1 Сойди и сядь на прах, девица, дочь Вавилона; сиди на земле: престола нет, дочь Халдеев, и вперед не будут называть тебя нежною и роскошною. 2 Возьми жернова и мели муку; сними покрывало твое, подбери подол, открой голени, переходи через реки: 3 откроется нагота твоя, и даже виден будет стыд твой. Совершу мщение и не пощажу никого. 4 Искупитель наш — Господь Саваоф имя Ему, Святый Израилев. 5 Сиди молча и уйди в темноту, дочь Халдеев: ибо вперед не будут называть тебя госпожою царств. 6 Я прогневался на народ Мой, уничижил наследие Мое и предал их в руки твои; а ты не оказала им милосердия, на старца налагала крайне тяжкое иго твое. 7 И ты говорила: «вечно буду госпожею», а не представляла того в уме твоем, не помышляла, что будет после. 8 Но ныне выслушай это, изнеженная, живущая беспечно, говорящая в сердце своем: «я, — и другой подобной мне нет; не буду сидеть вдовою и не буду знать потери детей». 9 Но внезапно, в один день, придет к тебе то и другое, потеря детей и вдовство; в полной мере придут они на тебя, несмотря на множество чародейств твоих и на великую силу волшебств твоих. 10 Ибо ты надеялась на злодейство твое, говорила: «никто не видит меня». Мудрость твоя и знание твое — они сбили тебя с пути; и ты говорила в сердце твоем: «я, и никто кроме меня». 11 И придет на тебя бедствие: ты не узнаешь, откуда оно поднимется; и нападет на тебя беда, которой ты не в силах будешь отвратить, и внезапно придет на тебя пагуба, о которой ты и не думаешь. 12 Оставайся же с твоими волшебствами и со множеством чародейств твоих, которыми ты занималась от юности твоей: может быть, пособишь себе, может быть, устоишь. 13 Ты утомлена множеством советов твоих; пусть же выступят наблюдатели небес и звездочеты и предвещатели по новолуниям, и спасут тебя от того, что должно приключиться тебе. 14 Вот они, как солома: огонь сожег их, — не избавили души своей от пламени; не осталось угля, чтобы погреться, ни огня, чтобы посидеть перед ним. 15 Такими стали для тебя те, с которыми ты трудилась, с которыми вела торговлю от юности твоей. Каждый побрел в свою сторону; никто не спасает тебя.
Приниження Вавилону
1 Зійди і сядь у порох, дівице, дочко Вавилону! Сядь на землю, а не на престол, дочко халдеїв, адже більше тебе не називатимуть тендітною і привабливою.
2 Берись за жорна і мели борошно. Відкрий своє покривало, підніми поділ спідниці, оголи ноги, і переходь убрід ріки.
3 Нехай відкриється твоя голизна, і нехай твій сором стане явним. Я відомщу, і не буде пощади нікому.
4 Наш Спаситель, на Ім’я Господь Саваот, Святий Ізраїлів каже :
5 Сиди мовчки, дочко халдеїв, зійди в тінь, бо тебе більше не називатимуть володаркою над царствами.
6 Коли Я прогнівався на Мій народ, – дозволивши опоганити Мій спадок, – Я віддав їх у твої руки. Але ти не виявила до них милосердя, і навіть на похилого віку людей поклала дуже тяжке ярмо.
7 Ти говорила: Повіки буду володаркою! Ти навіть не допускала того до свого серця й не усвідомлювала, яким може бути кінець.
8 Тепер же послухай, – розпещена, що безтурботно живеш, – гадаючи у своєму серці: Я, і такої більше нема! Не залишусь вдовою, і бездітності не зазнаю.
9 Проте, нагряне на тебе раптово, в один день, і одне, і інше. Бездітність і вдівство впадуть на тебе несподівано, незважаючи на твої великі чаклунства та особливу силу твоїх заклинань.
10 Ти покладалась на своє злочинство, говорячи: Ніхто мене не бачить! Твоя мудрість і твоє знання тебе підвели, хоч ти говорила у своєму серці: Я і такої, як я, більше немає!
11 Тому прийде на тебе лихо, від якого тебе не захистить чародійство. На тебе впаде нещастя, якого не зможеш відвернути, – несподівано тебе спіткає знищення, якого ти навіть не уявляєш.
12 Ти залишишся тоді зі своїм чарівництвом та великим своїм ворожбитством, якими ти захоплювалась від своєї юності! Хтозна, може й матимеш з них якусь користь, – може когось налякаєш?
13 Ти вже втомилась від своїх багатьох радників, – тож тепер хай виступлять і врятують тебе небесні астрологи, котрі спостерігають за зірками і щомісяця провіщають про те, що має з тобою статись!
14 Ти побачиш, що вони, як сміття, згорять у вогні й не врятують від полум’я навіть самих себе, так що не залишиться від них ні жаринки, щоб зігрітись, ні вогню, аби біля нього посидіти.
15 Такими виявляться для тебе ті, з ким ти співпрацювала і з ким торгувала від своєї молодості, – кожен побреде своєю дорогою і нікому буде тебе врятувати.