1 Вот, Отрок Мой, Которого Я держу за руку, избранный Мой, к которому благоволит душа Моя. Положу дух Мой на Него, и возвестит народам суд; 2 не возопиет и не возвысит голоса Своего, и не даст услышать его на улицах; 3 трости надломленной не переломит, и льна курящегося не угасит; будет производить суд по истине; 4 не ослабеет и не изнеможет, доколе на земле не утвердит суда, и на закон Его будут уповать острова .
5 Так говорит Господь Бог, сотворивший небеса и пространство их, распростерший землю с произведениями ее, дающий дыхание народу на ней и дух ходящим по ней. 6 Я, Господь, призвал Тебя в правду, и буду держать Тебя за руку и хранить Тебя, и поставлю Тебя в завет для народа, во свет для язычников, 7 чтобы открыть глаза слепых, чтобы узников вывести из заключения и сидящих во тьме — из темницы. 8 Я Господь, это — Мое имя, и не дам славы Моей иному и хвалы Моей истуканам. 9 Вот, предсказанное прежде сбылось, и новое Я возвещу; прежде нежели оно произойдет, Я возвещу вам. 10 Пойте Господу новую песнь, хвалу Ему от концов земли, вы, плавающие по морю, и всё, наполняющее его, острова и живущие на них. 11 Да возвысит голос пустыня и города ее, селения, где обитает Кидар; да торжествуют живущие на скалах, да возглашают с вершин гор. 12 Да воздадут Господу славу, и хвалу Его да возвестят на островах. 13 Господь выйдет, как исполин, как муж браней возбудит ревность; воззовет и поднимет воинский крик, и покажет Себя сильным против врагов Своих. 14 Долго молчал Я, терпел, удерживался; теперь буду кричать, как рождающая, буду разрушать и поглощать всё; 15 опустошу горы и холмы, и всю траву их иссушу; и реки сделаю островами, и осушу озера; 16 и поведу слепых дорогою, которой они не знают, неизвестными путями буду вести их; мрак сделаю светом пред ними, и кривые пути — прямыми: вот что Я сделаю для них и не оставлю их. 17 Тогда обратятся вспять и великим стыдом покроются надеющиеся на идолов, говорящие истуканам: «вы наши боги».
18 Слушайте, глухие, и смотрите, слепые, чтобы видеть. 19 Кто так слеп, как раб Мой, и глух, как вестник Мой, Мною посланный? Кто так слеп, как возлюбленный, так слеп, как раб Господа? 20 Ты видел многое, но не замечал; уши были открыты, но не слышал. 21 Господу угодно было, ради правды Своей, возвеличить и прославить закон. 22 Но это народ разоренный и разграбленный; все они связаны в подземельях и сокрыты в темницах; сделались добычею, и нет избавителя; ограблены, и никто не говорит: «отдай назад!» 23 Кто из вас приклонил к этому ухо, вникнул и выслушал это для будущего? 24 Кто предал Иакова на разорение и Израиля грабителям? не Господь ли, против Которого мы грешили? Не хотели они ходить путями Его и не слушали закона Его. 25 И Он излил на них ярость гнева Своего и лютость войны: она окружила их пламенем со всех сторон, но они не примечали; и горела у них, но они не уразумели этого сердцем.
Слуга Божий
1 Ось Мій Слуга , Якого Я підтримую, – Мій Обранець, Якого вподобала Моя душа. Я зіллю на Нього Свого Духа, і Він встановить серед народів правосуддя.
2 Він не кричатиме й не підвищуватиме голосу , – на вулицях не буде чути Його волання.
3 Тростини надломленої Він не доламає і тліючого ґнота не погасить, проте справедливо звершуватиме суд.
4 Не ослабне духом і не зламається, аж доки не встановить на землі правосуддя, і на його Закон покладатимуться острови.
5 Так говорить Господь Бог, Котрий створив небеса і розпростер їх; Котрий встановив простори землі, й все, що на ній, та дає дихання людям, котрі на ній живуть , і дух життя усьому, що рухається по ній:
6 Я, Господь, покликав Тебе у праведності, – триматиму Тебе за руку і охоронятиму Тебе. Я учиню Тебе Заповітом для народів, Світочем племен,
7 аби відкрити очі сліпим, вивести в’язнів із в’язниці, – з темниці тих, котрі живуть у темряві.
8 Я – Господь! Таке Моє Ім’я! Не поступлюсь Своєю славою іншому! Своєї хвали не віддам різьбленим ідолам.
9 Те, що віддавна Мною було провіщено, відбулось, і тепер Я сповіщаю нове; перш ніж воно почне звершуватись, Я вам сповіщу.
Заспівайте Господу нову пісню!
10 Заспівайте Господу нову пісню! Прославте Його в усіх краях землі! Всі, котрі плавають у морі, і що наповняє його! Острови та їхні мешканці!
11 Нехай озветься пустеля та її міста поселення; також ті, котрі проживають у Кедарі ! Хай веселяться всі мешканці скелястих гір, – нехай голосно вигукують на вершинах гір!
12 Нехай прославляють Господа, проголошуючи Йому хвалу на островах!
13 Господь вирушає, як лицар, як муж війни. Сповнений запалу до боротьби, Він видає бойовий клич до перемоги над Своїми ворогами.
14 Я довго мовчав, і стримуючись, не відповідав. Тепер же кричатиму, як породілля, – тяжко дихаючи, зітхаючи та хапаючи повітря!
15 Я спустошу гори і пагорби, висушу всю їхню рослинність, – ріки оберну в острови і повисушую озера!
16 Я попроваджу сліпих дорогою, якої вони не знали, – невідомими стежками вестиму їх. Я оберну перед ними темряву на світло, а криві шляхи зроблю прямими. Ось що Я учиню для них і не залишу їх.
17 Стосовно ж тих, котрі покладаються на ідолів, – котрі до різьблених кумирів кажуть: Ви – наші боги, то вони обернуться назад і покриються соромом.
Глухий і сліпий народ
18 Тож почуйте глухі, і ви, сліпі, прозрійте, аби побачити!
19 Хто сліпий, як не Мій слуга, і хто глухий, як не Мій вісник, якого посилаю? Хто ще такий сліпий, як Мій довірений, – сліпий, як Господній слуга?
20 Ви бачили багато речей, але не зауважували, вуха були відкритими, але не почули.
21 Господь захотів, заради Своєї праведності, звеличити і прославити Закон.
22 Але цей народ спустошений і пограбований. Всіх їх кинуто у свої ями, заховано у в’язницях. Вони стали здобиччю, і нема кому їх врятувати, – їх грабують, і нікому сказати: Віддай!
23 Хто з вас може це зрозуміти? Хто звертає на це увагу, прислухається і думає про майбутнє?
24 Хто віддав Якова на спустошення, – Ізраїль – грабіжникам? Хіба не Господь, проти Якого ми згрішили, не бажаючи ходити Його дорогами, дотримуючись Його Закону?
25 Тому Він і вилив на нього обурення Свого гніву і страхіття війни. Вона палала довкола нього, та йому було байдуже, – її полум’я його припікало, – але він не брав того до серця.