1 И сказал Господь Моисею: пойди к фараону и скажи ему: так говорит Господь: отпусти народ Мой, чтобы он совершил Мне служение; 2 если же ты не согласишься отпустить, то вот, Я поражаю всю область твою жабами; 3 и воскишит река жабами, и они выйдут и войдут в дом твой, и в спальню твою, и на постель твою, и в домы рабов твоих и народа твоего, и в печи твои, и в квашни твои, 4 и на тебя, и на народ твой, и на всех рабов твоих взойдут жабы. 5 И сказал Господь Моисею: скажи Аарону [брату твоему]: простри руку твою с жезлом твоим на реки, на потоки и на озера и выведи жаб на землю Египетскую. 6 Аарон простер руку свою на воды Египетские [и вывел жаб]; и вышли жабы и покрыли землю Египетскую. 7 То же сделали и волхвы [Египетские] чарами своими и вывели жаб на землю Египетскую. 8 И призвал фараон Моисея и Аарона и сказал: помолитесь [обо мне] Господу, чтоб Он удалил жаб от меня и от народа моего, и я отпущу народ Израильский принести жертву Господу. 9 Моисей сказал фараону: назначь мне сам, когда помолиться за тебя, за рабов твоих и за народ твой, чтобы жабы исчезли у тебя, [у народа твоего,] в домах твоих, и остались только в реке. 10 Он сказал: завтра. Моисей отвечал: будет по слову твоему, дабы ты узнал, что нет никого, как Господь Бог наш; 11 и удалятся жабы от тебя, от домов твоих [и с полей], и от рабов твоих и от твоего народа; только в реке они останутся. 12 Моисей и Аарон вышли от фараона, и Моисей воззвал к Господу о жабах, которых Он навел на фараона. 13 И сделал Господь по слову Моисея: жабы вымерли в домах, на дворах и на полях [их]; 14 и собрали их в груды, и воссмердела земля. 15 И увидел фараон, что сделалось облегчение, и ожесточил сердце свое, и не послушал их, как и говорил Господь.
16 И сказал Господь Моисею: скажи Аарону: простри [рукою] жезл твой и ударь в персть земную, и [будут мошки на людях и на скоте и на фараоне, и в доме его и на рабах его, вся персть земная] сделается мошками по всей земле Египетской. 17 Так они и сделали: Аарон простер руку свою с жезлом своим и ударил в персть земную, и явились мошки на людях и на скоте. Вся персть земная сделалась мошками по всей земле Египетской. 18 Старались также и волхвы чарами своими произвести мошек, но не могли. И были мошки на людях и на скоте. 19 И сказали волхвы фараону: это перст Божий. Но сердце фараоново ожесточилось, и он не послушал их, как и говорил Господь.
20 И сказал Господь Моисею: завтра встань рано и явись пред лице фараона. Вот, он пойдет к воде, и ты скажи ему: так говорит Господь: отпусти народ Мой, чтобы он совершил Мне служение [в пустыне]; 21 а если не отпустишь народа Моего, то вот, Я пошлю на тебя и на рабов твоих, и на народ твой, и в домы твои песьих мух, и наполнятся домы Египтян песьими мухами и самая земля, на которой они живут ; 22 и отделю в тот день землю Гесем, на которой пребывает народ Мой, и там не будет песьих мух, дабы ты знал, что Я Господь [Бог] среди [всей] земли; 23 Я сделаю разделение между народом Моим и между народом твоим. Завтра будет сие знамение [на земле]. 24 Так и сделал Господь: налетело множество песьих мух в дом фараонов, и в домы рабов его, и на всю землю Египетскую: погибала земля от песьих мух. 25 И призвал фараон Моисея и Аарона и сказал: пойдите, принесите жертву [Господу] Богу вашему в сей земле. 26 Но Моисей сказал: нельзя сего сделать, ибо отвратительно для Египтян жертвоприношение наше Господу, Богу нашему: если мы отвратительную для Египтян жертву станем приносить в глазах их, то не побьют ли они нас камнями? 27 мы пойдем в пустыню, на три дня пути, и принесем жертву Господу, Богу нашему, как скажет нам [Господь]. 28 И сказал фараон: я отпущу вас принести жертву Господу Богу вашему в пустыне, только не уходите далеко; помолитесь обо мне [Господу]. 29 Моисей сказал: вот, я выхожу от тебя и помолюсь Господу [Богу], и удалятся песьи мухи от фараона, и от рабов его, и от народа его завтра, только фараон пусть перестанет обманывать, не отпуская народа принести жертву Господу. 30 И вышел Моисей от фараона и помолился Господу. 31 И сделал Господь по слову Моисея и удалил песьих мух от фараона, от рабов его и от народа его: не осталось ни одной. 32 Но фараон ожесточил сердце свое и на этот раз и не отпустил народа.
1 Не отримавши відповіді , знову промовив Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Простягни свою руку з твоїм посохом на ріки, канали та на стави й наведи жаб на єгипетську землю.
2 Аарон простягнув свою руку на води Єгипту і навів жаб. Повилазили жаби і покрили єгипетську землю.
3 Те ж саме своїми чарами зробили єгипетські чаклуни, навівши жаб на єгипетський край.
4 Тому фараон закликав Мойсея та Аарона і сказав: Помоліться до Господа і нехай Він забере жаб від мене та від мого народу. Я відпущу той народ, щоб вони принесли жертву Господу.
5 Мойсей відповів фараонові: Признач для мене час, коли маю помолитися за тебе, за твоїх слуг і за твій народ, щоби щезли жаби в тебе і в твоїх оселях. Вони залишаться лише в річці.
6 Фараон сказав: Завтра. Тоді Мойсей відповів: Буде так, як ти сказав, аби ти зрозумів, що немає такого, як Господь, Бог наш!
7 Щезнуть жаби в тебе і в твоїх домах, в оселях твоїх рабів і в усього твого народу. Вони залишаться тільки в річці Ніл .
8 Мойсей та Аарон вийшли від фараона. Мойсей помолився до Господа стосовно жаб, як і пообіцяв фараонові.
9 І Господь учинив за словом Мойсея. Жаби загинули в домах, в кімнатах і на полях.
10 Їх згрібали у великі купи, так що засмерділася земля.
11 Щойно фараон відчув, що стало легше, як знову затверділо його серце. Він не послухався їх, як і передвіщав Господь.
Третя кара: комарі
12 Тому Господь знову заговорив до Мойсея: Скажи Ааронові: Підійми свій посох і вдар по пороху землі, і він перетвориться на комарів в усьому єгипетському краю!
13 Вони так і зробили: Аарон простягнув руку зі своїм посохом і вдарив по земному пороху. Він перетворився на комарів, які дошкуляли людям і тваринам. Увесь порох землі перетворився на комарів у всій єгипетській землі.
14 Те саме хотіли вчинити своїми магічними діями й чаклуни, намагаючись вивестиз пороху комарів, але не змогли. І обсіли комарі людей і худобу.
15 Тепер чаклуни зізнались фараону: Це – перст Божий! Та фараонове серце залишалось запеклим. Він не послухав слів Мойсея та Аарона , як і передбачив Господь.
Четверта кара: рої мошкари
16 І Господь знову промовив до Мойсея: Підіймися рано-вранці й стань – перед фараоном тоді, коли він вийде до води. Ти скажеш йому, що говорить Господь: Відпусти Мій народ, щоб Мені послужив!
17 Якщо не захочеш відпустити Мій народ, то Я нашлю на тебе, на твоїх слуг, на весь твій народ і на ваші оселі рої мошкари. Будинки єгиптян, і навіть земля, на якій вони живуть, наповняться роями мошкари.
18 Але для землі Ґошен, на якій живе Мій народ, того дня Я зроблю виняток. Там не буде роїв мошкари, аби ти зрозумів, що Я – Господь посеред землі.
19 Я встановлю різницю між Моїм народом і народом твоїм. Завтра буде ця ознака!
20 Так і зробив Господь: налетіли величезні рої мошкари на палаци фараона, на помешкання його слуг і на весь єгипетський край. Ці рої мошкари нищили землю.
21 Тож фараон закликав Мойсея та Аарона і запропонував: Йдіть і принесіть жертву вашому Богові в цьому краю.
22 Але Мойсей заперечив: Не годиться так робити. Адже ми будемо приносити в жертву Господу, Богові нашому, те, що огидне єгиптянам. Як же ми могли б на їхніх очах приносити в жертву те, що огидне для єгиптян. Чи не побили би вони нас камінням?
23 Ми підемо на три дні ходи в пустелю і принесемо там жертву Господу, нашому Богові, як Він нам велить.
24 Тоді фараон сказав: Гаразд, я відпущу вас. Принесіть жертву Господу, вашому Богові, в пустелі, але, коли підете, не відходьте надто далеко. Помоліться також і за мене.
25 Мойсей відповів: Ось я виходжу від тебе і помолюся до Господа. Завтра відступить мошкара від фараона, від його слуг і від усіх його людей. Але нехай фараон більше не обманює, не відпускаючи народ принести жертву Господу.
26 Мойсей вийшов від фараона і помолився до Господа.
27 Господь учинив за словом Мойсея. Він прогнав мошкару від фараона, від його слуг і від його народу. Тож не залишилося жодної.
28 Та фараон і цим разом не дотримав слова . Він зробив запеклим своє серце і не відпустив народу.