1 Утешайте, утешайте народ Мой, говорит Бог ваш; 2 говорите к сердцу Иерусалима и возвещайте ему, что исполнилось время борьбы его, что за неправды его сделано удовлетворение, ибо он от руки Господней принял вдвое за все грехи свои.
3 Глас вопиющего в пустыне: приготовьте путь Господу, прямыми сделайте в степи стези Богу нашему; 4 всякий дол да наполнится, и всякая гора и холм да понизятся, кривизны выпрямятся и неровные пути сделаются гладкими; 5 и явится слава Господня, и узрит всякая плоть [спасение Божие]; ибо уста Господни изрекли это. 6 Голос говорит: возвещай! И сказал: что мне возвещать? Всякая плоть — трава, и вся красота ее — как цвет полевой. 7 Засыхает трава, увядает цвет, когда дунет на него дуновение Господа: так и народ — трава. 8 Трава засыхает, цвет увядает, а слово Бога нашего пребудет вечно. 9 Взойди на высокую гору, благовествующий Сион! возвысь с силою голос твой, благовествующий Иерусалим! возвысь, не бойся; скажи городам Иудиным: вот Бог ваш! 10 Вот, Господь Бог грядет с силою, и мышца Его со властью. Вот, награда Его с Ним и воздаяние Его пред лицем Его. 11 Как пастырь Он будет пасти стадо Свое; агнцев будет брать на руки и носить на груди Своей, и водить дойных. 12 Кто исчерпал воды горстью своею и пядью измерил небеса, и вместил в меру прах земли, и взвесил на весах горы и на чашах весовых холмы? 13 Кто уразумел дух Господа, и был советником у Него и учил Его? 14 С кем советуется Он, и кто вразумляет Его и наставляет Его на путь правды, и учит Его знанию, и указывает Ему путь мудрости? 15 Вот народы — как капля из ведра, и считаются как пылинка на весах. Вот, острова как порошинку поднимает Он. 16 И Ливана недостаточно для жертвенного огня, и животных на нем — для всесожжения. 17 Все народы пред Ним как ничто, — менее ничтожества и пустоты считаются у Него. 18 Итак кому уподобите вы Бога? И какое подобие найдете Ему? 19 Идола выливает художник, и золотильщик покрывает его золотом и приделывает серебряные цепочки. 20 А кто беден для такого приношения, выбирает негниющее дерево, приискивает себе искусного художника, чтобы сделать идола, который стоял бы твердо. 21 Разве не знаете? разве вы не слышали? разве вам не говорено было от начала? разве вы не уразумели из оснований земли? 22 Он есть Тот, Который восседает над кругом земли, и живущие на ней — как саранча пред Ним ; Он распростер небеса, как тонкую ткань, и раскинул их, как шатер для жилья. 23 Он обращает князей в ничто, делает чем-то пустым судей земли. 24 Едва они посажены, едва посеяны, едва укоренился в земле ствол их, и как только Он дохнул на них, они высохли, и вихрь унес их, как солому. 25 Кому же вы уподобите Меня и с кем сравните? говорит Святый. 26 Поднимите глаза ваши на высоту небес и посмотрите, кто сотворил их? Кто выводит воинство их счетом? Он всех их называет по имени: по множеству могущества и великой силе у Него ничто не выбывает. 27 Как же говоришь ты, Иаков, и высказываешь, Израиль: «путь мой сокрыт от Господа, и дело мое забыто у Бога моего»? 28 Разве ты не знаешь? разве ты не слышал, что вечный Господь Бог, сотворивший концы земли, не утомляется и не изнемогает? разум Его неисследим. 29 Он дает утомленному силу, и изнемогшему дарует крепость. 30 Утомляются и юноши и ослабевают, и молодые люди падают, 31 а надеющиеся на Господа обновятся в силе: поднимут крылья, как орлы, потекут — и не устанут, пойдут — и не утомятся.
Потіха для Ізраїльського народу
1 Потішайте, потішайте Мій народ! – каже ваш Бог.
2 Приємне скажіть Єрусалиму, – проголосіть йому, що його боротьба завершилась і його провина прощена, – адже за всі свої гріхи він одержав з Господніх рук удвічі більше.
3 Чути голос волаючого в пустелі: Приготуйте Господеві дорогу, – рівняйте в степу стежку нашому Богові!
4 Кожна долина нехай підніметься, а кожна гора та пагорб – понизяться; кривизна нехай вирівняється, а вибоїстий шлях стане рівниною.
5 І з’явиться слава Господня, – кожне творіння побачить її, бо так провістили Господні уста.
6 А ще голос сказав: Сповіщай! І я запитав: Що сповіщати? Усяке тіло – трава, і вся його чарівність, як квітка польова.
7 Засихає трава, і квітка в’яне від одного лише Господнього подиху. І справді, – люди, як трава.
8 Трава засихає, квітка в’яне, але слово нашого Бога залишається незмінним повіки!
9 Вийди на високу гору, благовіснику Сіону! Заволай щосили благовіснику Єрусалима! Волай, і не бійся! Говори містам Юдеї: Ось Бог ваш!
10 Мій Владика Господь гряде у великій могутності. В Його руках влада, – Його винагорода з Ним, а Його відплата перед Ним.
11 Як пастир, Він пастиме Свою отару, братиме на руки ягнят, і на Своїх грудях носитиме їх; а дійних бережно водитиме.
Велич і могутність Господа
12 Хто пригорщею вичерпав з моря воду, або виміряв п’яддю небеса, чи зібрав би в якусь мірку земний порох? Хто на своїй вазі зважив гори і пагорби – на терезах?
13 Хто збагнув Господнього Духа, і яка людина давала Йому свої поради?
14 З ким Він радився, аби набратися розуму? Хто Його навчає правосуддю, знань і доріг премудрості?
15 Адже народи перед Ним , як краплі з відра, як пилинки на вагових терезах. У Його руках острови важать не більше, ніж порошинки.
16 Навіть усього Лівану не вистачило б для жертовного вогню, і всієї його (Лівану ) звірини – на всепалення.
17 Усі народи супроти Нього, як ніщо, – вони вважаються У Нього марнотою і порожнечею.
18 З ким ви порівняєте Бога, і до кого уподібните Його?
19 Може до ідола, образ якого вилив митець, а золотар покрив його золотом і обвішав срібними ланцюжками?‥
20 А хто бідніший і неспроможний на такий дар, вибирає собі дерево, що не гниє, шукає вправного майстра, щоб витесав божка, який стояв би непорушно.
21 Хіба ви не знаєте? Хіба ви не чули? Хіба вам не сповіщено що було від початку, і ви не знаєте, як була створена земля?
22 Господь урядує над кругом землі, а її мешканці, – як сарана. Він розпростер небо, як покров, – встановив, наче намет для проживання.
23 Він у ніщо перетворює володарів, а суддів землі – у марноту.
24 Адже, ледве їх посадили, щойно їх посіяли, і їхній стовбур ще не укоренився в землі, як Він дихне на них, і вони сохнуть, – а буря їх розносить, як полову.
25 Тож з ким Мене порівняєте, щоб Мені був як рівня? – питає Святий.
26 Підніміть свої очі угору і подивіться. Хто все це створив? Хто виводить зорі за числом і всіх їх кличе поіменно? Настільки велика Його могутність і сила, що ні одної не забракне.
27 Чому ж ти, Якове, говориш і чому, Ізраїлю, повторюєш: Дорога моя закрита від Господа, і мої судові справи не доходять до Бога?
28 Хіба ти не знаєш, чи не чув, що наш Господь – Бог вічний?! Він, Творець землі і Всесвіту, – не знемагає і не втомлюється! Його розум і задуми незбагненні!
29 Він дає втомленому силу і підтримує знеможеного.
30 Адже втомлюються і знемагають молоді люди, – спотикаються і падають юнаки, –
31 але хто покладається на Господа, відновлятимуться силами! Вони розправлять крила, як орли, – побіжать і не втомляться, підуть і не знесиляться.