1 В то время сказал мне Господь: вытеши себе две скрижали каменные, подобные первым, и взойди ко Мне на гору, и сделай себе деревянный ковчег; 2 и Я напишу на скрижалях те слова, которые были на прежних скрижалях, которые ты разбил; и положи их в ковчег. 3 И сделал я ковчег из дерева ситтим, и вытесал две каменные скрижали, как прежние, и пошел на гору; и две сии скрижали были в руках моих. 4 И написал Он на скрижалях, как написано было прежде, те десять слов, которые изрек вам Господь на горе из среды огня в день собрания, и отдал их Господь мне. 5 И обратился я, и сошел с горы, и положил скрижали в ковчег, который я сделал, чтоб они там были, как повелел мне Господь. 6 И сыны Израилевы отправились из Беероф-Бене-Яакана в Мозер; там умер Аарон и погребен там, и стал священником вместо него сын его Елеазар. 7 Оттуда отправились в Гудгод, из Гудгода в Иотвафу, в землю, где потоки вод. 8 В то время отделил Господь колено Левиино, чтобы носить ковчег завета Господня, предстоять пред Господом, служить Ему [и молиться] и благословлять именем Его, как это продолжается до сего дня; 9 потому нет левиту части и удела с братьями его: Сам Господь есть удел его, как говорил ему Господь, Бог твой. 10 И пробыл я на горе, как и в прежнее время, сорок дней и сорок ночей; и послушал меня Господь и на сей раз, [и] не восхотел Господь погубить тебя; 11 и сказал мне Господь: встань, пойди в путь пред народом [сим]; пусть они пойдут и овладеют землею, которую Я клялся отцам их дать им. 12 Итак, Израиль, чего требует от тебя Господь, Бог твой? Того только, чтобы ты боялся Господа, Бога твоего, ходил всеми путями Его, и любил Его, и служил Господу, Богу твоему, от всего сердца твоего и от всей души твоей, 13 чтобы соблюдал заповеди Господа [Бога твоего] и постановления Его, которые сегодня заповедую тебе, дабы тебе было хорошо. 14 Вот у Господа, Бога твоего, небо и небеса небес, земля и все, что на ней; 15 но только отцов твоих принял Господь и возлюбил их, и избрал вас, семя их после них, из всех народов, как ныне видишь . 16 Итак, обрежьте крайнюю плоть сердца вашего и не будьте впредь жестоковыйны; 17 ибо Господь, Бог ваш, есть Бог богов и Владыка владык, Бог великий, сильный и страшный, Который не смотрит на лица и не берет даров, 18 Который дает суд сироте и вдове, и любит пришельца, и дает ему хлеб и одежду. 19 Люби́те и вы пришельца, ибо сами были пришельцами в земле Египетской. 20 Господа, Бога твоего, бойся [и] Ему [одному] служи, и к Нему прилепись и Его именем клянись: 21 Он хвала твоя и Он Бог твой, Который сделал с тобою те великие и страшные дела , какие видели глаза твои; 22 в семидесяти [пяти] душах пришли отцы твои в Египет, а ныне Господь, Бог твой, сделал тебя многочисленным, как звезды небесные.
Виготовлення нових кам’яних скрижалей та Ковчегу
1 Тоді Господь сказав мені: Витеши собі дві кам’яні таблиці, як були попередні, і піднімися до Мене на гору. Виготов собі також дерев’яний Ковчег.
2 А Я напишу на тих таблицях слова, що були на попередніх скрижалях, які ти розбив, і ти покладеш їх у Ковчег.
3 Тож я виготовив Ковчег із дерева акації, витесав дві кам’яні таблиці, такі як попередні, і з тими двома скрижалями в своїх руках я піднявся на гору.
4 І Він написав на скрижалях те, що було написано раніше, – десятислів’я , які Господь оголосив вам на горі з-посеред вогню у день зборів. І Господь дав їх мені.
5 Обернувшись, я зійшов з гори і поклав Скрижалі в Ковчег, який я виготовив. І вони там залишались, як Господь мені звелів.
Смерть Аарона
6 Ізраїльтяни вирушили з Беерота-Бене-Яакана до Мосери. Там помер Аарон і там був похований, а замість нього священиком став його син Елеазар.
7 Звідти вирушили до Ґудґоди, а з Ґудґоди до Йотбати – краю водних потоків.
8 Того часу Господь відокремив плем’я Левія для носіння Ковчега Господнього Заповіту, аби вони перебували перед Господом, служили йому і благословляли від Його Імені, як вони роблять аж до цього дня.
9 Тому в Левія немає частки та спадщини серед його братів. Сам Господь є його спадщиною, як і сказав йому Господь, твій Бог.
10 Я залишався на горі сорок днів та сорок ночей, як і попереднього разу. Господь вислухав мене й цього разу. Господь вирішив вас не знищувати.
11 Після цього Господь сказав мені: Вставай і вирушай у дорогу на чолі народу. Нехай вони йдуть і заволодіють землею, про яку Я присягався їхнім батькам, що дам їм.
Що вимагає Господь
12 А тепер, Ізраїлю, що Господь, твій Бог, вимагає від тебе? Лише того, щоб ти шанував Господа, свого Бога, ходив усіма Його дорогами, любив Його й служив Господу, своєму Богові, від усього свого серця і з усієї своєї душі,
13 дотримуючись Заповідей Господа і Його постанов, які я тобі сьогодні заповідаю, для твого добра.
14 Адже небо й небеса небес, земля і все, що на ній, належать Господу, твоєму Богові.
15 Однак Господь уподобав виявити особливу любов до твоїх прабатьків, а після них з усіх народів обрав вас, їхніх нащадків, як це є сьогодні.
16 Обріжте ваше необрізане серце, і більше не будьте твердошиїми.
17 Адже Господь, ваш Бог, є Богом богів і Владикою владик. Він – Бог великий, потужний і страшний, Котрий не зважає на особу і не бере подарунків.
18 Він визначає справедливість сироті та вдовиці й милує приходця, даючи йому хліб та одяг.
19 Тож і ви любіть приходців, оскільки самі були приходцями в єгипетському краю.
20 Боятимешся Господа, свого Бога, Йому служитимеш, Його триматимешся і Його Іменем присягатимешся.
21 Він – твоя похвала і Він – твій Бог, Який здійснив на очах у тебе ці великі й страшні справи.
22 Твої прабатьки прийшли в Єгипет у кількості сімдесяти душ; тепер же Господь, твій Бог, учинив тебе численним народом, як зорі на небі!