1 И встал Иаков и пошел в землю сынов востока [к Лавану, сыну Вафуила Арамеянина, к брату Ревекки, матери Иакова и Исава]. 2 И увидел: вот, на поле колодезь, и там три стада мелкого скота, лежавшие около него, потому что из того колодезя поили стада. Над устьем колодезя был большой камень. 3 Когда собирались туда все стада, отваливали камень от устья колодезя и поили овец; потом опять клали камень на свое место, на устье колодезя. 4 Иаков сказал им [пастухам]: братья мои! откуда вы? Они сказали: мы из Харрана. 5 Он сказал им: знаете ли вы Лавана, сына Нахорова? Они сказали: знаем. 6 Он еще сказал им: здравствует ли он? Они сказали: здравствует; и вот, Рахиль, дочь его, идет с овцами. 7 И сказал [Иаков]: вот, дня еще много; не время собирать скот; напойте овец и пойдите, пасите. 8 Они сказали: не можем, пока не соберутся все стада, и не отвалят камня от устья колодезя; тогда будем мы поить овец. 9 Еще он говорил с ними, как пришла Рахиль [дочь Лавана] с мелким скотом отца своего, потому что она пасла [мелкий скот отца своего]. 10 Когда Иаков увидел Рахиль, дочь Лавана, брата матери своей, и овец Лавана, брата матери своей, то подошел Иаков, отвалил камень от устья колодезя и напоил овец Лавана, брата матери своей. 11 И поцеловал Иаков Рахиль, и возвысил голос свой и заплакал. 12 И сказал Иаков Рахили, что он родственник отцу ее и что он сын Ревеккин. А она побежала и сказала отцу своему [всё сие]. 13 Лаван, услышав о Иакове, сыне сестры своей, выбежал ему навстречу, обнял его и поцеловал его, и ввел его в дом свой; и он рассказал Лавану всё сие. 14 Лаван же сказал ему: подлинно ты кость моя и плоть моя. И жил у него Иаков целый месяц.
15 И Лаван сказал Иакову: неужели ты даром будешь служить мне, потому что ты родственник? скажи мне, что заплатить тебе? 16 У Лавана же было две дочери; имя старшей: Лия; имя младшей: Рахиль. 17 Лия была слаба глазами, а Рахиль была красива станом и красива лицем. 18 Иаков полюбил Рахиль и сказал: я буду служить тебе семь лет за Рахиль, младшую дочь твою. 19 Лаван сказал [ему]: лучше отдать мне ее за тебя, нежели отдать ее за другого кого; живи у меня. 20 И служил Иаков за Рахиль семь лет; и они показались ему за несколько дней, потому что он любил ее. 21 И сказал Иаков Лавану: дай жену мою, потому что мне уже исполнилось время, чтобы войти к ней. 22 Лаван созвал всех людей того места и сделал пир. 23 Вечером же взял [Лаван] дочь свою Лию и ввел ее к нему; и вошел к ней [Иаков]. 24 И дал Лаван служанку свою Зелфу в служанки дочери своей Лии. 25 Утром же оказалось, что это Лия. И [Иаков] сказал Лавану: что это сделал ты со мною? не за Рахиль ли я служил у тебя? зачем ты обманул меня? 26 Лаван сказал: в нашем месте так не делают, чтобы младшую выдать прежде старшей; 27 окончи неделю этой, потом дадим тебе и ту за службу, которую ты будешь служить у меня еще семь лет других. 28 Иаков так и сделал и окончил неделю этой. И [Лаван] дал Рахиль, дочь свою, ему в жену. 29 И дал Лаван служанку свою Валлу в служанки дочери своей Рахили. 30 [Иаков] вошел и к Рахили, и любил Рахиль больше, нежели Лию; и служил у него еще семь лет других.
31 Господь [Бог] узрел, что Лия была нелюбима, и отверз утробу ее, а Рахиль была неплодна. 32 Лия зачала и родила [Иакову] сына, и нарекла ему имя: Рувим, потому что сказала она: Господь призрел на мое бедствие [и дал мне сына], ибо теперь будет любить меня муж мой. 33 И зачала [Лия] опять и родила [Иакову второго] сына, и сказала: Господь услышал, что я нелюбима, и дал мне и сего. И нарекла ему имя: Симеон. 34 И зачала еще и родила сына, и сказала: теперь-то прилепится ко мне муж мой, ибо я родила ему трех сынов. От сего наречено ему имя: Левий. 35 И еще зачала и родила сына, и сказала: теперь-то я восхвалю Господа. Посему нарекла ему имя Иуда. И перестала рождать.
Яків працює у Лавана
1 Підвівшись на ноги, Яків вирушив до краю синів Сходу.
2 Незабаром він побачив у долині криницю, біля якої було три отари овець, які відпочивали біля неї, оскільки з тієї криниці напували овець. На отворі криниці лежав великий камінь.
3 Коли Збиралися там усі отари, то відкочували від отвору криниці каменя, напували овець і знову клали камінь на своє місце – на отвір криниці.
4 Яків запитав пастухів : Брати мої, звідкіля ви? Вони ж відповіли: Ми з Харана.
5 Чи знаєте ви Лавана, Нахорового сина? – знову запитав він їх. Вони відповіли: Знаємо.
6 Тоді він запитав: Чи він здоровий? Вони ж відповіли: Здоровий. А ось і Рахиль, його дочка, йде з вівцями.
7 Яків сказав: Ще дня багато і не пора збирати худобу. Понапувайте овець та йдіть пасти.
8 Вони ж відповіли: Не можемо, доки не зберуться всі отари, та не відкотять каменя від отвору криниці – тоді й напоїмо овець.
9 Поки він розмовляв з ними, підійшла Рахиль з вівцями свого батька, оскільки була пастушкою.
10 Коли побачив Яків Рахиль, дочку Лавана, брата своєї матері, та овець Лавана, брата своєї матері, то підійшов, відкотив камінь від отвору криниці й напоїв овець Лавана, брата своєї матері.
11 Після цього Яків поцілував Рахиль і вголос заплакав.
12 Яків розповів Рахилі, що він племінник її батька, син Ревеки. Рахиль побігла й розповіла усе своєму батькові.
13 Як же почув Лаван вістку про Якова, сина своєї сестри, то вибіг йому назустріч і, обнявши, поцілував та ввів його до своєї хати. Яків докладно розповів Лаванові про все.
14 Тоді Лаван сказав йому: Ти справді є моя кістка і моє тіло! Тож Яків пробув у нього місяць.
Яків одружується із Лією та Рахилю
15 Після цього сказав Лаван Якову: Хіба через те, що ти мій родич, то повинен задарма працювати на мене? Скажи мені, скільки тобі платити.
16 У Лавана було дві дочки: старшу звали Лія, ім’я молодшої – Рахиль.
17 Лія мала хворі очі, а Рахиль була вродлива на вигляд і прекрасна обличчям.
18 Яків покохав Рахиль, тому сказав: Працюватиму в тебе сім років за Рахиль, твою молодшу дочку.
19 Лаван відповів: Для мене краще віддати її за тебе, ніж за якогось іншого чоловіка. Живи в мене.
20 Тож працював Яків за Рахиль сім років, які видалися йому, наче кілька днів, оскільки він її дуже кохав.
21 Нарешті Яків сказав Лаванові: Віддай мені мою дружину, аби я до неї увійшов, адже сповнився мій час.
22 З такої нагоди зібрав Лаван усіх людей тієї місцевості та справив весілля.
23 Коли ж наступив вечір, Лаван узяв свою дочку Лію, ввів її до Якова , і той увійшов до неї.
24 Лаван дав також своїй дочці Лії рабиню Зілпуза служницю.
25 Вранці виявилося, що то була Лія! Тож Яків сказав Лаванові: Чому ти мені таке вчинив? Хіба ж не за Рахиль я працював на тебе? Чому ти мене обманув?
26 А Лаван відповів: У нашій місцевості не заведено, щоби віддавати молодшу раніше від старшої.
27 Коли ж скінчиться тиждень з цією, то віддамо тобі ще й ту за працю, яку виконуватимеш у мене ще наступних сім років.
28 Яків так і зробив. Закінчився тиждень з Лією , і Лаван дав йому за дружину ще й Рахиль, свою дочку.
29 Своїй дочці Рахилі дав Лаван за служницю рабиню Білгу.
30 Увійшов Яків також до Рахилі й покохав Рахиль більше, ніж Лію. Так Яків працював у Лавана ще других сім років.
Діти Якова
31 Господь побачив, що Лія скривджена, тому відкрив її утробу. А Рахиль залишалася неплідною.
32 Лія завагітніла і народила сина; вона назвала його Рувимом, кажучи: Побачив Господь моє приниження; тепер любитиме мене мій чоловік!
33 Знову завагітніла, й народила другого сина, і сказала: Господь почув моє приниження і дав мені ще й цього. Тому дала вона йому ім’я Симеон.
34 За деякий час завагітніла знову, і народила сина, сказавши: Тепер мій чоловік буде зі мною, адже я народила йому трьох синів. Тому й назвала його Левієм.
35 Завагітніла Лія ще раз, народила сина і сказала: Цього разу особливо прославлятиму Господа! Тож дала йому ім’я Юда. І перестала народжувати.