1 И видел я, и вот на своде, который над главами Херувимов, как бы камень сапфир, как бы нечто, похожее на престол, видимо было над ними. 2 И говорил Он человеку, одетому в льняную одежду, и сказал: войди между колесами под Херувимов и возьми полные пригоршни горящих угольев между Херувимами, и брось на город; и он вошел в моих глазах. 3 Херувимы же стояли по правую сторону дома, когда вошел тот человек, и облако наполняло внутренний двор. 4 И поднялась слава Господня с Херувима к порогу дома, и дом наполнился облаком, и двор наполнился сиянием славы Господа. 5 И шум от крыльев Херувимов слышен был даже на внешнем дворе, как бы глас Бога Всемогущего, когда Он говорит. 6 И когда Он дал повеление человеку, одетому в льняную одежду, сказав: «возьми огня между колесами, между Херувимами», и когда он вошел и стал у колеса, — 7 тогда из среды Херувимов один Херувим простер руку свою к огню, который между Херувимами, и взял и дал в пригоршни одетому в льняную одежду. Он взял и вышел. 8 И видно было у Херувимов подобие рук человеческих под крыльями их. 9 И видел я: и вот четыре колеса подле Херувимов, по одному колесу подле каждого Херувима, и колеса по виду как бы из камня топаза. 10 И по виду все четыре сходны, как будто бы колесо находилось в колесе. 11 Когда шли они, то шли на четыре свои стороны; во время шествия своего не оборачивались, но к тому месту, куда обращена была голова, и они туда шли; во время шествия своего не оборачивались. 12 И все тело их, и спина их, и руки их, и крылья их, и колеса кругом были полны очей, все четыре колеса их. 13 К колесам сим, как я слышал, сказано было: «галгал» . 14 И у каждого из животных четыре лица: первое лице — лице Херувимово, второе лице — лице человеческое, третье лице львиное и четвертое лице орлиное. 15 Херувимы поднялись. Это были те же животные, которых видел я при реке Ховаре. 16 И когда шли Херувимы, тогда шли подле них и колеса; и когда Херувимы поднимали крылья свои, чтобы подняться от земли, и колеса не отделялись, но были при них. 17 Когда те стояли, стояли и они; когда те поднимались, поднимались и они; ибо в них был дух животных. 18 И отошла слава Господня от порога дома и стала над Херувимами. 19 И подняли Херувимы крылья свои и поднялись в глазах моих от земли; когда они уходили, то и колеса подле них; и стали у входа в восточные врата Дома Господня, и слава Бога Израилева вверху над ними. 20 Это были те же животные, которых видел я в подножии Бога Израилева при реке Ховаре. И я узнал, что это Херувимы. 21 У каждого по четыре лица, и у каждого по четыре крыла, и под крыльями их подобие рук человеческих. 22 А подобие лиц их то же, какие лица видел я при реке Ховаре, — и вид их, и сами они. Каждый шел прямо в ту сторону, которая была перед лицем его.
Видіння Господньої слави, яка відійшла від Храму
1 Тут я побачив над небесним склепінням, що було над головами херувимів, щось подібне до каменя сапфіра, контури якого нагадували престол.
2 Звідти почулися слова Господа, звернені до чоловіка, одягнутого в лляні шати. Він сказав: Піди поміж колесами, що під херувимами, та візьми повні пригорщі жаріючого вугілля з-поміж херувимів і розкидай над містом. Тож на моїх очах він підійшов
3 до херувимів, котрі стояли праворуч від Храму. Як тільки той чоловік увійшов, – хмара заповнила внутрішній двір.
4 Коли ж Господня слава піднялася від херувимів у бік порогу Храму, хмара заповнила весь Храм, і сяйво Господньої слави наповнило двір.
5 Шум крил херувимів було чути аж до зовнішнього двору, – він був подібний до голосу Всемогутнього Бога (Шаддай ), коли Він говорить.
6 Так сталося, що коли Господь наказував чоловікові, зодягнутому в лляні шати, говорячи: Візьми вогонь, що між колесами, з-поміж херувимів, то він пішов і став біля одного з коліс.
7 Тоді один херувим, з-поміж інших херувимів, простягнув свою руку до вогню, що посеред херувимів, взяв і вклав у пригорщі одягнутого у лляні шати, – той узяв і вийшов.
8 А в херувимів, під їхніми крилами, з’явилось щось подібне до людських рук.
9 Я зауважив, що біля херувимів було чотири колеса, – по одному колесу біля кожного херувима, – і на вигляд колеса виблискували, як камінь хризоліт.
10 Всі чотири колеса мали однаковий вигляд, – так ніби одне колесо було в іншому колесі.
11 Коли вони (херувими ) рухались, то могли рухатись в усі чотири боки, не повертаючись, адже в який бік була повернута голова, туди вони й рухались, і під час руху не обертались.
12 А всі їхні тіла: і їхні спини, і їхні руки, і їхні крила, як і всі колеса, були повні очей, – усі чотири їхні колеса.
13 Що ж до назви коліс, то їх, як я чув, називали Ґалґал .
14 У кожного з них (херувимів ) було по чотири лиця: в одного – лице херувима; лице іншого – як у людини; у третього – лице лева, а в четвертого – лице орла.
15 Херувими піднялися вгору. Це були ті самі живі істоти, які я бачив біля ріки Кевар.
16 І коли рухались херувими, то рухались поруч з ними і колеса. А коли херувими, розправивши крила, підіймались від землі вгору, то і їхні колеса, що були збоку, також не відставали від них.
17 Коли ж вони зупинялись, то й колеса зупинялись, а як здіймалися вгору, то з ними здіймалися вгору і колеса, оскільки в них був животворний дух.
18 І от Господня слава відійшла від порогу Храму і зупинилась над херувимами.
19 Коли ж на моїх очах херувими, розправивши свої крила, піднялися з землі вгору, то поруч з ними знялися і колеса. Вони зупинились біля входу до Східної Брами Господнього Храму, а над ними вгорі була слава Ізраїлевого Бога.
20 Це були ті самі істоти, які я бачив біля підніжжя Ізраїлевого Бога коли я був біля ріки Кевар, і я зрозумів, що вони і є – херувими.
21 У них було по чотири обличчя в кожного й по чотири крила також у кожного, а під їхніми крилами – щось подібне до рук людини.
22 Отже, їхні обличчя були ті самі, котрі я бачив біля ріки Кевар. Кожен з них рухався прямо перед собою.