1 И говорил Елисей женщине, сына которой воскресил он, и сказал: встань, и пойди, ты и дом твой, и поживи там, где можешь пожить, ибо призвал Господь голод, и он придет на сию землю на семь лет. 2 И встала та женщина, и сделала по слову человека Божия; и пошла она и дом ее, и жила в земле Филистимской семь лет. 3 По прошествии семи лет возвратилась эта женщина из земли Филистимской и пришла просить царя о доме своем и о поле своем. 4 Царь тогда разговаривал с Гиезием, слугою человека Божия, и сказал: расскажи мне все замечательное, что́ сделал Елисей. 5 И между тем как он рассказывал царю, что тот воскресил умершего, женщина, которой сына воскресил он, просила царя о доме своем и о поле своем. И сказал Гиезий: господин мой царь, это та самая женщина и тот самый сын ее, которого воскресил Елисей. 6 И спросил царь у женщины, и она рассказала ему. И дал ей царь одного из придворных, сказав: возвратить ей все принадлежащее ей и все доходы с поля, с того дня, как она оставила землю, поныне.
7 И пришел Елисей в Дамаск, когда Венадад, царь Сирийский, был болен. И донесли ему, говоря: пришел человек Божий сюда. 8 И сказал царь Азаилу: возьми в руку твою дар и пойди навстречу человеку Божию, и вопроси Господа чрез него, говоря: выздоровею ли я от сей болезни? 9 И пошел Азаил навстречу ему, и взял дар в руку свою и всего лучшего в Дамаске, сколько могут нести сорок верблюдов, и пришел и стал пред лице его, и сказал: сын твой Венадад, царь Сирийский, послал меня к тебе спросить: «выздоровею ли я от сей болезни?» 10 И сказал ему Елисей: пойди, скажи ему: «выздоровеешь»; однакож открыл мне Господь, что он умрет. 11 И устремил на него Елисей взор свой, и так оставался до того, что привел его в смущение; и заплакал человек Божий. 12 И сказал Азаил: отчего господин мой плачет? И сказал он: оттого, что я знаю, какое наделаешь ты сынам Израилевым зло; крепости их предашь огню, и юношей их мечом умертвишь, и грудных детей их побьешь, и беременных женщин у них разрубишь. 13 И сказал Азаил: что такое раб твой, пес [мертвый], чтобы мог сделать такое большое дело? И сказал Елисей: указал мне Господь в тебе царя Сирии. 14 И пошел он от Елисея, и пришел к государю своему. И сказал ему этот : что говорил тебе Елисей? И сказал: он говорил мне, что ты выздоровеешь. 15 А на другой день он взял одеяло, намочил его водою и положил на лице его, и он умер. И воцарился Азаил вместо него.
16 В пятый год Иорама, сына Ахавова, царя Израильского, за Иосафатом, царем Иудейским, воцарился Иорам, сын Иосафатов, царь Иудейский. 17 Тридцати двух лет был он, когда воцарился, и восемь лет царствовал в Иерусалиме, 18 и ходил путем царей Израильских, как поступал дом Ахавов, потому что дочь Ахава была женою его, и делал неугодное в очах Господних. 19 Однакож не хотел Господь погубить Иуду, ради Давида, раба Своего, так как Он обещал дать ему светильник в детях его на все времена. 20 Во дни его выступил Едом из-под руки Иуды, и поставили они над собою царя. 21 И пошел Иорам в Цаир, и все колесницы с ним; и встал он ночью, и поразил Идумеян, окружавших его, и начальников над колесницами, но народ убежал в шатры свои. 22 И выступил Едом из-под руки Иуды до сего дня. В то же время выступила и Ливна.
23 Прочее об Иораме и обо всем, что он сделал, написано в летописи царей Иудейских. 24 И почил Иорам с отцами своими, и погребен с отцами своими в городе Давидовом. И воцарился Охозия, сын его, вместо него.
25 В двенадцатый год Иорама, сына Ахавова, царя Израильского, воцарился Охозия, сын Иорама, царя Иудейского. 26 Двадцати двух лет был Охозия, когда воцарился, и один год царствовал в Иерусалиме. Имя же матери его Гофолия, дочь Амврия, царя Израильского. 27 И ходил путем дома Ахавова, и делал неугодное в очах Господних, подобно дому Ахавову, потому что он был в родстве с домом Ахавовым. 28 И пошел он с Иорамом, сыном Ахавовым, на войну с Азаилом, царем Сирийским, в Рамоф Галаадский, и ранили Сирияне Иорама. 29 И возвратился Иорам царь, чтобы лечиться в Изрееле от ран, которые причинили ему Сирияне в Рамофе, когда он воевал с Азаилом, царем Сирийским. И Охозия, сын Иорама, царь Иудейский, пришел посетить Иорама, сына Ахавова, в Изреель, так как он был болен.
Єлисей попереджає про голод
1 Якось Єлисей сказав тій жінці, сина якої воскресив, такі слова: Вставай, і разом з родиною вирушай, і замешкай у якомусь іншому краю, оскільки Господь вирішив спровадити на цей край голод, який лютуватиме у цьому краю сім років.
2 Жінка так і зробила: зібралась і вчинила за словом Божого чоловіка, – вона вирушила разом з родиною і сім років мешкала у филистимському краю.
Шунамійка повертає собі дім та поле
3 Як же закінчилось сім років, та жінка повернулась з филистимського краю і пішла до царя просити про свій дім та про своє поле.
4 В той час цар якраз розмовляв з Ґехазієм, слугою Божого чоловіка, розпитуючи: Розкажи мені про всі ті величні діяння, які звершував Єлисей!
5 Власне, саме в той момент, коли той розповідав цареві, як Єлисей воскресив померлого, сталося так, що ввійшла та жінка, сина якої той воскресив, аби викласти перед царем справу про свій дім та про своє поле. Ґехазій тут же сказав: Мій володарю, царю, це якраз та жінка, а це її син, якого Єлисей повернув до життя!
6 Тоді цар запитав жінку про її справу, і вона все розповіла йому. Після цього цар приставив до неї одного урядовця, наказавши йому: Потурбуйся, щоб їй було повернуто все, що їйналежало , разом з усім прибутком від поля з того дня, коли вона залишила край, і до сьогодні!
Смерть Бен-Гадада. Хазаїл стає царем Сирії
7 А Єлисей прийшов у Дамаск якраз тоді, коли сирійський цар Бен-Гадад захворів. Тому, коли йому повідомили, що прибув у місто Божий чоловік,
8 цар промовив до Хазаїла : Візьми з собою подарунок і зустрінься з Божим чоловіком. Довідайся через нього в Господа, запитавши: Чи я видужаю від цієї хвороби?
9 Отже, Хазаїл пішов йому назустріч, взявши з собою як подарунок, з усього найкращого, що було в Дамаску, – вантаж на сорока верблюдах. Коли ж він прийшов і зупинився перед Єлисеєм, то сказав: Твій син, Бен-Гадад, цар Сирії, послав мене до тебе з запитанням: Чи я видужаю від цієї хвороби?
10 Єлисей же сказав йому: Йди та скажи йому: Ти безумовно видужаєш! Проте Господь мені відкрив, що він усе-таки помре!
11 Єлисей спрямував свій непорушний погляд на Хазаїла, так що той зніяковів, а Божий чоловік заплакав.
12 Тому Хазаїл стурбовано запитав: Чому це мій добродій плаче? А Єлисей відповів: Тому що я знаю, яке велике лихо ти заподієш Ізраїльтянам. Адже їхні фортеці ти дощенту знищуватимеш вогнем, а їхніх кращих юнаків вбиватимеш мечем, рубатимеш їхніх немовлят і розтинатимеш животи їхніх вагітних жінок .
13 Але Хазаїл заперечив: Та хто я такий, твій слуга, – якийсь пес, що чинитиме такі справи? А Єлисей відповів: Господь відкрив мені, яким царем ти станеш над Сирією.
14 З тим Хазаїл і пішов від Єлисея, й повернувся до свого володаря, який запитав його: Що тобі сказав Єлисей? А той відповів: Сказав мені, що ти неодмінно одужаєш!
15 Проте наступного дня сталося таке: Хазаїл взяв покривало, намочив його у воді й поклав царю на його обличчя, так що той помер. Після цього Хазаїл зійшов замість нього на престол…
Єгорам – цар Юдеї
16 На п’ятому році Ізраїльського царя Йорама, сина Ахава, Юдейським царем став син Йосафата Єгорам, хоч сам Йосафат, цар Юдеї, ще був живим.
17 Коли він зійшов на царський престол, йому було тридцять два роки, й вісім років владарював у Єрусалимі.
18 Але він ходив дорогою Ізраїльських царів, – діяв за прикладом родини Ахава, оскільки його дружиною була дочка Ахава. Він чинив те, що було злочином перед Господом.
19 Проте заради свого слуги Давида й тієї обітниці, яку Він дав йому, Господь не хотів знищити Юдею, аби не погас світильник Давида серед його нащадків ніколи.
20 За час його правління едомці звільнились від влади Юдеїв, й поставили у себе власного царя.
21 Тоді Єгорам з усіма військовими колісницями вирушив до Цаїру , але так сталося, що едомці його оточили разом з його начальниками колісниць, І хоч Єгорам посеред ночі з боєм пробився через їхнє оточення, його військо розбіглося по своїх наметах.
22 Таким чином едомці остаточно звільнились з-під владарювання Юдеї аж до сьогодні. Тоді ж відпала від Юдеї і Лівна (Лівія ).
23 Що ж до інших діянь Єгорама та всіх його досягнень, то вони описані в Книзі Літопису Юдейських Царів.
24 Тож спочив Єгорам зі своїми батьками, й був похований з його прабатьками в Давидовому Місті. Замість нього зійшов на царський престол його син Ахазія.
Ахазія – цар Юдеї
25 Отже, на дванадцятому році Ізраїльського царя Йорама, сина Ахава, став царем Юдеї Ахазія, син Єгорама.
26 Ахазія мав двадцять два роки, коли він зійшов на престол, і царював у Єрусалимі лише один рік. Ім’я його матері Аталія, внучка Ізраїльського царя Омрі.
27 Але й він пішов дорогою сімейства Ахава й чинив те, що було злочином перед Господом, – як і вся родина Ахава, оскільки через шлюбні стосунки він увійшов у родину Ахава.
28 Разом з Йорамом, сином Ахава, він вирушив на війну з сирійським царем Хазаїлом, під Рамот Гілеадський, проте сирійці розгромили Йорама.
29 В результаті цар Йорам повернувся в Єзреел, аби лікуватись від ран, які йому заподіяли сирійці, коли він воював із сирійським царем Хазаїлом під Рамотом. У той час Юдейський цар Ахазія, син Єгорама, прибув у Єзреел, щоб відвідати Йорама, сина Ахава, коли той хворів.