1 Вот последние слова Давида, изречение Давида, сына Иессеева, изречение мужа, поставленного высоко, помазанника Бога Иаковлева и сладкого певца Израилева: 2 Дух Господень говорит во мне, и слово Его на языке у меня. 3 Сказал Бог Израилев, говорил о мне скала Израилева: владычествующий над людьми будет праведен, владычествуя в страхе Божием. 4 И как на рассвете утра, при восходе солнца на безоблачном небе, от сияния после дождя вырастает трава из земли, 5 не так ли дом мой у Бога? Ибо завет вечный положил Он со мною, твердый и непреложный. Не так ли исходит от Него все спасение мое и все хотение мое? 6 А нечестивые будут, как выброшенное терние, которого не берут рукою; 7 но кто касается его, вооружается железом или деревом копья, и огнем сожигают его на месте.
8 Вот имена храбрых у Давида: Исбосеф Ахаманитянин, главный из трех; он поднял копье свое на восемьсот человек и поразил их в один раз. 9 По нем Елеазар, сын Додо, сына Ахохи, из трех храбрых, бывших с Давидом, когда они порицанием вызывали Филистимлян, собравшихся на войну; 10 Израильтяне вышли против них, и он стал и поражал Филистимлян до того, что рука его утомилась и прилипла к мечу. И даровал Господь в тот день великую победу, и народ последовал за ним для того только, чтоб обирать убитых . 11 За ним Шамма, сын Аге, Гараритянин. Когда Филистимляне собрались в Фирию, где было поле, засеянное чечевицею, и народ побежал от Филистимлян, 12 то он стал среди поля и сберег его и поразил Филистимлян. И даровал тогда Господь великую победу. 13 Трое сих главных из тридцати вождей пошли и вошли во время жатвы к Давиду в пещеру Одоллам, когда толпы Филистимлян стояли в долине Рефаимов. 14 Давид был тогда в укрепленном месте, а отряд Филистимлян — в Вифлееме. 15 И захотел Давид пить, и сказал: кто напоит меня водою из колодезя Вифлеемского, что у ворот? 16 Тогда трое этих храбрых пробились сквозь стан Филистимский и почерпнули воды из колодезя Вифлеемского, что у ворот, и взяли и принесли Давиду. Но он не захотел пить ее и вылил ее во славу Господа, 17 и сказал: сохрани меня Господь, чтоб я сделал это! не кровь ли это людей, ходивших с опасностью собственной жизни? И не захотел пить ее. Вот что сделали эти трое храбрых! 18 И Авесса, брат Иоава, сын Саруин, был главным из трех; он убил копьем своим триста человек и был в славе у тех троих. 19 Из трех он был знатнейшим и был начальником, но с теми тремя не равнялся. 20 Ванея, сын Иодая, мужа храброго, великий по делам, из Кавцеила; он поразил двух сыновей Ариила Моавитского; он же сошел и убил льва во рве в снежное время; 21 он же убил одного Египтянина человека видного; в руке Египтянина было копье, а он пошел к нему с палкою и отнял копье из руки Египтянина, и убил его собственным его копьем: 22 вот что сделал Ванея, сын Иодаев, и он был в славе у трех храбрых; 23 он был знатнее тридцати, но с теми тремя не равнялся. И поставил его Давид ближайшим исполнителем своих приказаний.
24 [Вот имена сильных царя Давида:] Асаил, брат Иоава — в числе тридцати; Елханан, сын Додо, из Вифлеема, 25 Шамма Хародитянин, Елика Хародитянин, 26 Херец Палтитянин, Ира, сын Икеша, Фекоитянин, 27 Евиезер Анафофянин, Мебуннай Хушатянин, 28 Цалмон Ахохитянин, Магарай Нетофафянин, 29 Хелев, сын Бааны, Нетофафянин, Иттай, сын Рибая, из Гивы сынов Вениаминовых, 30 Ванея Пирафонянин, Иддай из Нахле-Гааша, 31 Ави-Албон Арбатитянин, Азмавет Бархюмитянин, 32 Елияхба Шаалбонянин; из сыновей Яшена — Ионафан, 33 Шама Гараритянин, Ахиам, сын Шарара, Араритянин, 34 Елифелет, сын Ахасбая, сына Магахати, Елиам, сын Ахитофела, Гилонянин, 35 Хецрай Кармилитянин, Паарай Арбитянин, 36 Игал, сын Нафана, из Цобы, Бани Гадитянин, 37 Целек Аммонитянин, Нахарай Беротянин, оруженосец Иоава, сына Саруи, 38 Ира Итритянин, Гареб Итритянин, 39 Урия Хеттеянин. Всех тридцать семь.
Остання промова Давида
1 А це останні слова Давида, – промова Давида, Єссеєвого сина, – висловлювання високопоставленого Богом мужа, помазаника Бога Якова й солодкого співця Ізраїлю:
2 Дух Господній говорить у мені, і Його слово в моїх устах.
3 Промовив Бог Ізраїлю, заговорила до мене Ізраїлева Скеля: Лише той людський правитель справедливий, хто править у Божому страху!
4 Він подібний до ранішнього світанку, коли сходить сонце безхмарного ранку; від його променів після дощу з землі пробивається трава…
5 Хіба не так з моїм домом (родом ) у Бога? Адже Він уклав зі мною вічний Заповіт, досконало впорядкований, і для всіх часів застережений, оскільки він – усе моє спасіння і виконання усіх моїх бажань,
6 тоді як усі негідники відкинуті, як тернина, яку неможливо взяти в руки,
7 хіба що озброївшись чимось залізним або ратищем списа. Такі згорять у вогні там, де вони є.
Імена Давидових витязів
8 А ось імена витязів (героїв ) Давида. Йошев-Башшевет, тахкемонієць, – найперший з трьох, він же Адіно, еценієць, який направив свого списа проти восьми сотень ворогів і знищив усіх за один раз.
9 За ним йде Елеазар, син Додо й онук Ахохі, – один з трьох витязів, котрі були з Давидом, коли, глузуючи, филистимці, викликали їх на битву. Тоді Ізраїльтяни відступили,
10 але Елеазар залишився і бив филистимців так, що аж заніміла його рука, і наче прилипла до меча, так що не розгиналися пальці його руки. Того дня Господь подарував велику перемогу. За його прикладом пізніше військо повернулось, але тільки для того, щоб зібрати здобич.
11 Наступним був гарарієць Шамма, син Аґея. Одного разу филистимці зібрались в Лехі, де була ділянка поля, засіяна сочевицею. Коли ж Ізраїльське військо втекло від филистимців,
12 Шамма став посеред ділянки, врятував її, побивши филистимців. Господь тоді подарував велику перемогу.
13 Стосовно цих трьох з тридцяти воєначальників, то одного разу, під час жнив, вони прийшли до Давида в Адулламську печеру, коли филистимські загони отаборились у Рефаїмській Долині.
14 Давид у той час перебував у фортеці, тоді як Вифлеєм був захоплений филистимською залогою.
15 Відчуваючи спрагу, Давид сказав: О, хто б мені дав напитись води з Вифлеємської криниці, що при брамі!
16 Тоді ці три витязі прорвались крізь филистимський табір й набрали води з криниці Вифлеєма, що біля його брами: вони зачерпнули води й принесли до Давида. Але він відмовився її пити й вилив її як жертву Господу,
17 сказавши: Нехай боронить мене Господь, щоб я таке вчинив! Адже це – кров мужів, котрі, ризикуючи життям, пішли туди! І не став її пити. Ось таке вчинили ці троє хоробрих воїнів !
18 На чолі тридцятьох воєначальників стояв Авішай, брат Йоава, син Церуї. Він підняв свій спис проти трьохсот ворогів і знищив їх, – тому й прославився разом з першими трьома.
19 Із усіх тридцяти воєначальників він був найвизначнішим, тому й став головнокомандувачем війська, але до перших трьох не досягав.
20 Далі йде Беная, син Єгояди з Кавцеїла, – хоробрий муж, відомий численними мужніми подвигами. Він знищив двох могутніх Аріїлових синів з Моаву. А одного разу, коли випав сніг, він спустився в глибокий рів, де був лев, і вбив його.
21 Крім того, він убив велетня єгиптянина. В руці цього славного мужа, єгиптянина, був спис, а Беная вийшов на нього з палицею, але він вирвав списа з рук єгиптянина, і його власним списом убив його.
22 Це подвиги Бенаї, сина Єгояди, – він також був у повазі серед тридцяти лицарів.
23 Він навіть був шанований більше тридцятьох, проте з трьомапершими зрівнятись не міг. Саме його Давид поставив начальником своєї особистої охорони.
24 У числі тих тридцяти був також Асаїл, брат Йоава, та Елханан, син Дода, з Вифлеєма;
25 Шамма, хародієць, та Еліка, також хародієць;
26 Хелец, палтієць, та Іра, Іккешів син, текоєць;
27 Авіезер, анатотець, і Мевуннай, хушатієць;
28 Цалмон, ахохієць, і Магарай, нетофатієць;
29 Хелев, син Баани, нетофатієць, та Іттай, Ріваїв син з Гіви, веніямінець;
30 Беная, піратонієць, та Гіддай з Нахале-Ґааша;
31 Аві-Алвон, араватієць, і Азмавет, бахурімець;
32 Еліяхба, шаалвонієць, Яшемові сини: Йонатан і
33 Шамма, гарарійці; Ахіям, син Шарара, також гарарієць;
34 Еліфелет, Ахасбаїв син з Маахи, та Еліям, син Ахітофела, ґіллонієць;
35 Хецрай, кармелієць, і Паарай, арбієць;
36 Іґал, Натанів син із Цови та Баній, ґадієць;
37 Целек, аммонієць, та Нахарай, бееротієць, – зброєносець Йоава, сина Церуї;
38 Іра, їтрієць, та Ґареб, також їтрієць;
39 нарешті Урія, хеттеєць; – усіх разом тридцять сім.