1 Так совершены небо и земля и все воинство их. 2 И совершил Бог к седьмому дню дела Свои, которые Он делал, и почил в день седьмый от всех дел Своих, которые делал. 3 И благословил Бог седьмой день, и освятил его, ибо в оный почил от всех дел Своих, которые Бог творил и созидал.
4 Вот происхождение неба и земли, при сотворении их, в то время, когда Господь Бог создал землю и небо, 5 и всякий полевой кустарник, которого еще не было на земле, и всякую полевую траву, которая еще не росла, ибо Господь Бог не посылал дождя на землю, и не было человека для возделывания земли, 6 но пар поднимался с земли и орошал все лице земли. 7 И создал Господь Бог человека из праха земного, и вдунул в лице его дыхание жизни, и стал человек душею живою. 8 И насадил Господь Бог рай в Едеме на востоке, и поместил там человека, которого создал. 9 И произрастил Господь Бог из земли всякое дерево, приятное на вид и хорошее для пищи, и дерево жизни посреди рая, и дерево познания добра и зла. 10 Из Едема выходила река для орошения рая; и потом разделялась на четыре реки. 11 Имя одной Фисон: она обтекает всю землю Хавила, ту, где золото; 12 и золото той земли хорошее; там бдолах и камень оникс. 13 Имя второй реки Гихон [Геон]: она обтекает всю землю Куш. 14 Имя третьей реки Хиддекель [Тигр]: она протекает пред Ассириею. Четвертая река Евфрат. 15 И взял Господь Бог человека, [которого создал,] и поселил его в саду Едемском, чтобы возделывать его и хранить его. 16 И заповедал Господь Бог человеку, говоря: от всякого дерева в саду ты будешь есть, 17 а от дерева познания добра и зла не ешь от него, ибо в день, в который ты вкусишь от него, смертью умрешь. 18 И сказал Господь Бог: не хорошо быть человеку одному; сотворим ему помощника, соответственного ему. 19 Господь Бог образовал из земли всех животных полевых и всех птиц небесных, и привел [их] к человеку, чтобы видеть, как он назовет их, и чтобы, как наречет человек всякую душу живую, так и было имя ей. 20 И нарек человек имена всем скотам и птицам небесным и всем зверям полевым; но для человека не нашлось помощника, подобного ему. 21 И навел Господь Бог на человека крепкий сон; и, когда он уснул, взял одно из ребер его, и закрыл то место плотию. 22 И создал Господь Бог из ребра, взятого у человека, жену, и привел ее к человеку. 23 И сказал человек: вот, это кость от костей моих и плоть от плоти моей; она будет называться женою, ибо взята от мужа [своего]. 24 Потому оставит человек отца своего и мать свою и прилепится к жене своей; и будут [два] одна плоть. 25 И были оба наги, Адам и жена его, и не стыдились.
1 Так звершені були небо й земля, і всі їхні вистроєні сили .
2 Закінчив Бог до сьомого дня Своє діло творіння , яке Він чинив, і спочив Він сьомого дня від усієї Своєї праці, яку звершив.
3 І поблагословив Бог сьомий день, і освятив його, бо того дня відпочив Він від усієї Своєї праці, яку Бог під час творіння здійснював.
4 Це – опис походження неба й землі, коли вони були створені, – того дня, в який створив Господь Бог землю та небо.
5 Адже до того на землі не було жодної польової рослини, і ніяка польова трава ще не зійшла, бо не дав Господь Бог дощу на землю, і не було людини, щоб її обробляти.
6 Та з землі підіймалась волога і напувала всю поверхню землі.
7 Взявши порох з землі, створив Господь Бог людину. І вдихнув у її ніздрі дихання життя, – і стала людина душею живою.
Життя в Едемському саду
8 І насадив Господь Бог сад на сході Едему, й оселив там людину, яку створив.
9 Господь Бог виростив із землі всякі дерева – гарні на вигляд і придатні для їжі, а також дерево життя посеред саду, та дерево Пізнання добра і зла.
10 Із Едему виходила ріка, щоби зрошувати сад; далі вона ділилася на чотири річки.
11 Назва першої – Пішон. Вона протікає через усю землю Хавіла – там, де є золото.
12 Золото тієї землі добре; там є також бделій і камінь онікс.
13 Назва другої ріки – Гіхон. Вона протікає через усю землю Куш.
14 Третя ріка – Тигр, що тече на сході Ашшуру. Четверта ж ріка – Євфрат.
15 Взяв Господь Бог людину, і оселив її в Едемському саду, щоб його обробляти та за ним доглядати.
16 І заповів Господь Бог людині: З усякого дерева, що в саду, вживатимеш у їжу.
17 Але з дерева Пізнання добра й зла – не їстимеш з нього; бо того дня, коли скуштуєш його, неодмінно помреш!
18 Далі сказав Господь Бог: Недобре бути чоловікові самотнім. Створю для нього помічника, відповідного йому.
19 Після того як створив Господь Бог із землі всіх польових звірів і всіх небесних птахів, то привів їх до Адама, щоби побачити, як їх назве. І як їх назвав Адам, – кожну живу душу, – так вона і звалася.
20 І дав Адам назви всім тваринам та небесним птахам, всім польовим звірам, але Адамові не знайшлося помічника, подібного до нього.
21 Тож навів Господь Бог глибокий сон на Адама, і коли той заснув, Бог взяв одне з його ребер, а те місце заповнив тілом.
22 З ребра, яке взяв у Адама, Господь Бог створив жінку і привів її до чоловіка.
23 І сказав Адам: Це дійсно кістка від моїх кісток, і тіло від мого тіла, тому вона називатиметься жінкою, бо походить від чоловіка.
24 Тому залишить чоловік свого батька й свою матір і пристане до своєї жінки – і стануть вони одним тілом.
25 Були ж вони обоє нагі, – Адам і його жінка, – і не соромилися.