1 Горе тем, которые постановляют несправедливые законы и пишут жестокие решения, 2 чтобы устранить бедных от правосудия и похитить права у малосильных из народа Моего, чтобы вдов сделать добычею своею и ограбить сирот. 3 И что вы будете делать в день посещения, когда придет гибель издалека? К кому прибегнете за помощью? И где оставите богатство ваше? 4 Без Меня согнутся между узниками и падут между убитыми. При всем этом не отвратится гнев Его, и рука Его еще простерта. 5 О, Ассур, жезл гнева Моего! и бич в руке его — Мое негодование! 6 Я пошлю его против народа нечестивого и против народа гнева Моего, дам ему повеление ограбить грабежом и добыть добычу и попирать его, как грязь на улицах. 7 Но он не так подумает и не так помыслит сердце его; у него будет на сердце — разорить и истребить немало народов. 8 Ибо он скажет: «не все ли цари князья мои? 9 Халне не то же ли, что Кархемис? Емаф не то же ли, что Арпад? Самария не то же ли, что Дамаск? 10 Так как рука моя овладела царствами идольскими, в которых кумиров более, нежели в Иерусалиме и Самарии, — 11 то не сделаю ли того же с Иерусалимом и изваяниями его, что сделал с Самариею и идолами ее?» 12 И будет, когда Господь совершит все Свое дело на горе Сионе и в Иерусалиме, скажет: посмотрю на успех надменного сердца царя Ассирийского и на тщеславие высоко поднятых глаз его. 13 Он говорит: «силою руки моей и моею мудростью я сделал это, потому что я умен: и переставляю пределы народов, и расхищаю сокровища их, и низвергаю с престолов, как исполин; 14 и рука моя захватила богатство народов, как гнезда; и как забирают оставленные в них яйца, так забрал я всю землю, и никто не пошевелил крылом, и не открыл рта, и не пискнул». 15 Величается ли секира пред тем, кто рубит ею? Пила гордится ли пред тем, кто двигает ее? Как будто жезл восстает против того, кто поднимает его; как будто палка поднимается на того, кто не дерево! 16 За то Господь, Господь Саваоф, пошлет чахлость на тучных его, и между знаменитыми его возжет пламя, как пламя огня. 17 Свет Израиля будет огнем, и Святый его — пламенем, которое сожжет и пожрет терны его и волчцы его в один день; 18 и славный лес его и сад его, от души до тела, истребит; и он будет, как чахлый умирающий. 19 И остаток дерев леса его так будет малочислен, что дитя в состоянии будет сделать опись.
20 И будет в тот день: остаток Израиля и спасшиеся из дома Иакова не будут более полагаться на того, кто поразил их, но возложат упование на Господа, Святаго Израилева, чистосердечно. 21 Остаток обратится, остаток Иакова — к Богу сильному. 22 Ибо, хотя бы народа у тебя, Израиль, было столько, сколько песку морского, только остаток его обратится; истребление определено изобилующею правдою; 23 ибо определенное истребление совершит Господь, Господь Саваоф, во всей земле. 24 Посему так говорит Господь, Господь Саваоф: народ Мой, живущий на Сионе! не бойся Ассура. Он поразит тебя жезлом и трость свою поднимет на тебя, как Египет. 25 Еще немного, очень немного, и пройдет Мое негодование, и ярость Моя обратится на истребление их. 26 И поднимет Господь Саваоф бич на него, как во время поражения Мадиама у скалы Орива, или как простер на море жезл, и поднимет его, как на Египет. 27 И будет в тот день: снимется с рамен твоих бремя его, и ярмо его — с шеи твоей; и распадется ярмо от тука. 28 Он идет на Аиаф, проходит Мигрон, в Михмасе складывает свои запасы. 29 Проходят теснины; в Геве ночлег их; Рама трясется; Гива Саулова разбежалась. 30 Вой голосом твоим, дочь Галима; пусть услышит тебя Лаис, бедный Анафоф! 31 Мадмена разбежалась, жители Гевима спешат уходить. 32 Еще день простоит он в Нове; грозит рукою своею горе Сиону, холму Иерусалимскому. 33 Вот, Господь, Господь Саваоф, страшною силою сорвет ветви дерев, и величающиеся ростом будут срублены, высокие — повержены на землю. 34 И посечет чащу леса железом, и Ливан падет от Всемогущего.
Горе несправедливим законодавцям
1 Горе тим, котрі створюють несправедливі закони, і писарям, які пишуть жорстокі постанови,
2 позбавляючи бідних правосуддя та урізуючи права Мого вбогого народу, щоби вдови ставали здобиччю, і можна було грабувати сиріт.
3 А що ви робитимете в день ваших відвідин, коли нагряне на вас погибель здалеку? До кого втікатимете по допомогу і де залишите ваші скарби?
4 Без Мене ви опинитесь серед бранців, або поляжете між убитими. Але і після всього цього не відвернеться Його гнів, і рука Господня буде простягнута.
Майбутнє покарання Ассирії
5 Горе Ассирії – палиці Мого гніву, адже в її руках жезл Мого обурення!
6 Я посилаю Ассирію проти нечестивого народу, – на народ, на якому Моє обурення, даю дозвіл брати здобич грабуванням, а його самого топтати, як болото на дорозі.
7 Вона ж (Ассирія ) мислить по-іншому, в її серці інші задуми. Вона у своєму серці замишляє спустошувати і нищити багато інших народів.
8 Вона каже: Хіба всі мої можновладці – не царі?
9 Хіба Калне не те саме, що й Каркеміш, або Хамат не те, що й Арпад, чи Самарія не те, що й Дамаск?
10 Адже моя рука підкорила царства з їхніми ідолами, де було різьблених ідолів більше, ніж у Єрусалимі та в Самарії;
11 як я зробив із Самарією та її рукотворними кумирами , так зроблю з Єрусалимом та його ідолами…
12 Тому, коли мій Владика завершить усі Свої справи на горі Сіон і в Єрусалимі, то займеться результатами зарозумілості серця царя Ассирії, – його хвастощами слави у власних очах.
13 Адже він думає: Усе це я зробив силою власної руки і завдяки своєму розуму, оскільки я своєю мудрістю пересуваю кордони народів, грабую їхні скарби, і як витязь викидаю їхніх правителів.
14 Моя рука сягає багатств народів, як пташиних гнізд; і як забирають залишені в них яйця, так я забрав усі землі, і не було жодного, хто поворухнув би крилом, чи відкрив рота й пискнув.
15 Але хіба сокира величається перед тим, хто нею рубає? Хіба пила вихваляється перед тим, хто нею працює? Це схоже, якби палиця розмахувала б тим, хто її піднімає, або кий опирався б на того, хто його тримає в руці.
16 Тому мій Владика, Господь Саваот, пошле сухоти на всіх його вгодованих, а під його славою спалахне вогонь, немов полум’я пожежі.
17 Світло Ізраїлю спалахне вогнем, а його Святиня – полум’ям, яке спалить, пожираючи його терен та колючий чагарник в один день.
18 Він дощенту, з душею і тілом, знищить славу його лісу та його саду, а він сам чахнутиме, як хворий на сухоти, –
19 а залишок дерев його лісу буде таким нечисленним, що навіть дитина їх порахує.
Залишок Ізраїля навернеться до Господа
20 Того дня станеться так, що залишок Ізраїлю і врятовані з роду Якова, більше не покладатимуться на тих, хто їх побив, але в істині будуть покладатися на Господа, Святого Ізраїлевого.
21 Залишок навернеться, – залишок Якова, – до Всемогутнього Бога.
22 Бо хоча б твого народу, Ізраїлю, було, як морського піску, лише його залишок навернеться. Загибель визначена вищою справедливістю.
23 Адже визначена загибель звершується по всій землі за волею мого Владики, Господа Саваота.
24 Тому так говорить мій Владика, Господь Саваот: Народе Мій, який мешкаєш на Сіоні, не бійся ассирійців! Вони вдарять тебе палицею, піднявши на тебе кия, як в давнину Єгипет.
25 Але вже зовсім недовго, і Моє обурення припиниться, а Мій гнів обернеться задля їхнього знищення.
26 Господь Саваот підійме на них батога, як під час знищення Мідіяна біля скелі Орева, і як Він підняв Свого жезла над морем проти Єгипту.
27 У той час станеться таке: тягар Ассирії буде знятий з твоїх плечей, і її ярмо – з твоєї шиї, – ярмо розпадеться на зміцнілій твоїй шиї…
28 Вони йдуть на Аят, переходять через Міґрон і залишають свій військовий обоз у Міхмасі.
29 Переходять ущелину, а в Геві будуть ночувати; затремтіла Рама, з Гіви Саулової розбігаються.
30 Заголоси і ти, о, дочко Ґалліма, – нехай почує Лаїш, обізветься нещасний Анатот.
31 Порозбігалися з Мадмени, а ті, що живуть у Ґевімі, шукають схованки.
32 Ще день стоятимуть у Нові, погрозять своєю рукою горі, – дочці Сіону, та єрусалимському пагорбу.
33 Але Владика, Господь Саваот, потужною силою повідтинає галузки, – буйні з них будуть зрубані, – навіть найвищі будуть повалені.
34 Він вирубає лісові хащі залізом, – впаде Ліван від Всемогутнього.