1 И призвал Исаак Иакова и благословил его, и заповедал ему и сказал: не бери себе жены из дочерей Ханаанских; 2 встань, пойди в Месопотамию, в дом Вафуила, отца матери твоей, и возьми себе жену оттуда, из дочерей Лавана, брата матери твоей; 3 Бог же Всемогущий да благословит тебя, да расплодит тебя и да размножит тебя, и да будет от тебя множество народов, 4 и да даст тебе благословение Авраама [отца моего], тебе и потомству твоему с тобою, чтобы тебе наследовать землю странствования твоего, которую Бог дал Аврааму! 5 И отпустил Исаак Иакова, и он пошел в Месопотамию к Лавану, сыну Вафуила Арамеянина, к брату Ревекки, матери Иакова и Исава.
6 Исав увидел, что Исаак благословил Иакова и благословляя послал его в Месопотамию, взять себе жену оттуда, и заповедал ему, сказав: не бери жены из дочерей Ханаанских; 7 и что Иаков послушался отца своего и матери своей и пошел в Месопотамию. 8 И увидел Исав, что дочери Ханаанские не угодны Исааку, отцу его; 9 и пошел Исав к Измаилу и взял себе жену Махалафу, дочь Измаила, сына Авраамова, сестру Наваиофову, сверх других жен своих.
10 Иаков же вышел из Вирсавии и пошел в Харран, 11 и пришел на одно место, и остался там ночевать, потому что зашло солнце. И взял один из камней того места, и положил себе изголовьем, и лег на том месте. 12 И увидел во сне: вот, лестница стоит на земле, а верх ее касается неба; и вот, Ангелы Божии восходят и нисходят по ней. 13 И вот, Господь стоит на ней и говорит: Я Господь, Бог Авраама, отца твоего, и Бог Исаака; [не бойся]. Землю, на которой ты лежишь, Я дам тебе и потомству твоему; 14 и будет потомство твое, как песок земной; и распространишься к морю и к востоку, и к северу и к полудню; и благословятся в тебе и в семени твоем все племена земные; 15 и вот Я с тобою, и сохраню тебя везде, куда ты ни пойдешь; и возвращу тебя в сию землю, ибо Я не оставлю тебя, доколе не исполню того, что Я сказал тебе. 16 Иаков пробудился от сна своего и сказал: истинно Господь присутствует на месте сем; а я не знал! 17 И убоялся и сказал: как страшно сие место! это не иное что, как дом Божий, это врата небесные. 18 И встал Иаков рано утром, и взял камень, который он положил себе изголовьем, и поставил его памятником, и возлил елей на верх его. 19 И нарек [Иаков] имя месту тому: Вефиль , а прежнее имя того города было: Луз. 20 И положил Иаков обет, сказав: если [Господь] Бог будет со мною и сохранит меня в пути сем, в который я иду, и даст мне хлеб есть и одежду одеться, 21 и я в мире возвращусь в дом отца моего, и будет Господь моим Богом, — 22 то этот камень, который я поставил памятником, будет [у меня] домом Божиим; и из всего, что Ты, Боже , даруешь мне, я дам Тебе десятую часть.
1 Тож Ісаак, покликавши Якова, поблагословив його і наказав йому: Не бери собі дружини з дочок ханаанських.
2 Вставай і йди у Падан-Арам, до дому Бетуїла, батька твоєї матері, й візьми собі дружину звідтіль, з дочок Лавана, брата твоєї матері.
3 А Всемогутній Бог поблагословить тебе, зробить великим і розмножить, так що від тебе вийде громада народів.
4 Нехай Він дасть тобі благословення Авраама – тобі і нащадкам твоїм з тобою, щоб вони успадкували землю, на якій перебуваєш, котру Бог дав Авраамові.
5 І відпустив Ісаак Якова; той пішов у Падан-Арам, до Лавана, сина Бетуїла-арамійця, брата Ревеки, матері Якова та Ісава.
6 Ісав побачив, що Ісаак поблагословив Якова і відіслав його у Падан-Арам, аби взяти звідти собі дружину, і, благословляючи його, звелів: Не бери собі дружини з дочок ханаанських,
7 і що Яків послухався свого батька та своєї матері і пішов у Падан-Арам.
8 Ісав також зрозумів, що дочки ханаанські не подобаються його батькові Ісааку,
9 тому пішов Ісав до Ізмаїла і, крім своїх двох дружин, взяв собі за жінку ще Махалату, дочку Ізмаїла, Авраамового сина, Невайотову сестру.
Сон Якова у Бетелі
10 Яків же вирушив з Вірсавії і попрямував до Харана.
11 Заходило сонце. Тому він угледів підхоже місце і там заночував. Знайшов він у тій місцевості камінь, поклав собі під голову і ліг відпочивати.
12 Якову приснилася драбина, що стояла на землі, а вершина її сягала аж до неба. Божі ангели піднімалися й опускалися по ній.
13 І ось Сам Господь став на неї вгорі й промовив: Я – Господь, Бог твого батька Авраама, і Бог Ісаака. Землю, на якій ти спиш, дам тобі та твоїм нащадкам.
14 А твоїх нащадків буде як земного піску. Вони поширяться на захід і на схід, на північ і на південь. У тобі й у твоїх нащадках благословляться всі племена землі.
15 Ось Я з тобою, і оберігатиму тебе всюди, куди підеш, і поверну тебе в цю землю; не залишу тебе, доки не виконаю всього, що Я тобі сказав.
16 Прокинувся Яків зі свого сну і проголосив: Є Господь на цьому місці, а я й не знав!
17 Його охопив страх, і він сказав: Яке страшне це місце! Це ж ніщо інше, як Дім Божий, небесні брами!
18 Тож, вставши вранці, Яків взяв камінь, який був ним покладений собі під голову, поставив його як стовп і полив на нього зверху оливою.
19 Яків назвав те місце Бетель; хоча спочатку назва цього міста була Луз.
20 Тут Яків дав таку обітницю: Якщо Бог буде зі мною і оберігатиме мене на дорозі, якою я йду, і дасть мені хліба їсти й одежу зодягнутися,
21 так що я повернуся здоровим до дому мого батька, то Господь буде мені Богом,
22 а цей камінь, якого я поставив як стовп, буде Божим Домом, і з усього, що Ти даси мені, я неодмінно дам Тобі десятину!