1 После сего Авессалом завел у себя колесницы и лошадей и пятьдесят скороходов. 2 И вставал Авессалом рано утром, и становился при дороге у ворот, и когда кто-нибудь, имея тяжбу, шел к царю на суд, то Авессалом подзывал его к себе и спрашивал: из какого города ты? И когда тот отвечал: из такого-то колена Израилева раб твой, 3 тогда говорил ему Авессалом: вот, дело твое доброе и справедливое, но у царя некому выслушать тебя. 4 И говорил Авессалом: о, если бы меня поставили судьею в этой земле! ко мне приходил бы всякий, кто имеет спор и тяжбу, и я судил бы его по правде. 5 И когда подходил кто-нибудь поклониться ему, то он простирал руку свою и обнимал его и целовал его. 6 Так поступал Авессалом со всяким Израильтянином, приходившим на суд к царю, и вкрадывался Авессалом в сердце Израильтян.
7 По прошествии сорока лет царствования Давида , Авессалом сказал царю: пойду я и исполню обет мой, который я дал Господу, в Хевроне; 8 ибо я, раб твой, живя в Гессуре в Сирии, дал обет: если Господь возвратит меня в Иерусалим, то я принесу жертву Господу. 9 И сказал ему царь: иди с миром. И встал он и пошел в Хеврон. 10 И разослал Авессалом лазутчиков во все колена Израилевы, сказав: когда вы услышите звук трубы, то говорите: Авессалом воцарился в Хевроне. 11 С Авессаломом пошли из Иерусалима двести человек, которые были приглашены им, и пошли по простоте своей, не зная, в чем дело. 12 Во время жертвоприношения Авессалом послал и призвал Ахитофела Гилонянина, советника Давидова, из его города Гило. И составился сильный заговор, и народ стекался и умножался около Авессалома. 13 И пришел вестник к Давиду и сказал: сердце Израильтян уклонилось на сторону Авессалома. 14 И сказал Давид всем слугам своим, которые были при нем в Иерусалиме: встаньте, убежим, ибо не будет нам спасения от Авессалома; спешите, чтобы нам уйти, чтоб он не застиг и не захватил нас, и не навел на нас беды и не истребил города мечом. 15 И сказали слуги царские царю: во всем, что угодно господину нашему царю, мы — рабы твои. 16 И вышел царь и весь дом его за ним пешком. Оставил же царь десять жен, наложниц [своих], для хранения дома. 17 И вышел царь и весь народ пешие, и остановились у Беф-Мерхата. 18 И все слуги его шли по сторонам его, и все Хелефеи, и все Фелефеи, и все Гефяне до шестисот человек, пришедшие вместе с ним из Гефа, шли впереди царя. 19 И сказал царь Еффею Гефянину: зачем и ты идешь с нами? Возвратись и оставайся с тем царем; ибо ты — чужеземец и пришел сюда из своего места; 20 вчера ты пришел, а сегодня я заставлю тебя идти с нами? Я иду, куда случится; возвратись и возврати братьев своих с собою, [да сотворит Господь] милость и истину [с тобою]! 21 И отвечал Еффей царю и сказал: жив Господь, и да живет господин мой царь: где бы ни был господин мой царь, в жизни ли, в смерти ли, там будет и раб твой. 22 И сказал Давид Еффею: итак иди и ходи со мною. И пошел Еффей Гефянин и все люди его и все дети, бывшие с ним. 23 И плакала вся земля громким голосом. И весь народ переходил, и царь перешел поток Кедрон; и пошел весь народ [и царь] по дороге к пустыне. 24 Вот и Садок [священник], и все левиты с ним несли ковчег завета Божия из Вефары и поставили ковчег Божий; Авиафар же стоял на возвышении, доколе весь народ не вышел из города. 25 И сказал царь Садоку: возврати ковчег Божий в город, [и пусть он стоит на своем месте]. Если я обрету милость пред очами Господа, то Он возвратит меня и даст мне видеть его и жилище его. 26 А если Он скажет так: «нет Моего благоволения к тебе», то вот я; пусть творит со мною, что Ему благоугодно. 27 И сказал царь Садоку священнику: видишь ли, — возвратись в город с миром, и Ахимаас, сын твой, и Ионафан, сын Авиафара, оба сына ваши с вами; 28 видите ли, я помедлю на равнине в пустыне, доколе не придет известие от вас ко мне. 29 И возвратили Садок и Авиафар ковчег Божий в Иерусалим, и остались там. 30 А Давид пошел на гору Елеонскую, шел и плакал; голова у него была покрыта; он шел босой, и все люди, бывшие с ним, покрыли каждый голову свою, шли и плакали. 31 Донесли Давиду и сказали: и Ахитофел в числе заговорщиков с Авессаломом. И сказал Давид: Господи [Боже мой!] разрушь совет Ахитофела. 32 Когда Давид взошел на вершину горы, где он поклонялся Богу, вот навстречу ему идет Хусий Архитянин, друг Давидов; одежда на нем была разодрана, и прах на голове его. 33 И сказал ему Давид: если ты пойдешь со мною, то будешь мне в тягость; 34 но если возвратишься в город и скажешь Авессалому: «царь, [прошли мимо братья твои, и царь отец твой прошел, и ныне] я раб твой; [оставь меня в живых;] доселе я был рабом отца твоего, а теперь я — твой раб», то ты расстроишь для меня совет Ахитофела. 35 Вот, там с тобою Садок и Авиафар священники, и всякое слово, какое услышишь из дома царя, пересказывай Садоку и Авиафару священникам. 36 Там с ними и два сына их, Ахимаас, сын Садока, и Ионафан, сын Авиафара; чрез них посылайте ко мне всякое известие, какое услышите. 37 И пришел Хусий, друг Давидов, в город; Авессалом же вступал тогда в Иерусалим.
Злий задум Авесалома
1 Незабаром Авесалом придбав собі колісницю з кіньми і п’ятдесят чоловіків, які би бігли перед нею.
2 Авесалом рано вставав, й зупинявся на узбіччі дороги біля міської брами, й коли якась людина йшла до царя, щоб той вирішив її судову справу, то таку людину підкликав Авесалом і питав: З якого ти міста? А коли той відповідав: Твій слуга з такого-то Ізраїлевого племені,
3 то Авесалом говорив йому: Твоя справа, дійсно, варта уваги й справедлива, але, на жаль, у царя немає нікого, хто міг би тебе вислухати.
4 Потім Авесалом додавав: От якби мене поставили суддею в цьому краю, то коли б до мене приходила людина з якоюсь скаргою, чи судовою справою, то я судив би по справедливості.
5 А коли хтось підходив, аби йому поклонитись, то він простягав до нього руки, обіймав і цілував його.
6 Так ставився Авесалом до кожного Ізраїльтянина, що йшов до царя на суд. Таким чином Авесалом схиляв на свій бік серця Ізраїльтян.
7 Після чотирьох років такої діяльності Авесалом сказав цареві: Я хотів би піти в Хеврон і виконати свої обітниці, які я дав Господу.
8 Адже коли твій слуга ще перебував в арамійському Гессурі, то дав обітницю такого змісту: Якщо Господь дійсно поверне мене в Єрусалим, то я поклонюсь (принесу жертву ) Господу.
9 Цар йому відповів: Іди з миром. Тож він зібрався й пішов у Хеврон.
10 Звідти Авесалом таємно розіслав своїх агентів до всіх племен Ізраїлю з наказом: Як тільки ви почуєте звук труби, то волайте: Авесалом став царем у Хевроні!
11 Авесалом запросив із собою з Єрусалима двісті мужів, які супроводжували його у простоті серця, нічого не відаючи про змову.
12 Авесалом покликав також гілонійця Ахітофела , радника Давида з його родинного міста Гіло, і коли приносились жертвоприношення, відбулась дуже міцна таємна змова, і чимало народу приєднувалось до Авесалома.
Давид тікає з Єрусалима
13 До Давида прийшов вісник з повідомленням: Ізраїльські мужі схилились на бік Авесалома.
14 Тоді Давид сказав усім своїм слугам, котрі були з ним у Єрусалимі: Вирушаймо і будемо втікати, бо інакше ми не зможемо врятуватись від Авесалома! Не гаючи часу, виходьте, щоб він зненацька не напав на нас, не наробив нам лиха та не знищив усіх мешканців міста мечем!
15 А слуги царя сказали цареві: Щоби тільки наш володар, цар, вирішив, ми, твої слуги, будемо з тобою .
16 Тож цар вирушив з усією родиною пішки, залишивши десять своїх наложниць, аби стерегли палац.
17 Отже, йдучи пішки, цар з усім своїм народом зупинились біля останнього дому.
18 Всі його дворові слуги йшли поруч з ним, а також усі керетійці, всі пелетійці і всі ґіттійці, – загальною кількістю шістсот мужів, що супроводжували його з Ґата, – вони йшли перед царем.
19 Цар запитав ґіттійця Іттая: Чому ти також йдеш з нами? Повертайся і залишись з новим царем, адже ти – чужинець, і навіть вигнанець зі свого краю.
20 Заледве учора ти прийшов, як же сьогодні я можу силувати тебе йти з нами? Адже я сам не відаю, куди йду. Повертайся і дозволь повернутись своїм братам разом з тобою, і нехай Господь виявить до вас милосердя та вірність.
21 Але Іттай, відповідаючи цареві, запевнив: Як живий Господь, і як живий мій володар, цар, я буду там, де лише буде мій володар, цар, – чи то на смерть, чи то на життя, – там буде і твій слуга!
22 Після цих слів Давид сказав Іттаю: Тоді, вперед! І пішов ґіттієць Іттай, з усіма своїми воїнами та з їх дружинами й дітьми, котрі були з ним.
23 І коли вони йшли, весь край дуже плакав… Цар з усім народом переправився через потік Кедрон, а весь озброєний люд пішов дорогою в напрямку пустелі.
24 Був там і священик Садок разом з усіма левітами, які несли Ковчег Божого Заповіту. Вони поставили Божий Ковчег, і Авіятар приносив жертви всепалення , аж доки весь народ не вийшов з міста.
25 Але цар сказав Садокові: Поверни Божий Ковчег у місто. Якщо Господь змилосердиться до мене, то Він поверне мене, аби мені побачити його на його постійному місцеперебуванні.
26 А якщо Він скаже: Ти не бажаний Мені, – то я готовий і до цього, – нехай Він чинить зі мною, як уважає правильним!
27 Потім цар сказав священикові Садокові: Невже ти не розумієш? Повертайся з миром у місто, разом зі своїм сином Ахімаасом та Йонатаном, сином Авіятара, – обидва ваші сини нехай будуть з вами.
28 Пам’ятайте також, що я чекатиму біля йорданських бродів у пустелі, аж поки не прийде від вас вістка з повідомленням для мене.
29 Отже, Садок та Авіятар повернули Божий Ковчег до Єрусалима, і залишались там.
30 Сам же Давид, підіймаючись на гору Оливну, йшов і плакав; він йшов босим з покритою головою, як і весь озброєний народ, що був з ним, – кожен покривши свою голову, й підіймаючись угору, плакав.
31 Коли ж Давидові повідомили, що і Ахітофел серед змовників з Авесаломом, то Давид заволав: Благаю Господи, перетвори Ахітофелову раду в ніщо!
32 Коли ж Давид піднявся на вершину гори, де зазвичай поклоняються Богові, йому назустріч вийшов Хушай із Арки, в розірваному на собі одязі, і з порохом на своїй голові.
33 І Давид сказав йому: Якщо підеш далі зі мною, то будеш для мене тягарем,
34 а коли повернешся в місто і скажеш Авесаломові: Я хочу бути твоїм слугою, царю! Я раніше був слугою твого батька, але зараз хочу бути твоїм слугою, то так ти зможеш уневажнити щодо мене раду Ахітофела.
35 Там з тобою будуть також священики Садок і Авіятар, – і яку лише почуєш інформацію з царського палацу, повідом про те священикам Садокові та Авіятарові.
36 З ними й обидва їхні сини: Ахімаас, син Садока, та Йонатан, син Авіятара. Через них пересилайте мені все, що дізнаєтесь.
37 Хушай, приятель Давида, прийшов у місто якраз тоді, коли в Єрусалим вступав Авесалом.