1 Вот имена сынов Израилевых, которые вошли в Египет с Иаковом [отцом их], вошли каждый со [всем] домом своим: 2 Рувим, Симеон, Левий и Иуда, 3 Иссахар, Завулон и Вениамин, 4 Дан и Неффалим, Гад и Асир. 5 Всех же душ, происшедших от чресл Иакова, было семьдесят [пять], а Иосиф был уже в Египте. 6 И умер Иосиф и все братья его и весь род их; 7 а сыны Израилевы расплодились и размножились, и возросли и усилились чрезвычайно, и наполнилась ими земля та.
8 И восстал в Египте новый царь, который не знал Иосифа, 9 и сказал народу своему: вот, народ сынов Израилевых многочислен и сильнее нас; 10 перехитрим же его, чтобы он не размножался; иначе, когда случится война, соединится и он с нашими неприятелями, и вооружится против нас, и выйдет из земли [нашей]. 11 И поставили над ним начальников работ, чтобы изнуряли его тяжкими работами. И он построил фараону Пифом и Раамсес, города для запасов, [и Он, иначе Илиополь]. 12 Но чем более изнуряли его, тем более он умножался и тем более возрастал, так что [Египтяне] опасались сынов Израилевых. 13 И потому Египтяне с жестокостью принуждали сынов Израилевых к работам 14 и делали жизнь их горькою от тяжкой работы над глиною и кирпичами и от всякой работы полевой, от всякой работы, к которой принуждали их с жестокостью.
15 Царь Египетский повелел повивальным бабкам Евреянок, из коих одной имя Шифра, а другой Фуа, 16 и сказал [им]: когда вы будете повивать у Евреянок, то наблюдайте при родах: если будет сын, то умерщвляйте его, а если дочь, то пусть живет. 17 Но повивальные бабки боялись Бога и не делали так, как говорил им царь Египетский, и оставляли детей в живых. 18 Царь Египетский призвал повивальных бабок и сказал им: для чего вы делаете такое дело, что оставляете детей в живых? 19 Повивальные бабки сказали фараону: Еврейские женщины не так, как Египетские; они здоровы, ибо прежде нежели придет к ним повивальная бабка, они уже рождают. 20 За сие Бог делал добро повивальным бабкам, а народ умножался и весьма усиливался. 21 И так как повивальные бабки боялись Бога, то Он устроял домы их. 22 Тогда фараон всему народу своему повелел, говоря: всякого новорожденного [у Евреев] сына бросайте в реку, а всякую дочь оставляйте в живых.
Пригноблення ізраїльтян у Єгипті
1 Ось імена синів Ізраїля, які переселились в Єгипет з Яковом. Кожен прийшов зі своєю родиною.
2 Рувим, Симеон, Левій і Юда;
3 Іссахар, Завулон і Веніямін;
4 Дан, Нефталим, Ґад і Асир.
5 Усіх же осіб, які вийшли з лона Якова, було сімдесят душ. А Йосиф уже перебував у Єгипті.
6 Та Йосиф помер. Повмирали усі його брати й увесь той рід.
7 А нащадки Ізраїля все народжувалися і зростали. Вони множилися і стали вельми численними, так що край був наповнений ними.
8 Але в Єгипті зійшов на трон новий цар, який не знав Йосифа.
9 Він сказав своїм людям: Ось народ Ізраїльських нащадків численніший і сильніший за нас.
10 Тож давайте перехитримо їх, аби вони не множилися. Щоб на випадок виникнення у нас війни вони не приєднались до ворогів і не почали воювати проти нас та не залишили наш край.
11 Таким чином були настановлені над ізраїльтянами наглядачі за роботами, щоб гнобити їх примусовою працею. Вони будували фараонові міста-склади для запасів: Пітом і Рамсес.
12 Але чим більше цей народ пригноблювали, тим численнішим він ставав і значно поширювався. Єгиптяни відчували щодо Ізраїлевих нащадків огиду і страх .
13 Тому вони безжалісно примушували ізраїльтян важко працювати.
14 Надто гірким ставало їхнє життя через виснажливу працю з глиною та цеглою, через усяку працю на полі та через різну примусову роботу, до якої силували їх.
15 Ба більше, єгипетський цар наказав єврейським повитухам (ім’я першої з них Шіфра, а ім’я другої – Пуа):
16 Коли допомагаєте єврейкам під час пологів, то спостерігайте: якщо народжується хлопчик, то вбивайте його, а якщо дівчинка, – нехай живе.
17 Але повитухи боялися Бога і не чинили так, як велів їм єгипетський цар. Вони залишали живими і хлопчиків.
18 Тому єгипетський цар покликав повитух і запитав їх: Чому ви так робите – залишаєте живими хлопчиків?
19 Повитухи відповіли фараонові: Єврейки не такі, як єгипетські жінки. Вони сильніші й народжують ще до того, як до них прийдуть повитухи!
20 І Бог чинив добро повитухам, у той час як Ізраїльський народ множився і ставав усе численнішим.
21 Оскільки повитухи боялися Бога, то Він облаштовував їхні родини.
22 Тоді фараон наказав усьому своєму народові: Кожного єврейського малюка, який щойно народиться, кидайте в Ніл, а кожну дівчинку залишайте живою.