1 И было ко мне слово Господне: 2 сын человеческий! скажи начальствующему в Тире: так говорит Господь Бог: за то, что вознеслось сердце твое и ты говоришь: «я бог, восседаю на седалище божием, в сердце морей», и будучи человеком, а не Богом, ставишь ум твой наравне с умом Божиим, — 3 вот, ты премудрее Даниила, нет тайны, сокрытой от тебя; 4 твоею мудростью и твоим разумом ты приобрел себе богатство и в сокровищницы твои собрал золота и серебра; 5 большою мудростью твоею, посредством торговли твоей, ты умножил богатство твое, и ум твой возгордился богатством твоим, — 6 за то так говорит Господь Бог: так как ты ум твой ставишь наравне с умом Божиим, 7 вот, Я приведу на тебя иноземцев, лютейших из народов, и они обнажат мечи свои против красы твоей мудрости и помрачат блеск твой; 8 низведут тебя в могилу, и умрешь в сердце морей смертью убитых. 9 Скажешь ли тогда перед твоим убийцею: «я бог», тогда как в руке поражающего тебя ты будешь человек, а не бог? 10 Ты умрешь от руки иноземцев смертью необрезанных; ибо Я сказал это, говорит Господь Бог. 11 И было ко мне слово Господне: 12 сын человеческий! плачь о царе Тирском и скажи ему: так говорит Господь Бог: ты печать совершенства, полнота мудрости и венец красоты. 13 Ты находился в Едеме, в саду Божием; твои одежды были украшены всякими драгоценными камнями; рубин, топаз и алмаз, хризолит, оникс, яспис, сапфир, карбункул и изумруд и золото, все, искусно усаженное у тебя в гнездышках и нанизанное на тебе, приготовлено было в день сотворения твоего. 14 Ты был помазанным Херувимом, чтобы осенять, и Я поставил тебя на то; ты был на святой горе Божией, ходил среди огнистых камней. 15 Ты совершен был в путях твоих со дня сотворения твоего, доколе не нашлось в тебе беззакония. 16 От обширности торговли твоей внутреннее твое исполнилось неправды, и ты согрешил; и Я низвергнул тебя, как нечистого, с горы Божией, изгнал тебя, Херувим осеняющий, из среды огнистых камней. 17 От красоты твоей возгордилось сердце твое, от тщеславия твоего ты погубил мудрость твою; за то Я повергну тебя на землю, перед царями отдам тебя на позор. 18 Множеством беззаконий твоих в неправедной торговле твоей ты осквернил святилища твои; и Я извлеку из среды тебя огонь, который и пожрет тебя: и Я превращу тебя в пепел на земле перед глазами всех, видящих тебя. 19 Все, знавшие тебя среди народов, изумятся о тебе; ты сделаешься ужасом, и не будет тебя вовеки.
20 И было ко мне слово Господне: 21 сын человеческий! обрати лице твое к Сидону и изреки на него пророчество, 22 и скажи: вот, Я — на тебя, Сидон, и прославлюсь среди тебя, и узнают, что Я Господь, когда произведу суд над ним и явлю в нем святость Мою; 23 и пошлю на него моровую язву и кровопролитие на улицы его, и падут среди него убитые мечом, пожирающим его отовсюду; и узнают, что Я Господь. 24 И не будет он впредь для дома Израилева колючим терном и причиняющим боль волчцом, более всех соседей зложелательствующим ему, и узнают, что Я Господь Бог. 25 Так говорит Господь Бог: когда Я соберу дом Израилев из народов, между которыми они рассеяны, и явлю в них святость Мою перед глазами племен, и они будут жить на земле своей, которую Я дал рабу Моему Иакову: 26 тогда они будут жить на ней безопасно, и построят домы, и насадят виноградники, и будут жить в безопасности, потому что Я произведу суд над всеми зложелателями их вокруг них, и узнают, что Я Господь Бог их.
Пророцтво про тирського володаря
1 Було до мене Господнє слово такого змісту:
2 Сину людський, скажи тирському володареві, що говорить про нього Владика Господь: Оскільки ти в своєму серці дуже високо піднявся вгору й сказав: Я – бог, і сиджу на Божому престолі посеред морів, – хоча ти лише людина, а не бог. Ти просто ставиш свій розум нарівні з Божим розумом,
3 вважаючи себе мудрішим від Даниїла, буцімто жодна таємниця від тебе не закрита.
4 Своєю мудрістю та своїм розумом ти набув собі багатство, а в своїх скарбницях нагромадив чимало золота й срібла.
5 Завдяки своїй великій мудрості та успішній торгівлі ти примножив своє багатство, так що твоє серце загорділо від незліченного маєтку.
6 Через те ось що говорить Владика Господь: Оскільки свій розум ти ставиш нарівні з Божим розумом,
7 тому Я спроваджу на тебе найлютіших з чужоземних народів, і вони оголять (направлять ) свої мечі проти твоєї розкоші, надбаної твоєю мудрістю, й опоганять твою красу.
8 Вони штовхнуть тебе в яму, і ти конатимеш болісною смертю посеред моря.
9 Хіба тоді ти скажеш своєму вбивці: Я – бог? Адже перед твоїм мучителем ти так і залишишся людиною, а не богом.
10 Ти загинеш смертю необрізаних, від рук чужинців, тому що так сказав Я, – говорить Владика Господь.
Голосіння над тирським царем
11 І знову було до мене Господнє слово такого змісту:
12 Сину людський, підійми голосіння над тирським царем й оголоси йому слова Владики Господа: Ти був зразком досконалості, сповнений мудрості й неперевершеної краси.
13 Ти перебував у Едемі в Божому раю. Твій одяг прикрашало усяке коштовне каміння: карнелій, топаз і яспіс, хризоліт, согам і яшма, сапфір, рубін і смарагд, а внизу майстерно зроблені золоті бубонці, що видавали мелодію сопілки, – все було виготовлене в день твого створення.
14 Ти був помазаним херувимом-покровителем, – ось для чого Я тебе призначив. Ти перебував на святій Божій горі, ходив посеред вогнистого каміння.
15 Ти був бездоганним на своїх дорогах з того дня, як ти був створений, аж доки в тобі не було знайдено беззаконня.
16 Через свою широку торгівлю ти сповнився насильством й беззаконням, і ти впав у гріх. Тому Я скинув тебе з Божої гори, – прогнав тебе, херувиме-охоронцю, поклав край твоєму перебуванню з-посеред вогнистого каміння.
17 Загордилось твоє серце через твою красу, – ти занапастив свою мудрість власним марнославством. Я скинув тебе на землю, – Я виставив тебе перед царями як видовище.
18 Своїми численними злочинами й обманом у своїй торгівлі ти осквернив усе, що було святим. Тому Я видобуду з твого нутра вогонь, який пожере тебе. На очах усіх, котрі дивитимуться на тебе, Я оберну тебе в попіл на землі.
19 Для всіх, котрі тебе знали, – поміж усіма народами ти станеш страховиськом, поки не будеш знищений, і загинеш навіки.
Пророцтво про Сидон
20 Далі було до мене Господнє слово такого змісту:
21 Сину людський, звернись своїм обличчям до Сидона й оголоси щодо нього пророцтво.
22 Скажи йому, що говорить Владика Господь: Ось Я виступаю проти тебе, Сидоне! Я виявлю посеред тебе Свою славу. І коли Я звершу над тобою Свій суд, який відкриє в тебе Мою святість, тоді пізнають, що Я – Господь.
23 Отже, Я спроваджу на Сидон моровицю; на його вулицях проллється кров, – падатимуть довкола нього побиті мечем, який пожиратиме з усіх боків, – і тоді зрозуміють, що Я – Господь.
24 Таким чином не стане для Ізраїлевого роду жодної колючої тернини, ані будяків, які завдавали б біль з боку навколишніх народів, котрі Ізраїль зневажають. І пізнають, що Я є Владикою Господом.
25 Тому так говорить Владика Господь: Коли знову зберу Ізраїлевий рід з-посеред народів, куди вони були розпорошені, тоді перед усіма народами виявлю Свою святість. Вони знову поселяться на своїй землі, яку Я дав Моєму слузі Якову.
26 Вони житимуть на ній безпечно, будуватимуть доми й садитимуть виноградники, – вони почуватимуть себе в безпеці, оскільки Я звершу Свої присуди над усіма сусідніми народами, котрі їх зневажають. Тоді зрозуміють, що Я – Господь, є їхнім Богом.