1 И сказал Господь Авраму: пойди из земли твоей, от родства твоего и из дома отца твоего [и иди] в землю, которую Я укажу тебе; 2 и Я произведу от тебя великий народ, и благословлю тебя, и возвеличу имя твое, и будешь ты в благословение; 3 Я благословлю благословляющих тебя, и злословящих тебя прокляну; и благословятся в тебе все племена земные.
4 И пошел Аврам, как сказал ему Господь; и с ним пошел Лот. Аврам был семидесяти пяти лет, когда вышел из Харрана. 5 И взял Аврам с собою Сару, жену свою, Лота, сына брата своего, и все имение, которое они приобрели, и всех людей, которых они имели в Харране; и вышли, чтобы идти в землю Ханаанскую; и пришли в землю Ханаанскую. 6 И прошел Аврам по земле сей [по длине ее] до места Сихема, до дубравы Море́. В этой земле тогда [жили] Хананеи. 7 И явился Господь Авраму и сказал [ему]: потомству твоему отдам Я землю сию. И создал там [Аврам] жертвенник Господу, Который явился ему. 8 Оттуда двинулся он к горе, на восток от Вефиля; и поставил шатер свой так, что от него Вефиль был на запад, а Гай на восток; и создал там жертвенник Господу и призвал имя Господа, [явившегося ему]. 9 И поднялся Аврам и продолжал идти к югу.
10 И был голод в той земле. И сошел Аврам в Египет, пожить там, потому что усилился голод в земле той. 11 Когда же он приближался к Египту, то сказал Саре, жене своей: вот, я знаю, что ты женщина, прекрасная видом; 12 и когда Египтяне увидят тебя, то скажут: это жена его; и убьют меня, а тебя оставят в живых; 13 скажи же, что ты мне сестра, дабы мне хорошо было ради тебя, и дабы жива была душа моя чрез тебя. 14 И было, когда пришел Аврам в Египет, Египтяне увидели, что она женщина весьма красивая; 15 увидели ее и вельможи фараоновы и похвалили ее фараону; и взята была она в дом фараонов. 16 И Авраму хорошо было ради ее; и был у него мелкий и крупный скот и ослы, и рабы и рабыни, и лошаки и верблюды. 17 Но Господь поразил тяжкими ударами фараона и дом его за Сару, жену Аврамову. 18 И призвал фараон Аврама и сказал: что ты это сделал со мною? для чего не сказал мне, что она жена твоя? 19 для чего ты сказал: она сестра моя? и я взял было ее себе в жену. И теперь вот жена твоя; возьми [ее] и пойди. 20 И дал о нем фараон повеление людям, и проводили его, и жену его, и все, что у него было, [и Лота с ним].
Покликання Аврама
1 Сказав Господь Аврамові: Вийди зі своєї землі й від своєї родини, і з дому свого батька – в землю, яку Я тобі покажу.
2 Я виведу від тебе великий народ, поблагословлю тебе і звеличу твоє ім’я. Тож будеш ти благословенням!
3 Я поблагословлю тих, котрі благословлятимуть тебе, а тих, що проклинають тебе, прокляну. І благословенні будуть у тобі всі племена землі!
4 І пішов Аврам, як звелів йому Господь; з ним пішов і Лот. Аврамові було сімдесят п’ять років, коли він вийшов із Харана.
5 Аврам узяв свою дружину Сару і Лота, сина свого брата, а також все майно, котре набули, і людей, яких придбали в Харані, та й вийшли, щоб іти до ханаанської землі. І прибули вони в ханаанську землю.
6 Аврам пройшов тією землею аж до околиці Сихема, до дуба Мамре. Жили тоді уцьому краї ханаанці.
7 З’явився Господь Аврамові й сказав: Твоєму потомству дам цю землю. І збудував там Аврам жертовник Господу, Який йому з’явився.
8 Звідти він вирушив до гори на схід від Бетеля і поставив там свій намет: між Бетелем на заході і Гаєм на сході. Збудував там Аврам жертовник Господу, прикликуючи Ім’я Господнє.
9 Знову Аврам вирушив, і мандруючи, подорожував далі на південь.
Аврам у Єгипті
10 У тому краї настав голод. Тож пішов Аврам до Єгипту, щоби там перебути, бо скрізь панував голод.
11 Коли ж наблизився він до Єгипту, то сказав своїй дружині Сарі: Я знаю, що ти жінка вродлива.
12 Побачать тебе єгиптяни та й скажуть: Вона його дружина, – і вб’ють мене, а тебе залишать при житті.
13 Тож прошу, говори, що ти моя сестра, щоб було добре мені через тебе, і щоб я залишився живим через тебе.
14 І справді, щойно увійшов Аврам у Єгипет, побачили єгиптяни, що його дружина дуже гарна.
15 Побачили Сару також вельможі фараона, й розхвалили її перед фараоном; тож взяли жінку до фараонового дому.
16 Заради Сари Аврамові жилося досить добре. Були в нього вівці, телята, осли, а також раби та рабині, ослиці й верблюди.
17 Але уразив Господь фараона і його дім великими карами через Сару, Аврамову дружину.
18 Тож фараон, покликавши Аврама, сказав: Що ж це ти мені зробив? Чому не сказав мені, що вона твоя дружина?
19 Навіщо ти сказав: Вона – моя сестра? Тож я взяв її собі за дружину. Тепер же, ось твоя дружина, – забирай її та йди геть !
20 І наказав фараон своїм людям, щоб випровадили його разом з дружиною та усім, що було в нього.