1 И поднял меня дух, и привел меня к восточным воротам дома Господня, которые обращены к востоку. И вот, у входа в ворота двадцать пять человек; и между ними я видел Иазанию, сына Азурова, и Фалтию, сына Ванеева, князей народа. 2 И Он сказал мне: сын человеческий! вот люди, у которых на уме беззаконие и которые дают худой совет в городе сем, 3 говоря: «еще не близко; будем строить домы; он котел, а мы мясо». 4 Посему изреки на них пророчество, пророчествуй, сын человеческий. 5 И нисшел на меня Дух Господень и сказал мне: скажи, так говорит Господь: что говорите вы, дом Израилев, и что на ум вам приходит, это Я знаю. 6 Много убитых ваших вы положили в сем городе и улицы его наполнили трупами. 7 Посему так говорит Господь Бог: убитые ваши, которых вы положили среди него, суть мясо, а он — котел; но вас Я выведу из него. 8 Вы боитесь меча, и Я наведу на вас меч, говорит Господь Бог. 9 И выведу вас из него, и отдам вас в руку чужих, и произведу над вами суд. 10 От меча падете; на пределах Израилевых будут судить вас, и узнаете, что Я Господь. 11 Он не будет для вас котлом, и вы не будете мясом в нем; на пределах Израилевых буду судить вас. 12 И узнаете, что Я Господь; ибо по заповедям Моим вы не ходили и уставов Моих не выполняли, а поступали по уставам народов, окружающих вас. 13 И было, когда я пророчествовал, Фалтия, сын Ванеев, умер. И пал я на лице, и возопил громким голосом, и сказал: о, Господи Боже! неужели Ты хочешь до конца истребить остаток Израиля?
14 И было ко мне слово Господне: 15 сын человеческий! твоим братьям, твоим братьям, твоим единокровным и всему дому Израилеву, всем им говорят живущие в Иерусалиме: «живите вдали от Господа; нам во владение отдана эта земля». 16 На это скажи: так говорит Господь Бог: хотя Я и удалил их к народам и хотя рассеял их по землям, но Я буду для них некоторым святилищем в тех землях, куда пошли они. 17 Затем скажи: так говорит Господь Бог: Я соберу вас из народов, и возвращу вас из земель, в которые вы рассеяны; и дам вам землю Израилеву. 18 И придут туда, и извергнут из нее все гнусности ее и все мерзости ее. 19 И дам им сердце единое, и дух новый вложу в них, и возьму из плоти их сердце каменное, и дам им сердце плотяное, 20 чтобы они ходили по заповедям Моим, и соблюдали уставы Мои, и выполняли их; и будут Моим народом, а Я буду их Богом. 21 А чье сердце увлечется вслед гнусностей их и мерзостей их, поведение тех обращу на их голову, говорит Господь Бог. 22 Тогда Херувимы подняли крылья свои, и колеса подле них; и слава Бога Израилева вверху над ними. 23 И поднялась слава Господа из среды города и остановилась над горою, которая на восток от города.
24 И дух поднял меня и перенес меня в Халдею, к переселенцам, в видении, Духом Божиим. И отошло от меня видение, которое я видел. 25 И я пересказал переселенцам все слова Господа, которые Он открыл мне.
Господнє слово до начальників народу
1 І Мене також підняв Дух, і запровадив мене до Східної Брами Господнього Храму, що була зі сторони сходу. Там, біля входу до брами стояло двадцять п’ять чоловіків, серед яких я зауважив начальників народу: Яазанію, сина Аззура, і Пелатію, сина Бенаї.
2 І Він (Господь ) сказав мені: Сину людський, це ті люди, в котрих на думці лише зло, – вони дають погані поради на шкоду цьому місту,
3 стверджуючи: Ще не наблизився час будувати доми . Це місто – котел, а ми – м’ясо!
4 Тому провісти пророцтво проти них. Пророкуй, сину людський!
5 Зійшов на мене Господній Дух, і звелів мені промовити, що говорить Господь: Це ви таке говорите, Ізраїлів роде, – Я знаю, що вам спадає на думку!
6 Ви знищили багатьох у цьому місті, заповнивши його вулиці вбитими.
7 Тому так говорить Владика Господь: Вбиті вами, яких ви поклали посеред міста, дійсно, стали м’ясом, і воно (місто ) перетворилось на котел! Але вас Я випроваджу з нього.
8 Ви боїтеся меча, тому Я й спроваджу на вас меч, – говорить мій Владика Господь.
9 Я випроваджу вас з нього, – звершуючи над вами суд, віддам вас у руки чужинців.
10 Я судитиму вас у межах кордонів Ізраїлю, де ви поляжете від меча і зрозумієте, що Я – Господь.
11 Воно (це місто ) не буде для вас котлом, і ви також не станете в ньому м’ясом. Я Сам судитиму вас у межах кордонів Ізраїлю,
12 і ви зрозумієте, що Я – Господь, за постановами Якого ви не жили, і законів Якого ви не дотримувались, а діяли за законами народів, які довкола вас.
13 І сталося таке: коли я провіщав це пророцтво, несподівано помер Пелатія, син Бенаї. Я ж упав долілиць, і в повний голос закричав, волаючи: О, мій Владико Господи, яке ж то горе! Невже Ти хочеш знищити і залишок Ізраїлю?
Господнє слово до нащадків Ізраїля що в полоні
14 Тоді було до мене Господнє слово такого змісту:
15 Сину людський! Про твоїх братів і твоїх родичів, а також про всіх нащадків Ізраїля, що з тобою в неволі, мешканці Єрусалима кажуть: Вони надто далеко відійшли від Господа, а тому вся ця земля дістанеться нам як спадщина.
16 Тому скажи, що говорить Владика Господь: Хоч Я відіслав їх далеко до чужих народів і розпорошив їх у різні краї, проте, певною мірою Я Сам був для них Святилищем у країнах, куди тільки вони прибували.
17 Через те скажи їм, що говорить Владика Господь: Я зберу вас з-поміж народів, і приведу вас з країн, куди ви були розпорошені, й дам вам землю Ізраїлю.
18 А коли повернетесь туди, й повикидаєте усі її гидоти та усунете всіх мерзенних ідолів,
19 тоді Я дам вам єдине серце, і вкладу у вас нового Духа, – Я вийму з вашого тіла кам’яне серце і дам вам серце тілесне,
20 аби ви жили за Моїми постановами і дотримувались Моїх Заповідей, виконуючи їх. Ви будете Моїм народом, а Я буду вашим Богом.
21 Проте, чиє серце приліпиться до своїх гидот та мерзенних ідолів, то такі їхні вчинки впадуть на їхню голову, – говорить Господь.
Господня слава залишає місто
22 Після цього херувими, розправивши свої крила, піднялися, а одночасно з ними рушили й колеса; у той час слава Ізраїлевого Бога перебувала над ними вгорі.
23 Так, Господня слава піднялася, залишивши місто, і зупинилась над горою, що на сході міста.
24 Мене ж Господній Дух підняв і переніс – у цьому видінні Божого Духа – до полонених у Халдеї. Видіння, яке я мав, також відійшло (скінчилось ) від мене.
25 Я розповів полоненим усі Господні слова, які Він мені об’явив.