1 И было, после сих происшествий Бог искушал Авраама и сказал ему: Авраам! Он сказал: вот я. 2 Бог сказал: возьми сына твоего, единственного твоего, которого ты любишь, Исаака; и пойди в землю Мориа и там принеси его во всесожжение на одной из гор, о которой Я скажу тебе. 3 Авраам встал рано утром, оседлал осла своего, взял с собою двоих из отроков своих и Исаака, сына своего; наколол дров для всесожжения, и, встав пошел на место, о котором сказал ему Бог. 4 На третий день Авраам возвел очи свои, и увидел то место издалека. 5 И сказал Авраам отрокам своим: останьтесь вы здесь с ослом, а я и сын пойдем туда и поклонимся, и возвратимся к вам. 6 И взял Авраам дрова для всесожжения, и возложил на Исаака, сына своего; взял в руки огонь и нож, и пошли оба вместе. 7 И начал Исаак говорить Аврааму, отцу своему, и сказал: отец мой! Он отвечал: вот я, сын мой. Он сказал: вот огонь и дрова, где же агнец для всесожжения? 8 Авраам сказал: Бог усмотрит Себе агнца для всесожжения, сын мой. И шли далее оба вместе.
9 И пришли на место, о котором сказал ему Бог; и устроил там Авраам жертвенник, разложил дрова и, связав сына своего Исаака, положил его на жертвенник поверх дров. 10 И простер Авраам руку свою и взял нож, чтобы заколоть сына своего. 11 Но Ангел Господень воззвал к нему с неба и сказал: Авраам! Авраам! Он сказал: вот я. 12 Ангел сказал: не поднимай руки твоей на отрока и не делай над ним ничего, ибо теперь Я знаю, что боишься ты Бога и не пожалел сына твоего, единственного твоего, для Меня. 13 И возвел Авраам очи свои и увидел: и вот, позади овен, запутавшийся в чаще рогами своими. Авраам пошел, взял овна и принес его во всесожжение вместо [Исаака], сына своего. 14 И нарек Авраам имя месту тому: Иегова-ире . Посему и ныне говорится: на горе Иеговы усмотрится. 15 И вторично воззвал к Аврааму Ангел Господень с неба 16 и сказал: Мною клянусь, говорит Господь, что, так как ты сделал сие дело, и не пожалел сына твоего, единственного твоего, [для Меня,] 17 то Я благословляя благословлю тебя и умножая умножу семя твое, как звезды небесные и как песок на берегу моря; и овладеет семя твое городами врагов своих; 18 и благословятся в семени твоем все народы земли за то, что ты послушался гласа Моего. 19 И возвратился Авраам к отрокам своим, и встали и пошли вместе в Вирсавию; и жил Авраам в Вирсавии.
20 После сих происшествий Аврааму возвестили, сказав: вот, и Милка родила Нахору, брату твоему, сынов: 21 Уца, первенца его, Вуза, брата сему, Кемуила, отца Арамова, 22 Кеседа, Хазо, Пилдаша, Идлафа и Вафуила; 23 от Вафуила родилась Ревекка. Восьмерых сих [сынов] родила Милка Нахору, брату Авраамову; 24 и наложница его, именем Реума, также родила Теваха, Гахама, Тахаша и Мааху.
Випробування Авраама
1 Після усіх цих подій Бог випробовував Авраама. Він сказав йому: Аврааме! Той відповів: Ось я!
2 Тоді Бог звелів: Візьми твого сина, свого єдиного, якого ти любиш, Ісаака, і йди в землю Морія та принеси його там у всепалення на одній з гір, яку тобі покажу.
3 Вставши рано-вранці, Авраам осідлав свого осла, взяв із собою двох слуг і свого сина Ісаака. Нарубав дров на всепалення і пішов до місця, на яке йому вказав Бог.
4 На третій день, підвівши свої очі, Авраам побачив те місце здалека.
5 Тому Авраам сказав своїм слугам: Залишайтеся тут з ослом, а ми з хлопцем підемо он туди. Поклонимось Богові і повернемося до вас.
6 Тож узяв Авраам дрова для всепалення і поклав на свого сина Ісаака. Сам же взяв у руки вогонь та ножа, і пішли обидва разом.
7 Йдучи, Ісаак заговорив до свого батька Авраама: Батьку мій! Той відповів: Я слухаю, мій сину! Ісаак запитав: Ось вогонь і дрова, а де ж ягня на всепалення?
8 Авраам відповів: Бог знайде Собі ягня на всепалення, мій сину. Так йдучи разом далі,
9 вони прийшли на місце, вказане Богом. І збудував там Авраам жертовник, розклав дрова і, зв’язавши свого сина Ісаака, поклав його на дрова жертовника.
10 Після цього Авраам простягнув свою руку і взяв ножа, аби принести в жертву свого сина.
11 Та Господній ангел кликнув до нього з неба і сказав: Аврааме, Аврааме! Той відповів: Ось я!
12 Не піднімай руки твоєї на хлопця, – промовив ангел , – не чини йому нічого, бо тепер Я знаю, що ти боїшся Бога і не пошкодував для Мене свого улюбленого сина.
13 Підвівши свої очі, Авраам побачив: аж ось позаду нього баран заплутався в гущавині своїми рогами. Тож пішов Авраам, взяв барана і приніс його на всепалення замість свого сина.
14 І дав Авраам тому місцю назву – Господь бачить, що й до сьогодні говориться: На горі буде видно Господа.
15 Господній ангел знову заговорив до Авраама з неба:
16 Клянуся Собою, – каже Господь, – оскільки ти виявив послух і не пошкодував для Мене свого сина, твого єдиного,
17 то Я вельми поблагословлю тебе, розмножу твоїх нащадків, як небесні зорі, як пісок на березі моря. Такими будуть твої нащадки, що успадкують міста своїх ворогів.
18 І будуть благословенні у твоїх нащадках всі народи землі за те, що ти послухався Мого голосу.
Сини Нахора
19 Після цього Авраам повернувся до своїх слуг, і вони разом пішли у Вірсавію. У Вірсавії Авраам і оселився.
20 Після цих подій Авраамові повідомили: Мілка також народила синів твоєму братові Нахорові:
21 Уца, його первенця; Буза, його брата; Кемуїла, батька Арама, а також
22 Кеседа, Хаза, Пілдаша, Їдлафа і Бетуїла.
23 Бетуїл же породив Ревеку. Таким чином вісім синів народила Мілка Нахорові, братові Авраама.
24 Його наложниця, на ім’я Реума, народила Теваха, Ґахама, Тахаша й Мааху.