1 И сказал Господь Моисею, говоря: 2 освяти Мне каждого первенца, разверзающего всякие ложесна между сынами Израилевыми, от человека до скота, [потому что] Мои они. 3 И сказал Моисей народу: помните сей день, в который вышли вы из Египта, из дома рабства, ибо рукою крепкою вывел вас Господь оттоле, и не ешьте квасного: 4 сегодня выхо́дите вы, в месяце Авиве . 5 И когда введет тебя Господь [Бог твой] в землю Хананеев и Хеттеев, и Аморреев, и Евеев, и Иевусеев, [Гергесеев, и Ферезеев,] о которой клялся Он отцам твоим, что даст тебе землю, где течет молоко и мед, то совершай сие служение в сем месяце; 6 семь дней ешь пресный хлеб, и в седьмой день — праздник Господу; 7 пресный хлеб должно есть семь дней, и не должно находиться у тебя квасного хлеба, и не должно находиться у тебя квасного во всех пределах твоих. 8 И объяви в день тот сыну твоему, говоря: это ради того, что Господь [Бог] сделал со мною, когда я вышел из Египта. 9 И да будет тебе это знаком на руке твоей и памятником пред глазами твоими, дабы закон Господень был в устах твоих, ибо рукою крепкою вывел тебя Господь [Бог] из Египта. 10 Исполняй же устав сей в назначенное время, из года в год. 11 И когда введет тебя Господь [Бог твой] в землю Ханаанскую, как Он клялся тебе и отцам твоим, и даст ее тебе, — 12 отделяй Господу все [мужеского пола] разверзающее ложесна; и все первородное из скота, какой у тебя будет, мужеского пола, [посвящай] Господу, 13 а всякого из ослов, разверзающего [утробу], заменяй агнцем; а если не заменишь, выкупи его; и каждого первенца человеческого из сынов твоих выкупай. 14 И когда после спросит тебя сын твой, говоря: что это? то скажи ему: рукою крепкою вывел нас Господь из Египта, из дома рабства; 15 ибо когда фараон упорствовал отпустить нас, Господь умертвил всех первенцев в земле Египетской, от первенца человеческого до первенца из скота, — посему я приношу в жертву Господу все, разверзающее ложесна, мужеского пола, а всякого первенца из сынов моих выкупа́ю; 16 и да будет это знаком на руке твоей и вместо повязки над глазами твоими, ибо рукою крепкою Господь вывел нас из Египта.
17 Когда же фараон отпустил народ, Бог не повел его по дороге земли Филистимской, потому что она близка; ибо сказал Бог: чтобы не раскаялся народ, увидев войну, и не возвратился в Египет. 18 И обвел Бог народ дорогою пустынною к Чермному морю. И вышли сыны Израилевы вооруженные из земли Египетской. 19 И взял Моисей с собою кости Иосифа, ибо [Иосиф] клятвою заклял сынов Израилевых, сказав: посетит вас Бог, и вы с собою вынесите кости мои отсюда. 20 И двинулись [сыны Израилевы] из Сокхофа и расположились станом в Ефаме, в конце пустыни. 21 Господь же шел пред ними днем в столпе облачном, показывая им путь, а ночью в столпе огненном, светя им, дабы идти им и днем и ночью. 22 Не отлучался столп облачный днем и столп огненный ночью от лица [всего] народа.
Посвячення первістків
1 Господь промовив до Мойсея такі слова:
2 Посвяти Мені кожного первістка, який першим відкриває материнське лоно. Чи це буде людина, чи тварина серед Ізраїльтян – вони всі Мої.
Свято опрісноків
3 І промовив Мойсей до народу: Запам’ятайте цей день, у який ви вийшли з Єгипту, з дому неволі. Адже потужною рукою вивів вас Господь звідти. Тому не їжте квашеного.
4 Сьогодні, у місяці авіві, ви виходите.
5 Коли ж Господь введе тебе в землю ханаанців, хеттейців, аморейців, гіввійців і євусейців, про яку Він поклявся твоїм батькам, що дасть тобі землю, що тече молоком і медом, то здійснюватимеш цього місяця таке служіння.
6 Сім днів їстимеш опрісноки. Крім того, сьомого дня – свято для Господа.
7 Опрісноки будеш їсти сім днів. Тому нічого квашеного не повинно навіть з’явитися ні в тебе, ні в усій твоїй місцевості.
8 Того дня скажеш своєму синові такі слова: Так має бути , тому що так учинив зі мною Господь, коли я виходив з Єгипту.
9 І буде це тобі знаком на твоїй руці і пам’яткою між твоїми очима, а Господній Закон буде на твоїх устах. Адже потужною рукою вивів тебе Господь з Єгипту.
10 У визначений час ти будеш дотримуватися цієї постанови з року в рік.
Закон про первістків
11 А коли Господь введе тебе в край ханаанців, як Він пообіцяв тобі й твоїм батькам, що дасть його тобі,
12 то відділиш для Господа кожного, хто першим відкрив материнське лоно. Також усе первородне чоловічої статі з худоби, яке є в тебе, належатиме Господу.
13 А за кожного первородного осла заплатиш викуп вівцею; якщо ж не викупиш, то скрутиш йому шию . За кожного первістка з людей, з-поміж твоїх синів, заплатиш викуп.
14 Якщо колись у майбутньому твій син тебе запитає: Що все це означає? – то скажеш йому: Могутньою рукою вивів нас Господь з Єгипту, з дому неволі.
15 Коли ж фараон виявився непоступливим і не хотів нас відпустити, то Господь знищив кожного первістка в єгипетському краю – від первістків з-поміж людей до первородних із домашніх тварин. Тому я приношу в жертву Господу кожного з-поміж самців, який першим народжується, і викуповую кожного первістка з моїх синів.
16 І буде це ознакою на твоїй руці і пам’ятним знаком між твоїми очима, тому що сильною рукою вивів нас Господь з Єгипту.
Бог повів Свій народ
17 Коли ж фараон відпустив народ, Бог не повів їх через филистимський край, хоча так було ближче. Бог сказав: Щоб часом не пожалкував народ, побачивши війну, і не забажав повернутися до Єгипту.
18 Тому Бог повів народ в обхід, дорогою через пустелю, в напрямку Червоного моря. Йшли Ізраїльтяни з єгипетського краю організовано , злагодженими колонами.
19 Мойсей забрав з собою і кості Йосифа, оскільки той узяв із синів Ізраїля присягу, кажучи: Вас неодмінно відвідає Бог, тому заберіть звідси з собою мої кості.
20 Вони вирушили з Суккота і отаборились в Етамі, на краю пустелі.
21 Господь йшов перед ними в денний час у хмарному стовпі, щоб показувати їм дорогу, а вночі – у полум’яному стовпі, щоб освітлювати їм шлях, аби вони могли йти вдень і вночі.
22 Не зникав хмарний стовп з-перед очей народу вдень, як і полум’яний стовп – уночі.