1 И было в шестом году, в шестом месяце , в пятый день месяца, сидел я в доме моем, и старейшины Иудейские сидели перед лицем моим, и низошла на меня там рука Господа Бога. 2 И увидел я: и вот подобие [мужа], как бы огненное, и от чресл его и ниже — огонь, и от чресл его и выше — как бы сияние, как бы свет пламени. 3 И простер Он как бы руку, и взял меня за волоса головы моей, и поднял меня дух между землею и небом, и принес меня в видениях Божиих в Иерусалим ко входу внутренних ворот, обращенных к северу, где поставлен был идол ревности, возбуждающий ревнование. 4 И вот, там была слава Бога Израилева, подобная той, какую я видел на поле. 5 И сказал мне: сын человеческий! подними глаза твои к северу. И я поднял глаза мои к северу, и вот, с северной стороны у ворот жертвенника — тот идол ревности при входе. 6 И сказал Он мне: сын человеческий! видишь ли ты, что они делают? великие мерзости, какие делает дом Израилев здесь, чтобы Я удалился от святилища Моего? но обратись, и ты увидишь еще бо́льшие мерзости. 7 И привел меня ко входу во двор, и я взглянул, и вот в стене скважина. 8 И сказал мне: сын человеческий! прокопай стену; и я прокопал стену, и вот какая-то дверь. 9 И сказал мне: войди и посмотри на отвратительные мерзости, какие они делают здесь. 10 И вошел я, и вижу, и вот всякие изображения пресмыкающихся и нечистых животных и всякие идолы дома Израилева, написанные по стенам кругом. 11 И семьдесят мужей из старейшин дома Израилева стоят перед ними, и Иезания, сын Сафанов, среди них; и у каждого в руке свое кадило, и густое облако курений возносится кверху. 12 И сказал мне: видишь ли, сын человеческий, что делают старейшины дома Израилева в темноте, каждый в расписанной своей комнате? ибо говорят: «не видит нас Господь, оставил Господь землю сию». 13 И сказал мне: обратись и увидишь еще бо́льшие мерзости, какие они делают. 14 И привел меня ко входу в ворота дома Господня, которые к северу, и вот, там сидят женщины, плачущие по Фаммузе, 15 и сказал мне: видишь ли, сын человеческий? обратись, и еще увидишь бо́льшие мерзости. 16 И ввел меня во внутренний двор дома Господня, и вот у дверей храма Господня, между притвором и жертвенником, около двадцати пяти мужей стоят спинами своими ко храму Господню, а лицами своими на восток, и кланяются на восток солнцу. 17 И сказал мне: видишь ли, сын человеческий? мало ли дому Иудину, чтобы делать такие мерзости, какие они делают здесь? но они еще землю наполнили нечестием, и сугубо прогневляют Меня; и вот, они ветви подносят к носам своим. 18 За то и Я стану действовать с яростью; не пожалеет око Мое, и не помилую; и хотя бы они взывали в уши Мои громким голосом, не услышу их.
Третє видіння Господньої слави
1 Це відбулося шостого року, у п’ятий день шостого місяця, коли я знаходився у своєму домі, а переді мною сиділи старійшини Юдеї. Саме там доторкнулась до мене рука мого Владики ГОСПОДА .
2 Я побачив ніби вогненну постать чоловіка . Вогонь був від Його пояса і до самого низу, а вище пояса й догори він мав вигляд сяйва бурштину.
3 Він простягнув щось подібне до руки та вхопив мене за волосся моєї голови, – підняв мене Дух поміж землею й небом. Так, у Божому видінні, він переніс мене в Єрусалим, – до входу Північної Брами внутрішнього двору, де стояв ідол заздрощів, який нібито викликає ревнощі.
4 І ось там з’явилась слава Ізраїлевого Бога, як у тому видінні, яке було мені показане на рівнині в полі.
Мерзенні речі народу
5 Він (Господь ) сказав мені: Сину людський, подивись на північ. Я спрямував свій погляд на північ і там на північ від брами, що вела до жертовника, побачив при вході цього боввана заздрощів.
6 Господь сказав мені: Сину людський, чи ти бачиш, що вони роблять? Які великі гидоти творить тут Ізраїлів рід, щоб віддалити Мене від Мого Святилища? Але далі ти побачиш ще більш мерзенні речі.
7 Потім Він запровадив мене до входу у двір Храму, і я побачив велику щілину в стіні.
8 Тоді Він звелів мені: Сину людський, зроби пролом у стіні! І я зробив вилом у стіні так, що утворився прохід.
9 Тоді сказав мені: Увійди й подивись, які огидливі речі вони роблять там.
10 І коли я ввійшов, то побачив: Скрізь на стінах були зображення усяких плазунів та нечистих тварин, а також ідолів Ізраїлевого роду.
11 Перед ними (гидкими зображеннями ) стояли сімдесят старійшин Ізраїльського народу. Був серед них і Яазанія, син Шафана. У кожного в руках була кадильниця, і запах пахучого диму від ладану підіймався вгору.
12 Тоді Він спитав мене: Сину людський, ти бачиш, що творять старійшини Ізраїльського народу потайки (у темряві ) у своїх покоях перед зображеннями ідолів? Вони кажуть: Господь нас не бачить! Господь залишив цей край!
13 Продовжуючи, Він сказав мені: Це ще не все, – ти побачиш ще більш огидні справи, які вони чинять.
14 Отже, Він повів мене до північного входу, – до брами Господнього Храму, – а там сиділи жінки, які оплакували Таммуза .
15 І Він сказав мені: Чи ти бачив щось подібне, сину людський? Проте ти матимеш змогу побачити ще більші гидоти.
16 І от Він мене запровадив до внутрішнього двору Господнього Храму, – а там, при вході до Господнього Храму, між притвором, де дозволялось стояти жінкам, і між жертовником стояли приблизно двадцять п’ять чоловіків спиною до Господнього Храму, а своїм обличчям на схід, поклоняючись долілиць сходу сонця.
17 Тоді Він сказав мені: Ти це бачиш, сину людський? Хіба мало для Юдиного роду чинити мерзенні справи, які вони тут чинять, наповнюючи край насильством й постійно доводячи Мене до гніву? Зверни увагу, – вони ще й прикладають до носа зелені галузки!?
18 Тому Я зіллю на них Мій гнів, – не помилую їх, і Я не пожалію. Хоча вони й голосно кликатимуть до Мене, Я їх не почую.