отрину от лица Моего, как отринул Я Израиля, и отвергну город сей Иерусалим, который Я избрал, и дом, о котором Я сказал: «будет имя Мое там».
28 Прочее об Иосии и обо всем, что он сделал, написано в летописи царей Иудейских.
29 Во дни его пошел фараон Нехао, царь Египетский, против царя Ассирийского на реку Евфрат. И вышел царь Иосия навстречу ему, и тот умертвил его в Мегиддоне, когда увидел его. 30 И рабы его повезли его мертвого из Мегиддона, и привезли его в Иерусалим, и похоронили его в гробнице его. И взял народ земли Иоахаза, сына Иосиина, и помазали его и воцарили его вместо отца его.
31 Двадцати трех лет был Иоахаз, когда воцарился, и три месяца царствовал в Иерусалиме; имя матери его Хамуталь, дочь Иеремии, из Ливны. 32 И делал он неугодное в очах Господних во всем так, как делали отцы его. 33 И задержал его фараон Нехао в Ривле, в земле Емафской, чтобы он не царствовал в Иерусалиме, — и наложил пени на землю сто талантов серебра и [сто] талантов золота. 34 И воцарил фараон Нехао Елиакима, сына Иосиина, вместо Иосии, отца его, и переменил имя его на Иоакима; Иоахаза же взял и отвел в Египет, где он и умер. 35 И серебро и золото давал Иоаким фараону; он сделал оценку земле, чтобы давать серебро по приказанию фараона; от каждого из народа земли, по оценке своей, он взыскивал серебро и золото для того, чтобы отдавать фараону Нехао.
36 Двадцати пяти лет был Иоаким, когда воцарился, и одиннадцать лет царствовал в Иерусалиме; имя матери его Зебудда, дочь Федаии, из Румы. 37 И делал он неугодное в очах Господних во всем так, как делали отцы его.
Йосія поновив Заповіт Ізраїльського народу з Господом
1 Цар послав, щоб зібрали до нього всіх старійшин Юдеї та Єрусалима.
2 Після того цар пішов у Господній Храм разом з усіма Юдейськими мужами та мешканцями Єрусалима, а також із священиками й пророками, – пішов весь народ, від найменшого до найбільшого. Там він прочитав так, щоб усі почули слова Книги Заповіту, знайденої в Господньому Храмі.
3 Після цього цар став на своєму підвищенні біля колони, й уклав (поновив ) перед Господом Заповіт, пообіцявши йти слідом за Господом і виконувати Його Заповіді, Його свідчення та Його постанови від усього серця і від усієї душі, дотримуючись умов Заповіту, записаного у цій Книзі Закону. Після цього весь народ приєднався до Заповіту.
4 Тоді цар наказав первосвященику Хілкії та іншим священикам, а також вартовим при вході винести з Господнього Храму всі речі, виготовлені задля Ваала, задля Астарти та задля всього небесного війська, й спалити все це за Єрусалимом у Кедронській Долині, а їхній попіл відправити в Бетель .
5 Він усунув з посад жерців, яких Юдейські царі попризначали кадити ладаном на узвишшях, в Юдейських містах і в околицях Єрусалима, як і тих, котрі в інших місцях кадили Ваалові, сонцю, місяцю і сузір’ям, – тобто всьому небесному воїнству.
6 Він також виніс статую Астарти з Господнього Храму за межі Єрусалима, в Кедронську Долину, і спалив її біля цього потоку. Стерши на порох, він висипав його на загальному кладовищі.
7 Цар зруйнував приміщення чоловіків-блудників, що були при Господньому Храмі, і де жінки-розпусниці ткали покривала для священних гаїв Ашери.
8 Він прогнав усіх жерців з усіх Юдейських міст, – від Гіви й аж до Вірсавії, і осквернив капища на узвишшях, де ці жерці здійснювали кадіння. Він зруйнував і капище при вході в місто, – те, що було біля брами міського голови Ісуса, тобто, ліворуч міської брами.
9 А священикам, що звершували служіння в капищах на узвишшях, надалі не дозволялось приносити жертви на Господньому жертовнику в Єрусалимі, хоча вони мали право харчуватись жертовними опрісноками разом зі своїми братами .
10 Він осквернив і Тофет, що в Долині Синів Гіннома, аби вже ніхто не переводив свого сина чи свою дочку через вогонь для Молоха .
11 Цар також прибрав коней, яких Юдейські царі тримали в стайнях неподалік входу до Господнього Храму, як посвячених сонцю , поряд з помешканням євнуха Натана-Мелеха, а колісниці сонця він спалив у вогні.
12 Так само й жертовники, що були на даху верхньої світлиці Ахаза, споруджені Юдейськими царями, разом із жертовниками, які поставив Манассія в обох дворах Господнього Храму, цар зруйнував, стер на порох і, зібравши порох, викинув його в потік Кедрон.
13 А узвишшя з капищами на пагорбах навпроти Єрусалима, що південніше гори знищення , які спорудив ще Ізраїльський цар Соломон для Астарти, сидонської гидоти, для Кемоша, гидоти моавської та для Мілкома (Молоха ), гидоти аммонійців, цар осквернив.
14 Він порозбивав кам’яні стовпи, позрубував священні гаї, та наповнив ті місця людськими кістками.
15 Також і жертовник у Бетелі, та узвишшя, яке побудував Єровоам, син Невата, втягнувши цим Ізраїль у гріх, – як сам жертовник, так і капище на узвишші, – він зруйнував, спалив узвишшя, і стер на порох; спалив і священний гай Ашери.
16 Оглянувшись Йосія побачив на узгір’ї гроби. Тож він послав людей, аби забрали кості з тих гробів; він спалив їх на жертовнику і, таким чином, осквернив його, за Господнім словом, яке колись сказав Божий чоловік, провістивши ці події.
17 Потім цар запитав: А що це за пам’ятник, який ще я бачу? Йому відповіли люди того міста: Це надгробок Божого чоловіка, котрий колись прийшов з Юдеї, та провістив те, що ти вчинив із жертовником Бетеля!
18 Тоді цар сказав: Залиште його, і нехай ніхто не торкається його костей! Так і збереглись незайманими його кості, які лежали разом з кістьми пророка, котрий був із Самарії (з Бетеля ).
19 Йосія так само, як у Бетелі, знищив усі капища на узвишшях в усіх місцевостях Самарії, які споруджували Ізраїльські царі, викликаючи тим Господній гнів.
20 Він знищив усіх жерців, котрі служили на узвишшях і були там при жертовниках. Він спалив на них людські кості, після чого повернувся в Єрусалим.
Відновлення святкування Пасхи
21 Тоді цар, звернувшись до всього народу, наказав: Справте Пасху на честь Господа, вашого Бога, як прописано в Книзі цього Заповіту!
22 Адже Пасхи не відзначали з часу правління суддів Ізраїлю, і протягом усього періоду Ізраїльських царів, як і Юдейських царів, –
23 і лише на вісімнадцятий рік владарювання царя Йосії відзначили в Єрусалимі Пасху для Господа.
Інші діяння царя Йосії
24 Йосія викорінив також усіх чарівників та ворожбитів; знищив домашніх божків (терафимів), усіх ідолів-бовванів, – усі гидоти, які лише можна було побачити в Юдейському краї та в Єрусалимі; Йосія прагнув виконати прописані в Книзі слова Закону, що знайшов священик Хілкія в Господньому Храмі.
25 До нього не було такого, як він, царя, котрий навернувся би до Господа всім своїм серцем і всією своєю душею, та всією своєю силою, згідно з усім законом Мойсея, – та й після нього не було подібного йому.
26 Однак у Своїй ревності Господь вже не відвернув Свого великого гніву, який палав щодо Юдеї за всі зневаги, – зокрема, які заподіяв Йому Манассія.
27 Отже, Господь твердо вирішив: Я відкину Юдею від Свого обличчя, як Я відкинув Ізраїль. Я залишу обране Мною місто Єрусалим. Залишу також і Храм, про який Я сказав: Моє Ім’я перебуватиме в ньому!
Смерть та поховання Йосії
28 Всі інші оповіді про Йосію та про те, що він зробив, записано в Книзі Літопису Юдейських Царів.
29 Під кінець владарювання Йосії єгипетський цар, фараон Нехо, виступив проти ассирійського царя і прибув до ріки Євфрат. Коли Йосія вийшов йому назустріч, фараон, щойно побачивши Йосію, вбив його в Меґіддо .
30 Слуги Йосії вивезли його тіло на колісниці з Меґіддо; спровадивши його до Єрусалима, поховали в його гробниці. Тоді люди краю, взявши сина Йосії Єгоахаза, помазали його й поставили царем замість його батька.
Єгоахаз – цар Юдеї
31 Єгоахазу було двадцять три роки, коли він зійшов на царський престол, і три місяці він владарював у Єрусалимі. Ім’я його матері було Хамуталь, дочка Єремії з Лівни .
32 Він чинив зло, що було не до вподоби Господу, наслідуючи в усьому своїх прабатьків.
33 Фараон Нехо ув’язнив його в Рівлі, що в хаматському краю, усунувши його від владарювання в Єрусалимі, й наклав на країну данину в сто талантів срібла й один талант золота.
34 Фараон Нехо поставив царем Еліякима, другого сина Йосії, змінивши його ім’я на Єгояким. А Єгоахаза він забрав із собою в Єгипет, де той і помер.
35 Єгояким віддавав фараонові призначене ним срібло і золото; проте, щоб зібрати стільки срібла, яке вимагав фараон, потрібно було розкласти цю данину на всіх громадян краю. Тому зкожного, за оцінкою його статків, вимагалось срібло й золото, щоб віддавати данину фараонові Нехо.
Єгоаким – цар Юдеї
36 Єгоаким мав двадцять п’ять років, коли зійшов на царський престол, і владарював у Єрусалимі одинадцять років. Ім’я його матері було Зевуда, дочка Педаї з Руми.
37 Він також чинив те, що було злочином перед Господом, наслідуючи в усьому своїх прабатьків.