1 И отвечал Моисей и сказал: а если они не поверят мне и не послушают голоса моего и скажут: не явился тебе Господь? [что сказать им?] 2 И сказал ему Господь: что это в руке у тебя? Он отвечал: жезл. 3 Господь сказал: брось его на землю. Он бросил его на землю, и жезл превратился в змея, и Моисей побежал от него. 4 И сказал Господь Моисею: простри руку твою и возьми его за хвост. Он простер руку свою, и взял его [за хвост]; и он стал жезлом в руке его. 5 Это для того, чтобы поверили [тебе], что явился тебе Господь, Бог отцов их, Бог Авраама, Бог Исаака и Бог Иакова. 6 Еще сказал ему Господь: положи руку твою к себе в пазуху. И он положил руку свою к себе в пазуху, вынул ее [из пазухи своей], и вот, рука его побелела от проказы, как снег. 7 [Еще] сказал [ему Господь]: положи опять руку твою к себе в пазуху. И он положил руку свою к себе в пазуху; и вынул ее из пазухи своей, и вот, она опять стала такою же, как тело его. 8 Если они не поверят тебе и не послушают голоса первого знамения, то поверят голосу знамения другого; 9 если же не поверят и двум сим знамениям и не послушают голоса твоего, то возьми воды из реки и вылей на сушу; и вода, взятая из реки, сделается кровью на суше.
10 И сказал Моисей Господу: о, Господи! человек я не речистый, и таков был и вчера и третьего дня, и когда Ты начал говорить с рабом Твоим: я тяжело говорю и косноязычен. 11 Господь сказал [Моисею]: кто дал уста человеку? кто делает немым, или глухим, или зрячим, или слепым? не Я ли Господь [Бог]? 12 итак пойди, и Я буду при устах твоих и научу тебя, что тебе говорить. 13 [Моисей] сказал: Господи! пошли другого, кого можешь послать. 14 И возгорелся гнев Господень на Моисея, и Он сказал: разве нет у тебя Аарона брата, Левитянина? Я знаю, что он может говорить [вместо тебя], и вот, он выйдет навстречу тебе, и, увидев тебя, возрадуется в сердце своем; 15 ты будешь ему говорить и влагать слова [Мои] в уста его, а Я буду при устах твоих и при устах его и буду учить вас, что вам делать; 16 и будет говорить он вместо тебя к народу; итак он будет твоими устами, а ты будешь ему вместо Бога; 17 и жезл сей [который был обращен в змея] возьми в руку твою: им ты будешь творить знамения.
18 И пошел Моисей, и возвратился к Иофору, тестю своему, и сказал ему: пойду я, и возвращусь к братьям моим, которые в Египте, и посмотрю, живы ли еще они? И сказал Иофор Моисею: иди с миром. [Спустя много времени умер царь Египетский.]
19 И сказал Господь Моисею в [земле] Мадиамской: пойди, возвратись в Египет, ибо умерли все, искавшие души твоей. 20 И взял Моисей жену свою и сыновей своих, посадил их на осла и отправился в землю Египетскую. И жезл Божий Моисей взял в руку свою. 21 И сказал Господь Моисею: когда пойдешь и возвратишься в Египет, смотри, все чудеса, которые Я поручил тебе, сделай пред лицем фараона, а Я ожесточу сердце его, и он не отпустит народа. 22 И скажи фараону: так говорит Господь [Бог Еврейский]: Израиль есть сын Мой, первенец Мой; 23 Я говорю тебе: отпусти сына Моего, чтобы он совершил Мне служение; а если не отпустишь его, то вот, Я убью сына твоего, первенца твоего.
24 Дорогою на ночлеге случилось, что встретил его Господь и хотел умертвить его. 25 Тогда Сепфора, взяв каменный нож, обрезала крайнюю плоть сына своего и, бросив к ногам его, сказала: ты жених крови у меня. 26 И отошел от него Господь . Тогда сказала она: жених крови — по обрезанию.
27 И Господь сказал Аарону: пойди навстречу Моисею в пустыню. И он пошел, и встретился с ним при горе Божией, и поцеловал его. 28 И пересказал Моисей Аарону все слова Господа, Который его послал, и все знамения, которые Он заповедал. 29 И пошел Моисей с Аароном, и собрали они всех старейшин сынов Израилевых, 30 и пересказал [им] Аарон все слова, которые говорил Господь Моисею; и сделал Моисей знамения пред глазами народа, 31 и поверил народ; и услышали, что Господь посетил сынов Израилевых и увидел страдание их, и преклонились они и поклонились.
1 Відповідаючи, Мойсей сказав: Вони ж не повірять мені й не послухають мого голосу, оскільки скажуть: Господь не з’являвся тобі!
2 Тоді Господь промовив до нього: Що це в твоїй руці? Він відповів: Посох.
3 Господь сказав: Кинь його на землю! Мойсей кинув його на землю, і посох перетворився на змія, так що Мойсей втік від нього.
4 Та Господь звелів Мойсеєві: Простягни свою руку і візьми змія за хвіст! Він так і зробив: простягнув свою руку і взяв його. Змій знову став посохом у його руці.
5 Це щоб вони повірили, що Господь, Бог їхніх батьків – Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова – з’являвся тобі.
6 Далі Господь сказав Мойсею : Засунь свою руку собі за пазуху! Він засунув свою руку собі за пазуху і вийняв її. І ось його рука побіліла від прокази, стала наче сніг.
7 Тоді Господь сказав: поклади свою руку знову собі за пазуху. Мойсей поклав свою руку собі за пазуху. Вийнявши руку зі своєї пазухи, він побачив , що вона знову стала такою, як усе його тіло.
8 Якщо не повірять тобі й не звернуть уваги на першу ознаку, то повірять через другу ознаку.
9 Але, якщо не повірять після цих двох ознак і не прислухаються до твого голосу, то візьмеш води з річки й виллєш її на суходіл. Станеться так, що вода, яку візьмеш з ріки, на суходолі перетвориться на кров.
10 Та Мойсей і далі вмовляв Господа: Змилуйся, будь ласка, Господи! Я не красномовна людина ні від учора, ні від третього дня, ні відтоді, як Ти почав говорити до Свого слуги! Адже мені важко розмовляти, і язик мій неповороткий.
11 Господь на це відповів йому: Хто дав уста людині, або хто його робить німим чи глухим, зрячим чи сліпим? Хіба не Я, Господь?
12 А тепер іди! Я буду при твоїх устах і навчатиму тебе, що маєш говорити.
13 Благаю, Господи, – наполягав далі Мойсей, – признач, будь ласка, когось іншого, кого захочеш послати.
14 І запалав Господній гнів на Мойсея. Він сказав: Хіба Аарон-левіт не твій брат? Я знаю, що він може переконливо говорити. Він вийде тобі назустріч, побачить тебе й усім своїм серцем зрадіє.
15 Ти промовлятимеш до нього і вкладатимеш слова в його уста. А Я буду і при твоїх устах, і при устах його. Я навчатиму вас, що маєте робити.
16 Він промовлятиме замість тебе до народу. Він стане твоїми устами, а ти будеш для нього замість Бога.
17 А цей посох візьми у свою руку. Ним творитимеш знамення.
Повернення до Єгипту
18 І Мойсей пішов. Він спочатку повернувся до свого тестя Їтра і сказав йому: Я йду, повертаюсь до моїх братів, що в Єгипті, подивлюся, чи вони ще живі. Їтро сказав Мойсеєві: Іди з миром!
19 Господь сказав Мойсеєві ще в Мідіянській землі: Іди, повертайся в Єгипет, бо повмирали всі ті люди, які загрожували твоєму життю!
20 Мойсей узяв свою дружину і своїх дітей, посадив їх на осла і попрямував до єгипетського краю. А Божий посох Мойсей тримав у своїй руці.
21 Господь сказав Мойсеєві: Ось ти виходиш і повернешся в Єгипет. Дивись, щоб усі ознаки, які Я дав тобі в руки, ти використав перед фараоном! Я ж учиню його серце закам’янілим, і він не відпустить народу.
22 Ти скажеш фараонові: Так говорить Господь: Ізраїль – Мій син, Мій первісток!
23 Тому кажу тобі: Відпусти Мого сина, щоби послужив Мені! А якщо ти відмовишся відпустити їх, то знай, Я вб’ю твого сина-первістка!
24 Так сталося, що по дорозі, під час нічної зупинки, зустрів його Господь і намагався вбити його.
25 Ціппора ж взяла гострого кременя й обрізала крайню плоть свого сина, торкнулася його (Мойсея ) ніг і сказала: Ти для мене наречений крові!
26 Господь відійшов від нього. Тоді вона сказала: Наречений крові через обрізання.
27 У той час Господь сказав Ааронові: Піди назустріч Мойсеєві в пустелю. І той пішов. Він зустрів його на Божій горі й поцілував його.
28 Мойсей переказав Ааронові всі слова Господа, з якими Він його послав, і про всі ознаки, котрі йому заповів.
29 Тому Мойсей та Аарон пішли і зібрали всіх Ізраїльських старійшин.
30 Аарон переказав усі слова, які сказав Господь Мойсеєві, і вчинив ознаки на очах народу.
31 Народ повірив. Вони зрозуміли, що Господь відвідав Ізраїльських дітей і побачив їхні страждання. Тож вони впали долілиць і поклонилися.