1 В седьмом году, в пятом месяце , в десятый день месяца, пришли мужи из старейшин Израилевых вопросить Господа и сели перед лицем моим. 2 И было ко мне слово Господне: 3 сын человеческий! говори со старейшинами Израилевыми и скажи им: так говорит Господь Бог: вы пришли вопросить Меня? Живу Я, не дам вам ответа, говорит Господь Бог. 4 Хочешь ли судиться с ними, хочешь ли судиться, сын человеческий? выскажи им мерзости отцов их 5 и скажи им: так говорит Господь Бог: в тот день, когда Я избрал Израиля и, подняв руку Мою, поклялся племени дома Иаковлева, и открыл Себя им в земле Египетской, и, подняв руку, сказал им: «Я Господь Бог ваш!» — 6 в тот день, подняв руку Мою, Я поклялся им вывести их из земли Египетской в землю, которую Я усмотрел для них, текущую молоком и медом, красу всех земель, 7 и сказал им: отвергните каждый мерзости от очей ваших и не оскверняйте себя идолами Египетскими: Я Господь Бог ваш. 8 Но они возмутились против Меня и не хотели слушать Меня; никто не отверг мерзостей от очей своих и не оставил идолов Египетских. И Я сказал: изолью на них гнев Мой, истощу на них ярость Мою среди земли Египетской. 9 Но Я поступил ради имени Моего, чтобы оно не хулилось перед народами, среди которых находились они и перед глазами которых Я открыл Себя им, чтобы вывести их из земли Египетской. 10 И Я вывел их из земли Египетской и привел их в пустыню, 11 и дал им заповеди Мои, и объявил им Мои постановления, исполняя которые человек жив был бы через них; 12 дал им также субботы Мои, чтобы они были знамением между Мною и ими, чтобы знали, что Я Господь, освящающий их. 13 Но дом Израилев возмутился против Меня в пустыне: по заповедям Моим не поступали и отвергли постановления Мои, исполняя которые человек жив был бы через них, и субботы Мои нарушали, и Я сказал: изолью на них ярость Мою в пустыне, чтобы истребить их. 14 Но Я поступил ради имени Моего, чтобы оно не хулилось перед народами, в глазах которых Я вывел их. 15 Даже Я, подняв руку Мою против них в пустыне, поклялся , что не введу их в землю, которую Я назначил, — текущую молоком и медом, красу всех земель, — 16 за то, что они отвергли постановления Мои, и не поступали по заповедям Моим, и нарушали субботы Мои; ибо сердце их стремилось к идолам их. 17 Но око Мое пожалело погубить их; и Я не истребил их в пустыне. 18 И говорил Я сыновьям их в пустыне: не ходите по правилам отцов ваших, и не соблюдайте установлений их, и не оскверняйте себя идолами их. 19 Я Господь Бог ваш: по Моим заповедям поступайте, и Мои уставы соблюдайте и исполняйте их. 20 И святите субботы Мои, чтобы они были знамением между Мною и вами, дабы вы знали, что Я Господь Бог ваш. 21 Но и сыновья возмутились против Меня: по заповедям Моим не поступали и уставов Моих не соблюдали, не исполняли того, что исполняя, человек был бы жив, нарушали субботы Мои, — и Я сказал: изолью на них гнев Мой, истощу над ними ярость Мою в пустыне; 22 но Я отклонил руку Мою и поступил ради имени Моего, чтобы оно не хулилось перед народами, перед глазами которых Я вывел их. 23 Также, подняв руку Мою в пустыне, Я поклялся рассеять их по народам и развеять их по землям 24 за то, что они постановлений Моих не исполняли и заповеди Мои отвергли, и нарушали субботы мои, и глаза их обращались к идолам отцов их. 25 И попустил им учреждения недобрые и постановления, от которых они не могли быть живы, 26 и попустил им оскверниться жертвоприношениями их, когда они стали проводить через огонь всякий первый плод утробы, чтобы разорить их, дабы знали, что Я Господь. 27 Посему говори дому Израилеву, сын человеческий, и скажи им: так говорит Господь Бог: вот чем еще хулили Меня отцы ваши, вероломно поступая против Меня: 28 Я привел их в землю, которую клятвенно обещал дать им, подняв руку Мою, — а они, высмотрев себе всякий высокий холм и всякое ветвистое дерево, стали заколать там жертвы свои, и ставили там оскорбительные для Меня приношения свои и благовонные курения свои, и возливали там возлияния свои. 29 И Я говорил им: что это за высота, куда ходите вы? поэтому именем Бама называется она и до сего дня. 30 Посему скажи дому Израилеву: так говорит Господь Бог: не оскверняете ли вы себя по примеру отцов ваших и не блудодействуете ли вслед мерзостей их? 31 Принося дары ваши и проводя сыновей ваших через огонь, вы оскверняете себя всеми идолами вашими до сего дня, и хотите вопросить Меня, дом Израилев? живу Я, говорит Господь Бог, не дам вам ответа. 32 И что приходит вам на ум, совсем не сбудется. Вы говорите: «будем, как язычники, как племена иноземные, служить дереву и камню». 33 Живу Я, говорит Господь Бог: рукою крепкою и мышцею простертою и излиянием ярости буду господствовать над вами. 34 И выведу вас из народов и из стран, по которым вы рассеяны, и соберу вас рукою крепкою и мышцею простертою и излиянием ярости. 35 И приведу вас в пустыню народов, и там буду судиться с вами лицем к лицу. 36 Как Я судился с отцами вашими в пустыне земли Египетской, так буду судиться с вами, говорит Господь Бог. 37 И проведу вас под жезлом и введу вас в узы завета. 38 И выделю из вас мятежников и непокорных Мне. Из земли пребывания их выведу их, но в землю Израилеву они не войдут, и узнаете, что Я Господь. 39 А вы, дом Израилев, — так говорит Господь Бог, — идите каждый к своим идолам и служите им, если Меня не слушаете, но не оскверняйте более святаго имени Моего дарами вашими и идолами вашими, 40 потому что на Моей святой горе, на горе высокой Израилевой, — говорит Господь Бог, — там будет служить Мне весь дом Израилев, — весь, сколько ни есть его на земле; там Я с благоволением приму их, и там потребую приношений ваших и начатков ваших со всеми святынями вашими. 41 Приму вас, как благовонное курение, когда выведу вас из народов и соберу вас из стран, по которым вы рассеяны, и буду святиться в вас перед глазами народов. 42 И узнаете, что Я Господь, когда введу вас в землю Израилеву, — в землю, которую Я клялся дать отцам вашим, подняв руку Мою. 43 И вспомните там о путях ваших и обо всех делах ваших, какими вы оскверняли себя, и возгнушаетесь самими собою за все злодеяния ваши, какие вы делали. 44 И узнаете, что Я — Господь, когда буду поступать с вами ради имени Моего, не по злым вашим путям и вашим делам развратным, дом Израилев, — говорит Господь Бог.
45 И было ко мне слово Господне: 46 сын человеческий! обрати лице твое на путь к полудню, и произнеси слово на полдень, и изреки пророчество на лес южного поля. 47 И скажи южному лесу: слушай слово Господа; так говорит Господь Бог: вот, Я зажгу в тебе огонь, и он пожрет в тебе всякое дерево зеленеющее и всякое дерево сухое; не погаснет пылающий пламень, и все будет опалено им от юга до севера. 48 И увидит всякая плоть, что Я, Господь, зажег его, и он не погаснет. 49 И сказал я: о, Господи Боже! они говорят обо мне: «не говорит ли он притчи?»
Бунтівний народ
1 Це відбулося в десятий день п’ятого місяця сьомого року . Прийшли деякі мужі з Ізраїлевих старійшин запитати поради в Господа, й сіли переді мною.
2 І було до мене Господнє слово такого змісту:
3 Сину людський, поговори з Ізраїлевими старійшинами й скажи їм, що говорить Владика Господь: Якщо ви прийшли до Мене щось запитати, то, як Я живий, не дам вам відповіді, – каже Владика Господь.
4 Хіба що хочеш ти, Єзекіїлю, їх судити?! Якщо хочеш їх розсудити, сину людський, то засвідчи їм про гидоти їхніх батьків,
5 і скажи їм що говорить Владика Господь: У той час, коли Я обрав Ізраїль, і піднявши Свою руку, присягнувся нащадкам роду Якова, – Я відкрився їм в єгипетському краю, і піднявши Свою руку над ними, сказав: Я – Господь, ваш Бог!
6 Тоді ж, піднявши Свою руку, Я їм присягнувся , що виведу їх з єгипетського краю в землю, яку Я для них обрав і яка сочиться молоком та медом, та є окрасою серед усіх інших земель.
7 Разом з тим Я їм сказав: Нехай кожен з вас відкине приємні вашим очам гидоти і не опоганюється ідолами Єгипту. Я – Господь, ваш Бог!
8 Але вони збунтувалися проти Мене і не бажали Мене слухати, – ніхто з них не відкинув тих гидот, що були милі їхнім очам і не залишили єгипетських ідолів. Тоді Я мав намір вилити Своє обурення й дати волю Своєму гніву щодо них там, в єгипетському краю.
9 Проте Я цього не зробив заради Свого Імені, аби воно не безчестилось між народами, серед яких вони перебували, і перед якими Я їм відкрився, пообіцявши , що виведу їх з єгипетського краю.
10 Тож Я вивів їх з єгипетської землі, й спровадив їх до пустелі.
11 Там Я дав їм Мої Заповіді й оголосив їм Мої постанови, завдяки дотриманню яких людина житиме ними.
12 Тоді Я дав їм також Мої суботи, щоби вони були ознакою між Мною і між ними, аби вони знали, що Я – Господь, Котрий їх освячує.
13 Але Ізраїлеві нащадки знову збунтувалися проти Мене в пустелі. Моїх Заповідей вони не дотримувались і відкинули Мої постанови, від виконання яких залежить добробут людини, а також опоганили Мої суботи. Тоді Я мав намір вилити на них Мій гнів там в пустелі, щоб їх знищити.
14 Але Я знову не зробив того задля Свого Імені, аби воно не зневажалось народами, на очах яких Я виводив їх з Єгипту .
15 Тому Я, піднявши проти них Свою руку в пустелі, присягнувся, що не введу їх в Обітовану землю, яка сочиться молоком і медом, – найгарнішу з усіх земель, яку обіцяв дати .
16 Адже вони відкинули Мої закони й не дотримувались Моїх Заповідей та опоганили Мої суботи, оскільки їхнє серце приліпилось до своїх ідолів.
17 Але Моє око змилувалось над ними, щоб їх не губити, і Я їх цілковито не знищив у пустелі.
18 Я сказав їхнім дітям там у пустелі: Не дійте за традиціями ваших батьків й не дотримуйтесь їхніх приписів, та не опоганюйтесь їхніми ідолами.
19 Я – Господь, ваш Бог! Дотримуйтесь Моїх законів, виконуйте Мої Заповіді й живіть згідно з ними.
20 Святіть Мої суботи, аби вони були ознакою між Мною і вами, пам’ятаючи, що Я – Господь, ваш Бог!
21 Але й діти повстали проти Мене, – не дотримувались Моїх законів й не виконували Моїх Заповідей, щоб за ними жити, – адже, лише діючи згідно з ними і не опоганюючи Моїх субот, можна мати життя. Тому Я мав намір вилити на них Своє обурення і дати волю своєму гніву в пустелі.
22 Але Я відвернув Мою руку, зробивши це заради Свого Імені, аби не зневажали його народи, на очах яких Я їх вивів.
23 Проте Я, піднявши проти них Свою руку в пустелі, присягнувся, що розпорошу їх між народами по чужих країнах,
24 за те, що не дотримувались Моїх законів, не виконували Моїх Заповідей і опоганювали Мої суботи, – а свої очі звернули на ідолів своїх батьків.
25 Тому Я попустив, щоб вони створювали недобрі постанови й заповіді, які не провадили до життя.
26 Я попустив, щоб вони осквернили себе жертвами, переводячи через вогонь своїх первородних, – аби вони нищили самих себе, і щоб нарешті пізнали, що Я – Господь!
27 Тому, сину людський, звернись до Ізраїлевого роду, й скажи їм: Так говорить Владика Господь: Ваші батьки зневажали Мене ще й тим, що вчинили щодо Мене віроломство.
28 Коли Я привів їх у край, щодо якого Я, піднявши Свою руку, присягнувся , що дам їм, – а вони, побачивши будь-яке підвищення, або крислате дерево, стали приносити там образливі для Мене жертви чужим богам та кадили їм приємними пахощами, звершуючи там і свої жертви возливання.
29 Я спитав їх: Що це за пагірки, куди постійно ви ходите, то вони назвали їх Бама, (тобто підвищення для жертвоприношення ). Так і досі вони називаються .
30 Тому сповісти Ізраїлевому дому слова Владики Господа: Хіба ви не опоганюєтеся так само, як ваші батьки, звершуючи розпусту зі своїми гидкими бовванами?
31 Адже ви опоганюєтеся тим, що приносите їм свої дари, переводите через вогонь ваших дітей, і тим оскверняєтесь вашими ідолами аж до сьогодні. Тож після всього того, ви ще смієте питати у Мене поради, роде Ізраїля? Як Я живий, – каже Владика Господь, – Я вам не відповідатиму!
32 Не буде ніколи й того, про що ви мрієте, говорячи: Будемо жити, як інші народи, – як іноземні племена, служачи дереву й каменю.
Господь присягається відновити Ізраїль
33 Як Я живий, – присягається Владика Господь, – Я царюватиму над вами могутньою рукою та простягнутим раменом,
34 виливаючи Свій гнів! Але так само могутньою рукою та простягнутим раменом Я зберу вас з-посеред народів, – зберу з усіх інших країн, де ви розпорошені,
35 і Я запроваджу вас у пустелю народів , де буду судитися з вами обличчям до обличчя.
36 Як Я звершував судочинство щодо ваших батьків в пустелі єгипетського краю, так судитимусь і з вами, – каже Владика Господь.
37 Наче пастух, Я проведу вас під палицею, і введу вас в союз Заповіту.
38 Я вилучу з-поміж вас бунтівників і відступників від Мене. Я виведу їх із країни їхнього перебування, але в землю Ізраїлю вони не ввійдуть, – і зрозумієте, що Я – Господь.
39 Тож до вас, Ізраїлів роде, звертається Владика Господь: якщо ви не хочете слухатись Мене, то нехай кожен із вас йде служити своїм ідолам, але більше не оскверняйте Мого святого Імені своїми дарами і поклонінням ідолам.
40 Адже на Моїй святій горі, – на високій горі Ізраїлю, – говорить Владика Господь, – там Мені служитиме весь Ізраїлів дім – усі, що мешкатимуть в краю. Там Я їх ласкаво прийматиму і там Я зажадаю їхніх приношень, – їхніх первоплодів разом з усіма іншими їхніми святими дарами.
41 Там Я прийму вас приязно, наче любі пахощі жертви , – коли Я вас виведу з-посеред усіх народів, і позбираю вас з країн, в яких ви були розпорошені, та явлю у вас Мою святість на очах народів.
42 І коли Я запроваджу вас у Ізраїлеву землю, – в той край, про який Я, піднявши Свою руку, присягнувся дати його вашим батькам, – ви зрозумієте, що Я – Господь.
43 Тоді ви згадаєте про ваші лихі дороги та ваші вчинки, якими ви себе опоганювали, і відчуєте огиду до самих себе через усі ті злочини, які ви робили.
44 Тоді зрозумієте, що Я – Господь, коли Я милостиво поводитимуся з вами, заради Свого Імені, а не згідно з вашими злими дорогами і вашими огидними вчинками, Ізраїлів роде, – каже Владика Господь.