1 Гнев Господень опять возгорелся на Израильтян, и возбудил он в них Давида сказать: пойди, исчисли Израиля и Иуду. 2 И сказал царь Иоаву военачальнику, который был при нем: пройди по всем коленам Израилевым [и Иудиным] от Дана до Вирсавии, и исчислите народ, чтобы мне знать число народа. 3 И сказал Иоав царю: Господь Бог твой да умножит столько народа, сколько есть, и еще во сто раз столько, а очи господина моего царя да увидят это ; но для чего господин мой царь желает этого дела? 4 Но слово царя Иоаву и военачальникам превозмогло; и пошел Иоав с военачальниками от царя считать народ Израильский. 5 И перешли они Иордан и остановились в Ароере, на правой стороне города, который среди долины Гадовой, к Иазеру; 6 и пришли в Галаад и в землю Тахтим-Ходши; и пришли в Дан-Яан и обошли Сидон; 7 и пришли к укреплению Тира и во все города Хивеян и Хананеян и вышли на юг Иудеи в Вирсавию; 8 и обошли всю землю и пришли чрез девять месяцев и двадцать дней в Иерусалим. 9 И подал Иоав список народной переписи царю; и оказалось, что Израильтян было восемьсот тысяч мужей сильных, способных к войне, а Иудеян пятьсот тысяч.
10 И вздрогнуло сердце Давидово после того, как он сосчитал народ. И сказал Давид Господу: тяжко согрешил я, поступив так; и ныне молю Тебя, Господи, прости грех раба Твоего, ибо крайне неразумно поступил я. 11 Когда Давид встал на другой день утром, то было слово Господа к Гаду пророку, прозорливцу Давида: 12 пойди и скажи Давиду: так говорит Господь: три наказания предлагаю Я тебе; выбери себе одно из них, которое совершилось бы над тобою. 13 И пришел Гад к Давиду, и возвестил ему, и сказал ему: избирай себе, быть ли голоду в стране твоей семь лет, или чтобы ты три месяца бегал от неприятелей твоих, и они преследовали тебя, или чтобы в продолжение трех дней была моровая язва в стране твоей? теперь рассуди и реши, что мне отвечать Пославшему меня. 14 И сказал Давид Гаду: тяжело мне очень; но пусть впаду я в руки Господа, ибо велико милосердие Его; только бы в руки человеческие не впасть мне. [И избрал себе Давид моровую язву во время жатвы пшеницы.] 15 И послал Господь язву на Израильтян от утра до назначенного времени; [и началась язва в народе] и умерло из народа, от Дана до Вирсавии, семьдесят тысяч человек. 16 И простер Ангел [Божий] руку свою на Иерусалим, чтобы опустошить его; но Господь пожалел о бедствии и сказал Ангелу, поражавшему народ: довольно, теперь опусти руку твою. Ангел же Господень был тогда у гумна Орны Иевусеянина. 17 И сказал Давид Господу, когда увидел Ангела, поражавшего народ, говоря: вот, я согрешил, я [пастырь] поступил беззаконно; а эти овцы, что сделали они? пусть же рука Твоя обратится на меня и на дом отца моего. 18 И пришел в тот день Гад к Давиду и сказал: иди, поставь жертвенник Господу на гумне Орны Иевусеянина. 19 И пошел Давид по слову Гада [пророка], как повелел Господь. 20 И взглянул Орна и увидел царя и слуг его, шедших к нему, и вышел Орна и поклонился царю лицем своим до земли. 21 И сказал Орна: зачем пришел господин мой царь к рабу своему? И сказал Давид: купить у тебя гумно для устроения жертвенника Господу, чтобы прекратилось поражение народа. 22 И сказал Орна Давиду: пусть возьмет и вознесет в жертву господин мой, царь, что ему угодно. Вот волы для всесожжения и повозки и упряжь воловья на дрова. 23 Все это, царь, Орна отдает царю. Еще сказал Орна царю: Господь Бог твой да будет милостив к тебе! 24 Но царь сказал Орне: нет, я заплачу́ тебе, что сто́ит, и не вознесу Господу Богу моему, жертвы, взятой даром. И купил Давид гумно и волов за пятьдесят сиклей серебра. 25 И соорудил там Давид жертвенник Господу и принес всесожжения и мирные жертвы. [После Соломон распространил жертвенник, потому что он мал был.] И умилостивился Господь над страною, и прекратилось поражение Израильтян.
Перепис населення Ізраїля та Юди
1 Знову запалав Господній гнів на Ізраїль, спонукаючи проти нього (Ізраїлю) Давида , й закликаючи: Іди й перерахуй Ізраїль та Юду!
2 Тоді цар сказав Йоаву, воєначальнику всього війська, що був при ньому: Пройди через усі Ізраїлеві племена, від Дана і до Вірсавії, зроби перепис населення, аби я знав загальну чисельність народу!
3 Але Йоав сказав цареві: Нехай Господь, твій Бог, додасть до народу ще стільки, скільки їх є, і намножить їх стократно, і нехай очі мого володаря, царя, це побачать! Але для чого, мій володар, цар, забажав цього?
4 Проте слово царя переважило докази Йоава, підтримані також іншими воєначальниками, тому Йоав разом з воєначальниками вирушив в ім’я царя провадити перепис Ізраїльського народу.
5 Вони переправились через Йордан, і розташувались в Ароері з південного боку міста, що лежить у долині Ґад, після чого перейшли до Язера.
6 Потім пішли до Гілеаду і в край Тахтім-Ходші (хеттейців ); далі подались до Дан-Яана, та в околиці Сидона.
7 Вони прибули до тирської фортеці, й обійшли всі міста гіввійців та ханаанців. Звідти вирушили на південь Юдеї, аж до самої Вірсавії.
8 Таким чином вони обійшли всю країну, й через дев’ять місяців і двадцять днів вони повернулись у Єрусалим.
9 Тож Йоав подав цареві результати перепису населення. В Ізраїлі виявилось вісімсот тисяч чоловіків, здатних володіти мечем, а в Юдеї було п’ятсот тисяч боєздатних мужів.
Покарання за гріх Давида
10 Але після того як Давид зробив перепис народу, він відчув внутрішню сердечну тривогу. Тому Давид сказав Господу: Я тяжко згрішив тим, що зробив таке! І тепер, Господи, прости гріх Твого слуги, адже я вчинив дуже нерозумно!
11 І коли Давид встав наступного ранку, було Господнє слово до пророка Ґада, Давидового провидця, такого змісту:
12 Піди й скажи Давидові, що говорить Господь: Пропоную на твій розсуд три лиха, – вибери одне з них, і Я вчиню за твоїм бажанням.
13 Отже, Ґад прийшов до Давида, й розповів йому про все, сказавши: Обирай, чи має настати в твоїй країні сім років голоду , чи волієш три місяці втікати від своїх ворогів, які переслідуватимуть тебе, чи буде три дні моровиці в твоїй країні? Тож подумай і вирішуй, що маю відповісти Тому, Хто мене послав.
14 І Давид промовив до Ґада: Мені дуже важко! Але краще вже потрапити у руки Господа, оскільки Його милосердя дуже велике; в руки ж людей не бажаю попадати!
15 Тож Господь послав на Ізраїль моровицю від самого ранку аж до призначеного часу; тож померло людей, від Дана й до Вірсавії сімдесят тисяч чоловік…
16 Ангел смерті простягнув свою руку і в бік Єрусалима, щоб його спустошити, але Господь змилосердився щодо подальшого лиха, та сказав ангелові, який нищив народ: Досить! Опусти свою руку! В той час Господній ангел якраз перебував біля току євусейця Аравни (Орни ).
17 Коли в той час Давид побачив ангела, котрий нищив народ, то промовив до Господа: Це ж я згрішив, і це моя провина, а ці вівці, – що вони зробили? Тож нехай Твоя рука обернеться проти мене та проти родини мого батька!
Жертовник на току Аравни
18 Того ж дня прийшов до Давида пророк Ґад, і сказав до нього: Йди й споруди Господу жертовник на току євусейця Аравни!
19 І пішов Давид за словом Ґада, зробити як наказав Господь.
20 Виглянувши, Аравна побачив царя з його слугами, що наближались до нього. Аравна вийшов і вклонився долілиць перед царем.
21 Аравна запитав: Чому це мій володар, цар, завітав до свого слуги? Давид відповів: Я хочу купити в тебе тік, аби спорудити на ньому жертовник Господу, щоб нарешті, зупинилась моровиця в народі!
22 Аравна відповів Давидові: Нехай мій володар, цар, забирає і приносить у жертву все, що йому подобається. Ось і воли на жертву всепалення, а молотильний вал і упряж (ярма ) для волів, – на дрова!
23 Все це Аравна віддає цареві. Далі Аравна сказав царю: Нехай Господь, твій Бог, прийме твою жертву!
24 Але цар відповів Аравні: Ні, я все-таки усе це хочу викупити в тебе за гроші. Не буду ж я приносити жертву всепалення Господу, моєму Богові, яка мені нічого не коштує! Отже, Давид придбав тік і волів за п’ятдесят шеклів срібла.
25 Давид спорудив там жертовник Господу й приніс жертви всепалення та мирні жертви . Господь почув благання, змилосердився над країною, і моровиця в Ізраїлі припинилась.