1 И увидела Рахиль, что она не рождает детей Иакову, и позавидовала Рахиль сестре своей, и сказала Иакову: дай мне детей, а если не так, я умираю. 2 Иаков разгневался на Рахиль и сказал [ей]: разве я Бог, Который не дал тебе плода чрева? 3 Она сказала: вот служанка моя Валла; войди к ней; пусть она родит на колени мои, чтобы и я имела детей от нее. 4 И дала она Валлу, служанку свою, в жену ему; и вошел к ней Иаков. 5 Валла [служанка Рахилина] зачала и родила Иакову сына. 6 И сказала Рахиль: судил мне Бог, и услышал голос мой, и дал мне сына. Посему нарекла ему имя: Дан. 7 И еще зачала и родила Валла, служанка Рахилина, другого сына Иакову. 8 И сказала Рахиль: борьбою сильною боролась я с сестрою моею и превозмогла. И нарекла ему имя: Неффалим. 9 Лия увидела, что перестала рождать, и взяла служанку свою Зелфу, и дала ее Иакову в жену, [и он вошел к ней]. 10 И Зелфа, служанка Лиина, [зачала и] родила Иакову сына. 11 И сказала Лия: прибавилось. И нарекла ему имя: Гад. 12 И [еще зачала] Зелфа, служанка Лии, [и] родила другого сына Иакову. 13 И сказала Лия: к благу моему, ибо блаженною будут называть меня женщины. И нарекла ему имя: Асир. 14 Рувим пошел во время жатвы пшеницы, и нашел мандрагоровые яблоки в поле, и принес их Лии, матери своей. И Рахиль сказала Лии [сестре своей]: дай мне мандрагоров сына твоего. 15 Но [Лия] сказала ей: неужели мало тебе завладеть мужем моим, что ты домогаешься и мандрагоров сына моего? Рахиль сказала: так пусть он ляжет с тобою эту ночь, за мандрагоры сына твоего. 16 Иаков пришел с поля вечером, и Лия вышла ему навстречу и сказала: войди ко мне [сегодня], ибо я купила тебя за мандрагоры сына моего. И лег он с нею в ту ночь. 17 И услышал Бог Лию, и она зачала и родила Иакову пятого сына. 18 И сказала Лия: Бог дал возмездие мне за то, что я отдала служанку мою мужу моему. И нарекла ему имя: Иссахар [что значит возмездие]. 19 И еще зачала Лия, и родила Иакову шестого сына. 20 И сказала Лия: Бог дал мне прекрасный дар; теперь будет жить у меня муж мой, ибо я родила ему шесть сынов. И нарекла ему имя: Завулон. 21 Потом родила дочь и нарекла ей имя: Дина. 22 И вспомнил Бог о Рахили, и услышал ее Бог, и отверз утробу ее. 23 Она зачала и родила [Иакову] сына, и сказала [Рахиль]: снял Бог позор мой. 24 И нарекла ему имя: Иосиф, сказав: Господь даст мне и другого сына.
25 После того, как Рахиль родила Иосифа, Иаков сказал Лавану: отпусти меня, и пойду я в свое место и в свою землю; 26 отдай [мне] жен моих и детей моих, за которых я служил тебе, и я пойду, ибо ты знаешь службу мою, какую я служил тебе. 27 И сказал ему Лаван: о, если бы я нашел благоволение пред очами твоими! я примечаю, что за тебя Господь благословил меня. 28 И сказал: назначь себе награду от меня, и я дам [тебе]. 29 И сказал ему [Иаков]: ты знаешь, как я служил тебе, и каков стал скот твой при мне; 30 ибо мало было у тебя до меня, а стало много; Господь благословил тебя с приходом моим; когда же я буду работать для своего дома? 31 И сказал [ему Лаван]: что́ дать тебе? Иаков сказал [ему]: не давай мне ничего. Если только сделаешь мне, что я скажу, то я опять буду пасти и стеречь овец твоих. 32 Я пройду сегодня по всему стаду овец твоих; отдели из него всякий скот с крапинами и с пятнами, всякую скотину черную из овец, также с пятнами и с крапинами из коз. Такой скот будет наградою мне [и будет мой]. 33 И будет говорить за меня пред тобою справедливость моя в следующее время, когда придешь посмотреть награду мою. Всякая из коз не с крапинами и не с пятнами, и из овец не черная, краденое это у меня. 34 Лаван сказал [ему]: хорошо, пусть будет по твоему слову. 35 И отделил в тот день козлов пестрых и с пятнами, и всех коз с крапинами и с пятнами, всех, на которых было несколько белого, и всех черных овец, и отдал на руки сыновьям своим; 36 и назначил расстояние между собою и между Иаковом на три дня пути. Иаков же пас остальной мелкий скот Лаванов. 37 И взял Иаков свежих прутьев тополевых, миндальных и яворовых, и вырезал на них [Иаков] белые полосы, сняв кору до белизны, которая на прутьях, 38 и положил прутья с нарезкою пред скотом в водопойных корытах, куда скот приходил пить, и где, приходя пить, зачинал пред прутьями. 39 И зачинал скот пред прутьями, и рождался скот пестрый, и с крапинами, и с пятнами. 40 И отделял Иаков ягнят, и ставил скот лицем к пестрому и всему черному скоту Лаванову; и держал свои стада особо и не ставил их вместе со скотом Лавана. 41 Каждый раз, когда зачинал скот крепкий, Иаков клал прутья в корытах пред глазами скота, чтобы он зачинал пред прутьями. 42 А когда зачинал скот слабый, тогда он не клал. И доставался слабый скот Лавану, а крепкий Иакову. 43 И сделался этот человек весьма, весьма богатым, и было у него множество мелкого скота [и крупного скота], и рабынь, и рабов, и верблюдов, и ослов.
1 Рахиль, побачивши, що не народила дитини Якову, почала заздрити своїй сестрі, й сказала Якову: Дай мені дітей! Якщо ж ні, я помру!
2 Обурився Яків на Рахиль і сказав: Хіба ж я можу бути замість Бога, Який позбавив тебе плоду лона?
3 Вона сказала: Ось моя рабиня Білга. Ввійди до неї, і нехай вона народить на мої коліна, тож матиму і я дитину від неї.
4 І дала свою рабиню Білгу йому за дружину. І ввійшов до неї Яків.
5 Білга завагітніла й народила Якову сина.
6 Рахиль сказала: Бог розсудив на мою користь, почув мій голос і дав мені сина. Тому й дала йому ім’я Дан.
7 Завагітніла рабиня Рахилі знову, і народила Білга другого сина Якову.
8 Тоді Рахиль сказала: Підняв Він мене, бо я змагалася з моєю сестрою і перемогла. Тож назвала його Нефталимом.
9 Побачила Лія, що перестала народжувати, тому й вона дала свою рабиню Зілпу Якову за дружину.
10 Зілпа, Ліїна рабиня, також народила Якову сина.
11 Тож Лія вигукнула: Яке щастя! Вона дала йому ім’я Ґад.
12 Незабаром Ліїна рабиня Зілпа народила Якову другого сина.
13 Лія сказала: Я щаслива, бо жінки називатимуть мене блаженною. Тому назвала його Асиром.
14 Якось під час жнив пшениці Рувим вийшов і знайшов у полі мандраґорові яблука; він дав їх своїй матері Лії. Рахиль сказала Лії: Дай мені мандраґорів твого сина.
15 А та відповіла: Хіба тобі мало того, що ти забрала мого чоловіка? Невже і мандраґорові яблука мого сина забереш? Рахиль же відповіла: Гаразд, нехай за мандраґорові яблука твого сина цієї ночі чоловік спить з тобою.
16 Коли Яків увечері прийшов з поля, Лія вийшла йому назустріч і сказала: Сьогодні заходь до мене, тому що я найняла тебе за мандраґорові яблука мого сина. Тому тієї ночі Яків спав з нею.
17 Вислухав Бог Лію, вона завагітніла й народила Якову п’ятого сина.
18 Після цього Лія сказала: Бог винагородив мене за те, що я дала мою рабиню своєму чоловікові. І дала йому ім’я Іссахар.
19 Знову Лія завагітніла і народила Якову шостого сина.
20 Лія сказала: Отримала я від Бога чудовий дар. На цей раз мій чоловік цінитиме мене, адже я народила йому шістьох синів. Тож вона назвала його Завулоном.
21 Після цього Лія народила ще дочку і дала їй ім’я Діна.
22 Згадав Бог і про Рахиль, вислухав її і відкрив її лоно.
23 Завагітнівши, вона народила сина й сказала: Бог зняв з мене ганьбу.
24 Дала вона синові ім’я Йосиф, кажучи: Нехай дасть мені Бог ще й іншого сина.
Домовленість Якова з Лаваном
25 Коли народила Рахиль Йосифа, Яків сказав Лаванові: Відпусти мене, аби я пішов на батьківщину до свого краю.
26 Віддай моїх дружин і дітей, задля яких я на тебе працював, щоб я відійшов. Адже ти знаєш ту нелегку працю, яку я виконував у тебе.
27 Лаван же відповів йому: Якщо я знайшов у твоїх очах ласку, дозволь мені сказати . Оскільки я зауважив, що через тебе Господь поблагословив мене,
28 скажи мені, скільки тобі платити, – промовив він, – і я дам.
29 Яків відповів йому: Ти знаєш, як я для тебе працював і як намножилась твоя худоба зі мною.
30 Адже те мале, що було в тебе до мого приходу , стало численним. Поблагословив тебе Господь з моїм прибуттям. А тепер скажи , коли я подбаю за власний дім?
31 А Лаван запитав: Що я мав би тобі дати? – Не давай мені нічого, – відповів йому Яків, – я згоден повернутися, пасти і стерегти твоїх овець, якщо зробиш мені те, що я скажу.
32 Сьогодні я обійду всю твою отару і вилучу звідти кожну чорну, крапчасту та строкату вівцю і кожну темну овечку з-поміж овець, а також кожну строкату і крапчасту тварину між козами. Оце й буде моя платня.
33 Завтра і в наступні часи свідчитиме про мене перед тобою моя справедливість, коли ти прийдеш, аби пересвідчитись щодо моєї платні, – вона буде перед тобою; все, що не крапчасте й не строкате серед кіз та не темне серед овець, якщо таке знайдеться, те мною вкрадене.
34 На те Лаван відповів: Нехай буде за твоїм словом.
35 І відокремив він того дня крапчастих та строкатих козлів, і всіх крапчастих та рябих кіз, – все, що мало в собі біле. Все, що не було рябе і чорне серед овець – все передав у руки своїх синів.
36 І розділив їх з Яковом на відстань у три дні ходи. Тож Яків продовжував пасти ту отару Лавана, яка залишилася.
37 Яків зрізав зелені палиці з тополі, з мигдалевого дерева і з платана; зняв з них кору так, щоб утворились на них білі пасма підлуб’я.
38 Тоді поклав ці смугасті палиці у корита-пійла для води; коли вівці приходили пити, то під час водопою перед смугастими палицями вони парувалися.
39 Тож парування при смугастих галузках сприяло народжуванню рябих, строкатих та крапчастих ягнят.
40 Таких ягнят Яків відділяв до своєї отари , а перед стадом Лавана продовжував ставити все строкате і чорне. Свою отару він не змішував з отарою Лавана.
41 Щоразу, коли злучалися між собою сильні вівці, Яків клав строкаті палиці в коритах перед вівцями, аби вони злучались перед цими палицями.
42 Коли ж злучались вівці слабкі, то смугастих палиць вже не клав. Таким чином у Лавана були слабкі вівці, а в Якова – сильні.
43 Отже, надзвичайно розбагатів цей чоловік. Було в нього багато отар, служниць і рабів, верблюдів і ослів.