1 И пришли все колена Израилевы к Давиду в Хеврон и сказали: вот, мы — кости твои и плоть твоя; 2 еще вчера и третьего дня, когда Саул царствовал над нами, ты выводил и вводил Израиля; и сказал Господь тебе: «ты будешь пасти народ Мой Израиля и ты будешь вождем Израиля». 3 И пришли все старейшины Израиля к царю в Хеврон, и заключил с ними царь Давид завет в Хевроне пред Господом; и помазали Давида в царя над [всем] Израилем.
4 Тридцать лет было Давиду, когда он воцарился; царствовал сорок лет. 5 В Хевроне царствовал над Иудою семь лет и шесть месяцев, и в Иерусалиме царствовал тридцать три года над всем Израилем и Иудою. 6 И пошел царь и люди его на Иерусалим против Иевусеев, жителей той страны; но они говорили Давиду: «ты не войдешь сюда; тебя отгонят слепые и хромые», — это значило: «не войдет сюда Давид». 7 Но Давид взял крепость Сион: это — город Давидов. 8 И сказал Давид в тот день: всякий, убивая Иевусеев, пусть поражает копьем и хромых и слепых, ненавидящих душу Давида. Посему и говорится: слепой и хромой не войдет в дом [Господень]. 9 И поселился Давид в крепости, и назвал ее городом Давидовым, и обстроил кругом от Милло и внутри. 10 И преуспевал Давид и возвышался, и Господь Бог Саваоф был с ним.
11 И прислал Хирам, царь Тирский, послов к Давиду и кедровые деревья и плотников и каменщиков, и они построили дом Давиду. 12 И уразумел Давид, что Господь утвердил его царем над Израилем и что возвысил царство его ради народа Своего Израиля. 13 И взял Давид еще наложниц и жен из Иерусалима, после того, как пришел из Хеврона. 14 И родились еще у Давида сыновья и дочери. И вот имена родившихся у него в Иерусалиме: Самус, и Совав, и Нафан, и Соломон, 15 и Евеар, и Елисуа, и Нафек, и Иафиа, 16 и Елисама, и Елидае, и Елифалеф, [Самае, Иосиваф, Нафан, Галамаан, Иеваар, Феисус, Елифалаф, Нагев, Нафек, Ионафан, Леасамис, Ваалимаф и Елифааф].
17 Когда Филистимляне услышали, что Давида помазали на царство над Израилем, то поднялись все Филистимляне искать Давида. И услышал Давид и пошел в крепость. 18 А Филистимляне пришли и расположились в долине Рефаим. 19 И вопросил Давид Господа, говоря: идти ли мне против Филистимлян? предашь ли их в руки мои? И сказал Господь Давиду: иди, ибо Я предам Филистимлян в руки твои. 20 И пошел Давид в Ваал-Перацим и поразил их там, и сказал Давид: Господь разнес врагов моих предо мною, как разносит вода. Посему и месту тому дано имя Ваал-Перацим. 21 И оставили там [Филистимляне] истуканов своих, а Давид с людьми своими взял их [и велел сжечь их в огне]. 22 И пришли опять Филистимляне и расположились в долине Рефаим. 23 И вопросил Давид Господа, [идти ли мне против Филистимлян, и предашь ли их в руки мои?] И Он отвечал ему: не выходи навстречу им, а зайди им с тылу и иди к ним со стороны тутовой рощи; 24 и когда услышишь шум как бы идущего по вершинам тутовых дерев, то двинься, ибо тогда пошел Господь пред тобою, чтобы поразить войско Филистимское. 25 И сделал Давид, как повелел ему Господь, и поразил Филистимлян от Гаваи до Газера.
Давида помазали царем над усім Ізраїлем
1 Після цих подій всі Ізраїлеві племена прибули до Давида в Хеврон і промовили такі слова: Ось ми – твоя кістка і твоє тіло!
2 Ще у ті часи, коли Саул був нашим царем, ти був тим, котрий виводив Ізраїль у військові походи і приводив. Ще тоді Господь сказав тобі: Ти будеш пасти народ Мій, Ізраїль, і станеш володарем над Ізраїлем!
3 Отже, всі Ізраїлеві старійшини прибули до царя в Хеврон, і цар Давид уклав з ними в Хевроні Заповіт перед Господом, після чого вони помазали Давида царем над Ізраїлем.
4 Давидові було тридцять років, коли він став царем, і царював він сорок років.
5 Сім років і шість місяців він царював над Юдою в Хевроні, і тридцять три роки владарював у Єрусалимі над усім Ізраїлем і Юдою.
Давид захоплює Єрусалим
6 Одного разу цар зі своїм військом пішов на Єрусалим проти євусейців, що жили в тім краю. Вони переказували Давидові, мовляв: Ти не ввійдеш сюди, бо навіть сліпі та кульгаві воюватимуть проти тебе. А це означало: Давид ніколи сюди не вступить!
7 І все ж Давид заволодів фортецею Сіон, – тепер це Місто Давида.
8 А було все так : Того дня Давид сказав: Той, хто вдарить євусейця, пробравшись через канал водопроводу , той знищить отих сліпих і кульгавих, яких зненавиділа душа Давида ! Тому й говорять: Сліпі та криві не ввійдуть до Храму.
9 Отже, Давид поселився в твердині (фортеці ), і назвав її Містом Давида. Пізніше Давид відбудувавмісто й навколишні стіни від фортеці Мілло й до середини.
10 З часом Давид ставав дедалі могутнішим, і Господь, Бог Саваот, був із ним.
11 Якось тирський цар Хірам надіслав до Давида послів, які доставили кедрове дерево разом з будівничими: столярами й майстрами-каменярами для зведення стін. Вони й спорудили Давидові власний палац.
12 Давид ще раз пересвідчився, що це Господь поставив його царем над Ізраїлем, і звеличив його царство заради Свого народу Ізраїлю.
Інші сини та доньки Давида
13 Після переселення з Хеврона, Давид узяв собі ще наложниць і дружин з Єрусалима, котрі також народили Давидові синів і дочок.
14 Ось імена тих, котрі йому народились в Єрусалимі: Шаммуа, Шовав, Натан і Соломон;
15 Їбхар, Елішуа, Нефеґ і Яфіа;
16 Елішама, Еліяда та Еліфалет.
Поразка филистимців
17 Коли ж филистимці дізнались, що Давид помазаний царем над Ізраїлем, то все филистимське військо вирушило, аби знайти Давида. Дізнавшись про це, Давид перейшов у фортецю.
18 Прибувши, филистимці отаборились у Рефаїмській Долині.
19 Тоді Давид звернувся до Господа з запитанням: Чи виступати мені проти филистимців, і чи віддаси їх у мої руки? І Господь відповів Давидові: Виступай, адже Я, безперечно, віддам филистимське військо в твої руки!
20 Тож Давид вирушив до Ваал-Пераціма. Там Давид ущент розбив їх, промовивши: Господь зробив серед моїх ворогів переді мною пролом, як проривають води! Тому й назване те місце: Ваал-Перацім (Поразка ).
21 Филистимці навіть полишали там своїх божків, які Давид і його воїни забрали.
22 Проте через якийсь час филистимці знову прийшли й отаборились у Рефаїмській Долині.
23 Тому Давид знову запитав Господа, а Він відповів: Не йди на них прямо, а обійди їх з тилу, – напади на них зі сторони бальзамових дерев!
24 Отже, коли почуєш відгомін приглушених кроків по верхів’ях бальзамових дерев, тоді виступай, – це означатиме, що Господь йде перед тобою, аби знищити табір филистимців!
25 Давид зробив так, як йому наказав Господь. Тож він громив филистимців від Гіви й аж до повороту на Ґезер.