1 Когда ты выйдешь на войну против врага твоего и увидишь коней и колесницы [и] народа более, нежели у тебя, то не бойся их, ибо с тобою Господь Бог твой, Который вывел тебя из земли Египетской. 2 Когда же приступаете к сражению, тогда пусть подойдет священник, и говорит народу, 3 и скажет ему: слушай, Израиль! вы сегодня вступаете в сражение с врагами вашими, да не ослабеет сердце ваше, не бойтесь, не смущайтесь и не ужасайтесь их, 4 ибо Господь Бог ваш идет с вами, чтобы сразиться за вас с врагами вашими [и] спасти вас. 5 Надзиратели же пусть объявят народу, говоря: кто построил новый дом и не обновил его, тот пусть идет и возвратится в дом свой, дабы не умер на сражении, и другой не обновил его; 6 и кто насадил виноградник и не пользовался им, тот пусть идет и возвратится в дом свой, дабы не умер на сражении, и другой не воспользовался им; 7 и кто обручился с женою и не взял ее, тот пусть идет и возвратится в дом свой, дабы не умер на сражении, и другой не взял ее. 8 И еще объявят надзиратели народу, и скажут: кто боязлив и малодушен, тот пусть идет и возвратится в дом свой, дабы он не сделал робкими сердца братьев его, как его сердце. 9 Когда надзиратели скажут все это народу, тогда должно поставить военных начальников в вожди народу.
10 Когда подойдешь к городу, чтобы завоевать его, предложи ему мир; 11 если он согласится на мир с тобою и отворит тебе ворота , то весь народ, который найдется в нем, будет платить тебе дань и служить тебе; 12 если же он не согласится на мир с тобою и будет вести с тобою войну, то осади его, 13 и когда Господь Бог твой предаст его в руки твои, порази в нем весь мужеский пол острием меча; 14 только жен и детей и скот и всё, что в городе, всю добычу его возьми себе и пользуйся добычею врагов твоих, которых предал тебе Господь Бог твой; 15 так поступай со всеми городами, которые от тебя весьма далеко, которые не из числа городов народов сих. 16 А в городах сих народов, которых Господь Бог твой дает тебе во владение, не оставляй в живых ни одной души, 17 но предай их заклятию: Хеттеев и Аморреев, и Хананеев, и Ферезеев, и Евеев, и Иевусеев, [и Гергесеев,] как повелел тебе Господь Бог твой, 18 дабы они не научили вас делать такие же мерзости, какие они делали для богов своих, и дабы вы не грешили пред Господом Богом вашим. 19 Если долгое время будешь держать в осаде [какой-нибудь] город, чтобы завоевать его и взять его, то не порти дерев его, от которых можно питаться, и не опустошай окрестностей, ибо дерево на поле не человек, чтобы могло уйти от тебя в укрепление; 20 только те дерева, о которых ты знаешь, что они ничего не приносят в пищу, можешь портить и рубить, и строить укрепление против города, который ведет с тобою войну, доколе не покоришь его.
Настанови про ведення війни
1 Якщо ти вирушиш на війну проти своїх ворогів і побачиш коней та колісниці, – військо, численніше від твого, – то не бійся їх, адже з тобою Господь, твій Бог, Котрий вивів тебе з єгипетського краю.
2 Перед тим як вступати в бій, нехай виступить священик з промовою до народу,
3 говорячи до них: Слухай, Ізраїлю! Ви сьогодні вступаєте в битву проти ваших противників. Нехай ваш дух не занепадає, не бійтеся, не тривожтесь і не тремтіть перед ними,
4 адже Господь, ваш Бог, іде з вами, щоб воювати за вас з вашими ворогами та врятувати вас.
5 Відтак промовлять до воїнів урядники, кажучи: Якщо хтось з вас збудував новий дім, але ще не справив входин до нього, нехай іде та повернеться до свого дому, аби не загинув у бою, а інший чоловік не справляв входин до нього.
6 Якщо хтось посадив виноградник, але ще не скористався ним, нехай повернеться до свого дому, аби не загинув у бою, а хтось інший не скористався ним.
7 А може хтось засватав жінку, але ще не взяв її за дружину , нехай іде та повернеться до свого дому, аби не загинув у бою, а хтось інший не взяв її.
8 Продовжуючи промовляти до народу, нехай урядовці спитають: Чи є тут хтось боязливий, або полохливий серцем? Нехай іде та повертається до свого дому, аби не наганяв страху в серця своїх братів, як у його серці.
9 Після того як урядники закінчать промовляти до народу, то поставлять воєначальників на чолі військових підрозділів.
10 Коли наблизишся до якогось міста, щоб воювати з ним, то спочатку запропонуєш йому мир.
11 Якщо воно відповість тобі миром і відкриє тобі ворота , то всі мешканці, які живуть у ньому, стануть тобі платниками данини і служитимуть тобі.
12 Але якщо воно не укладе мирної угоди з тобою і вступить з тобою у бій, то візьмеш його в облогу.
13 Коли ж Господь, твій Бог, видасть його у твої руки, то ти знищиш усіх його чоловіків мечем,
14 а жінок та дітей, худобу і все, що буде в тому місті, усю здобич його, забереш собі і користуватимешся харчовими запасами своїх ворогів, яких Господь, твій Бог, видав тобі.
15 Так чинитимеш з усіма містами, які дуже далеко від тебе і не належать до міст тутешніх народів.
16 Що ж до міст цих народів, які Господь, твій Бог, дає тобі у володіння, то не залишиш живою жодної душі.
17 Неодмінно віддаси їх на закляття, зокрема, хеттейців, аморейців, ханаанців, періззейців, гіввійців та євусейців, як Господь, твій Бог, звелів тобі.
18 Аби вони не навчили вас чинити всі ті гидоти, які вони чинили перед своїми богами, і ви не згрішили перед Господом, своїм Богом.
19 Якщо триматимеш в облозі якесь місто довгий час, воюючи проти нього, щоб його здобути, то не знищуй його дерев, застосовуючи до них сокиру, оскільки живитимешся з них; тому не вирубуй їх. Хіба польове дерево – людина, щоб могло сховатись від тебе в укріпленні?
20 Лише ті дерева, про які ти знаєш, що вони не їстівні дерева, такі можеш нищити, зрубувати і будувати укріплення проти міста, яке провадить з тобою війну, доки його не підкориш.