1 В первый год Кира, царя Персидского, во исполнение слова Господня из уст Иеремии, возбудил Господь дух Кира, царя Персидского, и он повелел объявить по всему царству своему, словесно и письменно: 2 так говорит Кир, царь Персидский: все царства земли дал мне Господь, Бог небесный, и Он повелел мне построить Ему дом в Иерусалиме, что в Иудее. 3 Кто есть из вас, из всего народа Его, — да будет Бог его с ним, — и пусть он идет в Иерусалим, что в Иудее, и строит дом Господа Бога Израилева, Того Бога, Который в Иерусалиме. 4 А все оставшиеся во всех местах, где бы тот ни жил, пусть помогут ему жители места того серебром и золотом и иным имуществом, и скотом, с доброхотным даянием для дома Божия, что в Иерусалиме.
5 И поднялись главы поколений Иудиных и Вениаминовых, и священники и левиты, всякий, в ком возбудил Бог дух его, чтобы пойти строить дом Господень, который в Иерусалиме. 6 И все соседи их вспомоществовали им серебряными сосудами, золотом, иным имуществом, и скотом, и дорогими вещами, сверх всякого доброхотного даяния для храма .
7 И царь Кир вынес сосуды дома Господня, которые Навуходоносор взял из Иерусалима и положил в доме бога своего, — 8 и вынес их Кир, царь Персидский, рукою Мифредата сокровищехранителя, а он счетом сдал их Шешбацару, князю Иудину. 9 И вот число их: блюд золотых тридцать, блюд серебряных тысяча, ножей двадцать девять, 10 чаш золотых тридцать, чаш серебряных двойных четыреста десять, других сосудов тысяча: 11 всех сосудов, золотых и серебряных, пять тысяч четыреста. Все это взял с собою Шешбацар, при отправлении переселенцев из Вавилона в Иерусалим.
Указ царя Кіра про повернення полонених та відбудову Господнього Храму
1 Першого року владарювання перського царя Кіра , – як виконання Господнього слова, провіщеного через Єремію, – Господь спонукав дух перського царя Кіра, аби він оголосив по всьому своєму царстві, усно та письмово, повідомляючи:
2 Так говорить Кір, цар Персії: Усі царства землі дав мені Господь, Бог небес, і Він доручив мені збудувати Йому Храм у Єрусалимі, що в Юдеї.
3 Хто з-посеред вас належить до Його народу, – нехай його Бог буде з ним, – і нехай він вирушає до Єрусалима, що в Юдеї, і нехай будує Храм Господу, Богу Ізраїлю. Адже це є той Бог, Який у Єрусалимі.
4 А всім, котрі залишилися з цього народу , де би вони не проживали, нехай місцеві мешканці допоможуть таким сріблом, золотом, усяким майном і худобою, а також добровільними пожертвами для Божого Храму, що в Ізраїлі.
5 Тож піднялися глави батьківських родин Юди та Веніяміна, священики та левіти, – всі, чий дух відчув Боже спонукання, щоб іти й будувати Господній Храм, що в Єрусалимі.
6 А їхні довколишні сусіди підтримали їх срібним посудом, золотом, усяким майном, худобою і коштовними дарами, окрім усіх інших добровільних дарів.
7 Цар Кір виніс також посуд Господнього Храму, який Навуходоносор забрав з Єрусалима, поклавши його в капищі свого бога.
8 Перський цар Кір передав його у руки свого скарбника Мітредата, який за рахунком вручив усе Юдиному князю Шешбаццару .
9 Там налічувалось: тридцять золотих посудин, тисяча срібних посудин, двадцять дев’ять ножів,
10 тридцять золотих чаш, чотириста десять срібних подвійних чаш, тисяча предметів різного іншого посуду.
11 Усього золотого та срібного начиння було п’ять тисяч чотириста. Все це Шешбаццар вивіз із собою під час повернення переселенців з Вавилону в Єрусалим.