1 Сии суть слова, которые говорил Моисей всем Израильтянам за Иорданом в пустыне на равнине против Суфа, между Фараном и Тофелом, и Лаваном, и Асирофом, и Дизагавом, 2 в расстоянии одиннадцати дней пути от Хорива, по дороге от горы Сеир к Кадес-Варни. 3 Сорокового года, одиннадцатого месяца, в первый [день] месяца говорил Моисей [всем] сынам Израилевым все, что заповедал ему Господь о них. 4 По убиении им Сигона, царя Аморрейского, который жил в Есевоне, и Ога, царя Васанского, который жил в Аштерофе в Едреи, 5 за Иорданом, в земле Моавитской, начал Моисей изъяснять закон сей и сказал: 6 Господь, Бог наш, говорил нам в Хориве и сказал: «полно вам жить на горе сей! 7 обратитесь, отправьтесь в путь и пойдите на гору Аморреев и ко всем соседям их, на равнину, на гору, на низкие места и на южный край и к берегам моря, в землю Ханаанскую, и к Ливану, даже до реки великой, реки Евфрата; 8 вот, Я даю вам землю сию, пойдите, возьмите в наследие землю, которую Господь с клятвою обещал дать отцам вашим, Аврааму, Исааку и Иакову, им и потомству их». 9 И я сказал вам в то время: не могу один водить вас; 10 Господь, Бог ваш, размножил вас, и вот, вы ныне многочисленны, как звезды небесные; 11 Господь, Бог отцов ваших, да умножит вас в тысячу крат против того, сколько вас теперь , и да благословит вас, как Он говорил вам: 12 как же мне одному носить тягости ваши, бремена ваши и распри ваши? 13 изберите себе по коленам вашим мужей мудрых, разумных и испытанных, и я поставлю их начальниками вашими. 14 Вы отвечали мне и сказали: хорошее дело велишь ты сделать. 15 И взял я главных из колен ваших, мужей мудрых, [разумных] и испытанных, и сделал их начальниками над вами, тысяченачальниками, стоначальниками, пятидесятиначальниками, десятиначальниками и надзирателями по коленам вашим. 16 И дал я повеление судьям вашим в то время, говоря: выслушивайте братьев ваших и судите справедливо, как брата с братом, так и пришельца его; 17 не различайте лиц на суде, как малого, так и великого выслушивайте: не бойтесь лица человеческого, ибо суд — дело Божие; а дело, которое для вас трудно, доводите до меня, и я выслушаю его. 18 И дал я вам в то время повеления обо всем, что надлежит вам делать. 19 И отправились мы от Хорива, и шли по всей этой великой и страшной пустыне, которую вы видели, по пути к горе Аморрейской, как повелел Господь, Бог наш, и пришли в Кадес-Варни. 20 И сказал я вам: вы пришли к горе Аморрейской, которую Господь, Бог наш, дает нам; 21 вот, Господь, Бог твой, отдает тебе землю сию, иди, возьми ее во владение, как говорил тебе Господь, Бог отцов твоих, не бойся и не ужасайся. 22 Но вы все подошли ко мне и сказали: пошлем пред собою людей, чтоб они исследовали нам землю и принесли нам известие о дороге, по которой идти нам, и о городах, в которые идти нам. 23 Слово это мне понравилось, и я взял из вас двенадцать человек, по одному человеку от [каждого] колена. 24 Они пошли, взошли на гору и дошли до долины Есхол, и обозрели ее; 25 и взяли в руки свои плодов земли и доставили нам, и принесли нам известие и сказали: хороша земля, которую Господь, Бог наш, дает нам. 26 Но вы не захотели идти и воспротивились повелению Господа, Бога вашего, 27 и роптали в шатрах ваших и говорили: Господь, по ненависти к нам, вывел нас из земли Египетской, чтоб отдать нас в руки Аморреев и истребить нас; 28 куда мы пойдем? братья наши расслабили сердце наше, говоря: народ тот более, [многочисленнее] и выше нас, города там большие и с укреплениями до небес, да и сынов Енаковых видели мы там. 29 И я сказал вам: не страшитесь и не бойтесь их; 30 Господь, Бог ваш, идет перед вами; Он будет сражаться за вас, как Он сделал с вами в Египте, пред глазами вашими, 31 и в пустыне сей, где, как ты видел, Господь, Бог твой, носил тебя, как человек носит сына своего, на всем пути, которым вы проходили, до пришествия вашего на сие место. 32 Но и при этом вы не верили Господу, Богу вашему, 33 Который шел перед вами путем — искать вам места, где остановиться вам, ночью в огне, чтобы указывать вам дорогу, по которой идти, а днем в облаке. 34 И Господь [Бог] услышал слова ваши, и разгневался, и поклялся, говоря: 35 никто из людей сих, из сего злого рода, не увидит доброй земли, которую Я клялся дать отцам вашим; 36 только Халев, сын Иефонниин, увидит ее; ему дам Я землю, по которой он проходил, и сынам его, за то, что он повиновался Господу. 37 И на меня прогневался Господь за вас, говоря: и ты не войдешь туда; 38 Иисус, сын Навин, который при тебе, он войдет туда; его утверди, ибо он введет Израиля во владение ею; 39 дети ваши, о которых вы говорили, что они достанутся в добычу врагам , и сыновья ваши, которые не знают ныне ни добра, ни зла, они войдут туда, им дам ее, и они овладеют ею; 40 а вы обратитесь и отправьтесь в пустыню по дороге к Чермному морю. 41 И вы отвечали тогда и сказали мне: согрешили мы пред Господом, [Богом нашим,] пойдем и сразимся, как повелел нам Господь, Бог наш. И препоясались вы, каждый ратным оружием своим, и безрассудно решились взойти на гору. 42 Но Господь сказал мне: скажи им: не всходите и не сражайтесь, потому что нет Меня среди вас, чтобы не поразили вас враги ваши. 43 И я говорил вам, но вы не послушали и воспротивились повелению Господню и по упорству своему взошли на гору. 44 И выступил против вас Аморрей, живший на горе той, и преследовали вас так, как делают пчелы, и поражали вас на Сеире до самой Хормы. 45 И возвратились вы и плакали пред Господом, но Господь не услышал вопля вашего и не внял вам. 46 И пробыли вы в Кадесе много времени, сколько времени вы там были.
Мойсей нагадує про наказ захопити ханаанський край
1 Ці слова Мойсей промовив до всього Ізраїлю за Йорданом, у пустелі, на рівнині, напроти Суфа, поміж Параном, Тофелом, Лаваном, Гацеротом та Ді-Загавом.
2 Від Хориву до Кадеш Барнеа одинадцять днів ходьби через нагір’я Сеіру.
3 Сорокового року, одинадцятого місяця, першого дня місяця, Мойсей оповів усім Ізраїльтянам усе, що Господь сказав йому щодо них.
4 Після того як він розгромив Сіхона, царя аморейців, який мешкав у Хешбоні, та Оґа, царя Башану, який жив у Аштароті в Едреї,
5 у землі Моав, за Йорданом, Мойсей почав викладати цей закон наступними словами.
6 Господь, наш Бог, промовив до нас на Хориві й сказав: Годі вам перебувати біля цієї гори!
7 Збирайтеся, вирушайте і йдіть у напрямку аморейських гір та всіх його сусідів, що мешкають на рівнинах, на узгір’ях і в долинах, на південь і на морське узбережжя, у землі ханаанців та в Ліван, і аж до великої ріки Євфрат.
8 Ось Я віддав вам цю землю. Увійдіть туди і заволодійте краєм, про який присягався Господь вашим батькам: Авраамові, Ісаакові та Якову, обіцяючи дати їм та їхнім нащадкам після них.
Призначення суддів
9 Того часу я звернувся до вас і сказав: Я вже не можу носити вас сам.
10 Господь, ваш Бог, розмножив вас так, що сьогодні вас так багато, як зір на небі!
11 Нехай же Господь, Бог ваших батьків, додасть до вас у тисячу разів більше, ніж вас є зараз , і нехай поблагословить вас, як Він пообіцяв вам.
12 Але як я сам зможу нести цей тягар – ваші клопоти та ваші суперечки?
13 Тож знайдіть серед себе мудрих, розсудливих та досвідчених мужів у кожному вашому племені, і я призначу їх очільниками над вами.
14 Тоді ви відповіли мені й сказали: Добре діло ти радиш нам зробити.
15 Тож я взяв головних у ваших племенах, мужів мудрих та досвідчених, і поставив їх очільниками над вами – тисячниками, сотниками, півсотниками, десятниками, а також головами ваших племен.
16 Того часу я сказав вашим суддям такі слова: Вислуховуйте ваших братів і справедливо звершуйте судочинство в справах між будь-яким чоловіком і його братом, або з його приходцем.
17 На суді будьте неупередженими, вислуховуйте однаково , як малого, так і великого, не бійтесь жодної людської особи, адже суд – діло Боже. Якщо якась справа буде для вас надто складною, передайте мені, і я її вислухаю.
18 Тоді я також заповів вам усі настанови, які ви маєте виконувати.
Оглядини обіцяної Богом землі
19 Отже , ми вирушили від Хориву і перейшли усю ту велику і страшну пустелю, яку ви бачили дорогою до аморейського узгір’я, як Господь, наш Бог, звелів нам, і прибули до Кадеш-Барнеа.
20 І я сказав вам: Ви прийшли до аморейського узгір’я, яке Господь, наш Бог, дає нам.
21 Погляньте, Господь, ваш Бог, віддав вам цю землю, що перед вами. Тож ідіть, заволодійте нею , як Господь, Бог ваших батьків, сказав вам. Не бійтеся і не жахайтесь.
22 Тоді ви всі прийшли до мене і сказали: Пошлемо поперед себе людей, нехай вони оглянуть для нас ту землю і принесуть для нас інформацію про дорогу, якою маємо рухатись, та про міста, в які маємо ввійти.
23 Сподобалась мені ваша порада, тому я вибрав з-поміж вас дванадцять мужів – по одному чоловікові з кожного племені.
24 Вони негайно вирушили, пройшли узгір’я й дійшли до долини Ешкол і обстежили її.
25 Відтак взяли з собою дещо з плодів тієї землі й принесли до нас. Звітуючи перед нами, вони казали: Добра та земля, яку Господь, наш Бог, дає нам!
Опір Божому велінню
26 Але ж ви не захотіли йти і вчинили опір велінню Господа, вашого Бога.
27 Ви нарікали у своїх наметах і казали: Господь вивів нас з єгипетського краю з ненависті до нас , аби видати нас у руки аморейців, на наше знищення.
28 Куди ж ми йдемо? Наші брати ослабили наші серця, кажучи: Народ той численніший, перевершує нас у кількості. Їхні міста великі з фортецями під самі небеса! Навіть нащадків велетнів ми там бачили!
29 Тоді я сказав вам: Не лякайтеся, не бійтеся їх!
30 Господь, ваш Бог, Який іде перед вами, воюватиме за вас так само, як Він учинив із вами на ваших очах в єгипетському краю,
31 а також у пустелі, де ви бачили, як Господь, ваш Бог, носив вас, як батько носить свою дитину, упродовж усієї дороги, яку ви пройшли, аж поки дійшли до цього місця.
32 Незважаючи на все це, ви не повірили Господу, вашому Богові,
33 Який ішов попереду вас під час подорожі, щоб знайти для вас місце для чергового таборування. Він був з вами вночі у вогні, показуючи вам дорогу, якою маєте йти, а також удень – у хмарі.
Покарання за непослух
34 Господь почув ваші слова, розгнівався і заприсягнувся в таких словах:
35 Ніхто з людей цього злого покоління не побачить доброї землі, яку Я поклявся дати вашим батькам,
36 за винятком Халева, сина Єфунея. Він один побачить її. Йому та його нащадкам Я дам землю, по якій він ходив, тому що він постійно тримався Господа.
37 Через вас Господь розгнівався і на мене, кажучи: Ти також туди не ввійдеш!
38 Натомість туди ввійде Ісус, син Навина, який з тобою! Підбадьор його, бо саме він передасть землю в спадщину Ізраїлю.
39 Ввійдуть також і ваші діти, про яких ви говорили, що вони стануть здобиччю, – ваші діти, які сьогодні ще не вміють відрізняти добра від зла, – вони туди ввійдуть. Їм Я її віддам, і вони заволодіють нею.
40 Ви ж повертайтесь назад і вирушайте в пустелю у напрямку до Червоного моря.
41 Тоді ви відповіли мені й сказали: Згрішили ми перед Господом. Ми вирушимо і будемо воювати, як звелів нам Господь, наш Бог. А коли багато з вас зі зброєю в руках наважилися піднятися на гору,
42 Господь звелів мені сказати вам: Не вирушайте і не вступайте в бій, оскільки Мене не буде серед вас, щоб ви не були розгромлені вашими ворогами!
43 І хоч я говорив вам це , та ви мене не послухали. Ви знову пішли всупереч Господньому велінню і посміли підніматись на гору.
44 Та виступили проти вас аморейці, які мешкали на тому нагір’ї. Вони погналися за вами, як роблять бджоли, і громили вас від Сеіру й аж до Горми.
45 Повернувшись, ви плакали перед Господом, але Господь вже не слухав вашого волання і не звернув на вас уваги.
46 Так ви замешкали в Кадеші багато днів. Довго ви там перебували…