1 Горе Ариилу, Ариилу, городу, в котором жил Давид! приложи́те год к году; пусть заколают жертвы. 2 Но Я стесню Ариил, и будет плач и сетование; и он останется у Меня, как Ариил. 3 Я расположусь станом вокруг тебя и стесню тебя стражею наблюдательною, и воздвигну против тебя укрепления. 4 И будешь унижен, с земли будешь говорить, и глуха будет речь твоя из-под праха, и голос твой будет, как голос чревовещателя, и из-под праха шептать будет речь твоя. 5 Множество врагов твоих будет как мелкая пыль, и полчище лютых, как разлетающаяся плева; и это совершится внезапно, в одно мгновение. 6 Господь Саваоф посетит тебя громом и землетрясением, и сильным гласом, бурею и вихрем, и пламенем всепожирающего огня. 7 И как сон, как ночное сновидение, будет множество всех народов, воюющих против Ариила, и всех выступивших против него и укреплений его и стеснивших его. 8 И как голодному снится, будто он ест, но пробуждается, и душа его тоща; и как жаждущему снится, будто он пьет, но пробуждается, и вот он томится, и душа его жаждет: то же будет и множеству всех народов, воюющих против горы Сиона. 9 Изумляйтесь и дивитесь: они ослепили других, и сами ослепли; они пьяны, но не от вина, — шатаются, но не от сикеры; 10 ибо навел на вас Господь дух усыпления и сомкнул глаза ваши, пророки, и закрыл ваши головы, прозорливцы. 11 И всякое пророчество для вас то же, что слова в запечатанной книге, которую подают умеющему читать книгу и говорят: «прочитай ее»; и тот отвечает: «не могу, потому что она запечатана». 12 И передают книгу тому, кто читать не умеет, и говорят: «прочитай ее»; и тот отвечает: «я не умею читать».
13 И сказал Господь: так как этот народ приближается ко Мне устами своими, и языком своим чтит Меня, сердце же его далеко отстоит от Меня, и благоговение их предо Мною есть изучение заповедей человеческих; 14 то вот, Я еще необычайно поступлю с этим народом, чудно и дивно, так что мудрость мудрецов его погибнет, и разума у разумных его не станет. 15 Горе тем, которые думают скрыться в глубину, чтобы замысл свой утаить от Господа, которые делают дела свои во мраке и говорят: «кто увидит нас? и кто узнает нас?» 16 Какое безрассудство! Разве можно считать горшечника, как глину? Скажет ли изделие о сделавшем его: «не он сделал меня»? и скажет ли произведение о художнике своем: «он не разумеет»? 17 Еще немного, очень немного, и Ливан не превратится ли в сад, а сад не будут ли почитать, как лес? 18 И в тот день глухие услышат слова книги, и прозрят из тьмы и мрака глаза слепых. 19 И страждущие более и более будут радоваться о Господе, и бедные люди будут торжествовать о Святом Израиля, 20 потому что не будет более обидчика, и хульник исчезнет, и будут истреблены все поборники неправды, 21 которые запутывают человека в словах, и требующему суда у ворот расставляют сети, и отталкивают правого. 22 Посему так говорит о доме Иакова Господь, Который искупил Авраама: тогда Иаков не будет в стыде, и лице его более не побледнеет. 23 Ибо когда увидит у себя детей своих, дело рук Моих, то они свято будут чтить имя Мое и свято чтить Святаго Иаковлева, и благоговеть пред Богом Израилевым. 24 Тогда блуждающие духом познают мудрость, и непокорные научатся послушанию.
Горе Арієлу
1 Горе тобі, Арієл , – тому місту, де отаборювався Давид! Додавай же рік до року, – нехай свята йдуть за своєю почерговістю.
2 Адже Я наведу утиск на Арієл, і він сповниться смутком та риданням, – але він залишиться Моїм Арієлем.
3 Я отаборюся довкола тебе, оточу тебе військом, і зведу проти тебе вали.
4 Цілковито принижений, ти говоритимеш з-під землі, з пороху приглушено звучатиме твоя мова; а твій шепіт буде пробиватись, наче від померлого, – твоя мова підноситиметься з пороху.
5 Однак зграя твоїх ворогів стане дрібним порохом, і юрба гнобителів перетвориться на полову, що відлітає від подуву вітру. Це станеться раптово, в одну мить.
6 Господь Саваот відвідає тебе з громом, землетрусом і великим гулом бурі, вихору і полум’я пожираючого вогню.
7 Таким чином уся зграя різних народів, що воюють проти Арієла, – всі його вояки, що тримають в облозі твердині, та всі його гнобителі щезнуть як сон.
8 І, як буває з голодним, якому сниться, що він їсть, а коли прокидається, його шлунок порожній, і як спраглому сниться, що п’є, але коли прокидається, відчуває себе ослабленим і спраглим, так буде з полчищами всіх народів, котрі воюють проти гори Сіон.
9 Оторопійте і дивуйтеся! Осліпніть і залишайтесь осліпленими! Ви, наче п’яні, але не від вина, хитаєтесь, але не від міцних напоїв!
10 Адже Господь навів на вас глибокий сон. Він зімкнув ваші очі, пророки, – покрив ваші голови, князі-провидці.
11 Тому розуміння усього цього буде для вас, як слова запечатаного сувою, який дають тому, хто вміє читати, кажучи: Прочитай це, будь ласка! А той відповість: Не можу, тому що він запечатаний!
12 Або дають книгу тому, хто не вміє читати, кажучи: Прочитай це, будь ласка! А він відповість: Я не вмію читати!
13 Мій Владика сказав: Цей народ наближається до Мене своїми устами, і своїм язиком вшановує Мене, тоді як своїм серцем далекий від Мене. Їхня пошана щодо Мене – це завчений людський припис.
14 Тому Я й надалі чинитиму з цим народом дивовижні й незбагненні речі, – втратять свою мудрість їхні мудреці й потьмяніє розум найрозумніших!
15 Горе тим, котрі глибоко втаюють свої задуми, ховаючи їх від Господа. Їхня діяльність відбувається в темряві, і вони говорять: Хто нас побачить, і хто дізнається?
16 Які ж ви дволикі! Хіба ж можна гончаря зрівнювати з глиною? Хіба виріб скаже про того, хто його створив: Не він мене зробив? Чи скаже творіння про свого творця: Та що він розуміє!?
Яків прославлятиме і боятиметься Бога Ізраїлевого
17 Протягом короткого часу Ліван перетвориться на сад, а сад стане великим, як ліс!
18 Того дня глухі почують слова з Книги, а очі сліпих, котрі перебувають у темряві і мороці, побачать!
19 Пригнічені щораз більше відчуватимуть радість у Господі, – знедолені веселитимуться в Святому Ізраїлевому.
20 Тому що не стане гнобителя, і глузливий загине, – щезнуть усі зловмисники,
21 котрі намагались упіймати людину на слові, ставили пастку в брамах для судді , – обманом позбавляючи невинного правосуддя.
22 Тому так говорить про рід Якова Господь, – Той, Хто викупив Авраама: Яків більше не засоромиться, і не зблідне його обличчя!
23 Бо, коли вони (нащадки Якова ) посеред себе побачать своїх дітей, – діло Моїх рук, – вони свято шануватимуть Моє Ім’я, прославлятимуть Святого Якового і боятимуться Бога Ізраїлевого.
24 Нестійкі духом наберуться розуму, а ті, хто нарікає, навчаться послуху.