1 И сказал Господь Моисею: пойди, иди отсюда ты и народ, который ты вывел из земли Египетской, в землю, о которой Я клялся Аврааму, Исааку и Иакову, говоря: потомству твоему дам ее; 2 и пошлю пред тобою Ангела [Моего], и прогоню Хананеев, Аморреев, Хеттеев, Ферезеев, [Гергесеев,] Евеев и Иевусеев, 3 [и введет он вас] в землю, где течет молоко и мед; ибо Сам не пойду среди вас, чтобы не погубить Мне вас на пути, потому что вы народ жестоковыйный. 4 Народ, услышав грозное слово сие, возрыдал, и никто не возложил на себя украшений своих. 5 Ибо Господь сказал Моисею: скажи сынам Израилевым: вы народ жестоковыйный; если Я пойду среди вас, то в одну минуту истреблю вас; итак снимите с себя украшения свои; Я посмотрю, что Мне делать с вами. 6 Сыны Израилевы сняли с себя украшения свои у горы Хорива.
7 Моисей же взял и поставил себе шатер вне стана, вдали от стана, и назвал его скиниею собрания; и каждый, ищущий Господа, приходил в скинию собрания, находившуюся вне стана. 8 И когда Моисей выходил к скинии, весь народ вставал, и становился каждый у входа в свой шатер и смотрел вслед Моисею, доколе он не входил в скинию. 9 Когда же Моисей входил в скинию, тогда спускался столп облачный и становился у входа в скинию, и [Господь] говорил с Моисеем. 10 И видел весь народ столп облачный, стоявший у входа в скинию; и вставал весь народ, и поклонялся каждый у входа в шатер свой. 11 И говорил Господь с Моисеем лицем к лицу, как бы говорил кто с другом своим; и он возвращался в стан; а служитель его Иисус, сын Навин, юноша, не отлучался от скинии.
12 Моисей сказал Господу: вот, Ты говоришь мне: веди народ сей, а не открыл мне, кого пошлешь со мною, хотя Ты сказал: «Я знаю тебя по имени, и ты приобрел благоволение в очах Моих»; 13 итак, если я приобрел благоволение в очах Твоих, то молю: открой мне путь Твой, дабы я познал Тебя, чтобы приобрести благоволение в очах Твоих; и помысли, что сии люди Твой народ. 14 [Господь] сказал [ему]: Сам Я пойду [пред тобою] и введу тебя в покой. 15 [Моисей] сказал Ему: если не пойдешь Ты Сам [с нами], то и не выводи нас отсюда, 16 ибо по чему узнать, что я и народ Твой обрели благоволение в очах Твоих? не по тому ли, когда Ты пойдешь с нами? тогда я и народ Твой будем славнее всякого народа на земле. 17 И сказал Господь Моисею: и то, о чем ты говорил, Я сделаю, потому что ты приобрел благоволение в очах Моих, и Я знаю тебя по имени. 18 [Моисей] сказал: покажи мне славу Твою. 19 И сказал [Господь Моисею]: Я проведу пред тобою всю славу Мою и провозглашу имя Иеговы пред тобою, и кого помиловать — помилую, кого пожалеть — пожалею. 20 И потом сказал Он: лица Моего не можно тебе увидеть, потому что человек не может увидеть Меня и остаться в живых. 21 И сказал Господь: вот место у Меня, стань на этой скале; 22 когда же будет проходить слава Моя, Я поставлю тебя в расселине скалы и покрою тебя рукою Моею, доколе не пройду; 23 и когда сниму руку Мою, ты увидишь Меня сзади, а лице Мое не будет видимо [тебе].
1 Потім Господь сказав Мойсеєві: Іди, вирушай звідси, – ти сам і твій народ, який ти вивів з єгипетської землі, – до краю, про який Я присягнувся Авраамові, Ісаакові та Якову, кажучи: Вашим нащадкам дам його.
2 Я ж пошлю ангела перед тобою, і вижену ханаанця, аморейця, хеттейця, періззейця, гіввійця і євусейця, –
3 і ти ввійдеш в край, що тече молоком і медом. Я ж не йтиму з тобою, бо ти є народом твердошиїм, аби Мені не знищити тебе по дорозі.
4 Почувши такі суворі слова, народ засумував, так що ніхто не одягнув на себе жодних прикрас.
5 Тому Господь промовив до Мойсея: Повтори Ізраїльтянам таке: Ви народ твердошиїй і впертий. Якби Я хоч одну мить йшов посеред вас, то знищив би вас! Тому тепер зніміть із себе ваші прикраси, а Я вже знатиму, що робити з вами.
6 Тож познімали Ізраїльтяни свої прикраси і наряди біля гори Хорив.
Встановлення Намету Свідчення
7 Відтоді Мойсей брав свій намет і ставив поза табором, – подалі від табору, і назвав його Наметом Зустрічі. Тому кожний, хто шукав Господа, приходив до Намету Зустрічі, що поза табором.
8 Так бувало, що коли йшов Мойсей до Намету, то весь народ підіймався і спостерігав. Кожен стояв біля входу свого намету. Всі стежили за Мойсеєм, доки він не входив у Намет.
9 Коли ж Мойсей входив у Намет, то хмарний стовп опускався і ставав над входом у Намет. У цей час Господь розмовляв з Мойсеєм.
10 Увесь народ бачив хмарний стовп, який стояв біля входу Намету. Тому всі люди підіймалися, і поклонялися – кожний від входу свого намету.
11 Господь розмовляв з Мойсеєм віч-на-віч, – так, як людина спілкується зі своїм приятелем. Після того він повертався до табору. А його слуга, юнак Ісус, син Навина, залишався в Наметі.
Божа обітниця Мойсею
12 Одного разу Мойсей сказав Господу: Ось Ти мені кажеш: Веди цей народ! Але ж Ти не об’явив мені, кого пошлеш зі мною. Ти мені говориш: Знаю тебе по імені! І ще: Ти знайшов милість в Моїх очах.
13 А тепер, прохаю, коли я дійсно знайшов милість у Твоїх очах, то благаю, відкрий мені Свої дороги, щоб я був переконаний, що, дійсно, знайшов милість в очах Твоїх. Май на увазі, що ці люди є Твоїм народом.
14 Господь відповів: Я Сам піду з тобою , і дам тобі відпочинок.
15 Мойсей же сказав Йому: Якщо Ти Сам не підеш, то й не виводь нас звідси.
16 Як же інакше стане відомо, що я і Твій народ дійсно знайшли милість перед Тобою, як не тим, що Ти, справді, йтимеш разом з нами? Саме цим я і Твій народ будемо відрізнятися від усякого іншого народу, який є на поверхні землі.
17 І Господь сказав Мойсеєві: Я зроблю тобі за цим словом, яке ти сказав, бо ти знайшов милість в очах Моїх. Я знаю тебе на ім’я.
18 А Мойсей каже: Покажи мені, благаю, Твою славу!
19 Та Господь сказав: Я проведу перед тобою усю Мою велич і проголошу перед тобою Моє ім’я: Господь. Я помилую того, до кого милостивий, і виявлю милосердя тому, до кого буду милосердний.
20 І додав: Але Мого обличчя ти побачити не зможеш, – підкреслив Він, – оскільки людина не може побачити Моє обличчя і залишитися при цьому живою.
21 Далі Господь сказав: Ось місце біля Мене. Ти стоятимеш на скелі.
22 Коли ж проходитиме Моя слава, то Я поставлю тебе в розщелині скелі й покрию тебе Моєю рукою, доки не пройду.
23 Потім заберу Мою руку, і ти побачиш Мене ззаду. Обличчя ж Мого бачити не можна.